Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15595/25
04 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12025100070002014 від 02.10.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України,
слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2010 р.н., з середньою освітою, працюючого директором ТОВ «Глобал хіл ікс груп», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
В обґрунтування клопотання зазначив, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100070002014 від 02.10.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 135 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.09.2025 приблизно о 14 год 18 хв., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за адресою: м. Київ, вул.Межигірська, 54 де в цей час перебував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У той же день та час між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин щодо неналежного паркування останнім транспортного засобу на смузі руху для велосипедів.
Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, що раптово виник та був спрямований на заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , 25.09.2025, перебуваючи за вищевказаною адресою, приблизно о 14 год. 20 хв., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом наніс 1 удар правою рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі в грудну клітину потерпілого. Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, наніс 3 удари в обличчя ОСОБА_10 , що призвело до втрати рівноваги останнім. У подальшому, внаслідок втрати рівноваги, потерпілий впав із вертикального положення на асфальтне покриття, вдарившись лівою скроневою ділянкою голови.
Внаслідок вказаних вище умисних протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, забою головного мозку з формуванням гострої епідуральної гематоми над лівою скроневою часткою, геморогічних забоїв базально правої скроневої частки, лінійного перелому лівої скроневої кістки.
В подальшому ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_10 від його дій опинився на проїжджій частині у непритомному стані, тобто перебуває у небезпечному для життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, маючи можливість надати останньому допомогу, достовірно знаючи про небезпеку, що загрожує життю та здоров'ю ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно, прагнучі уникнути кримінальної відповідальності, знехтувавши моральними і правовими нормами, що зобов'язують надати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані, не вжив заходів, необхідних для відвернення небезпеки для здоров'я потерпілого. Натомість, взявши потерпілого обома руками за тулуб, відтягнув його до узбіччя дороги, після чого сів до автомобіля марки «Mercedes-Вenz», моделі «G-500» та поїхав з місця події, чим залишив потерпілого у стані, що загрожував його життю, без допомоги, хоча мав змогу її надати, чим спричинив тяжкі наслідки для здоров'я ОСОБА_10 .
03.10.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 повідомлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те що він підозрюється у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.
Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, підтверджується наступними доказами, а саме: довідка з КНП «КМКЛ ШМД» від 25.09.2025, з діагнозом потерпілого: забій черепно мозкової травми, забій головного мозку з формуванням гострої епідуральноі гематоми над лівою скроневою часткою, геморогічні забої базально правої скроневої частки, лінійний перелом лівої скроневої кістки; допитом потерпілого ОСОБА_10 від 03.10.2025, який надав пояснення, що 25.09.2025 приблизно о 14 год. 20 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, вул.Межигірська, 54, зробив зауваження чоловіку віком приблизно 40 років, який перебував на транспортному засобі «Кубік», темного кольору, з яким виник в подальшому конфлікт; затриманням ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України; допитом свідка лікаря КНП центру ЕМД м. Києва - ОСОБА_11 від 03.10.2025, який надав свідчення, що 25.09.2025, перебуваючи на чергуванні разом з іншими працівниками медичної установи, отримав виклик з приводу ДТП за адресою:м.Київ, вул. Межигірська, 54. Прибувши за вказаною адресою, на узбіччі дороги було встановлено особу чоловічої статі в напівсидячому положенні, поряд з яким лежав велосипед; протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження, які розташовані неподалік адреси: м.Київ, вул. Межигірська, 54, на яких зафіксовано обставини конфлікту та момент нанесення тілесних ушкоджень, що відбувся 25.09.2025, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Вважає наявними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, про що свідчить тяжкість вчинення кримінального правопорушення, крім того, зазначений ризик вже є підтвердженим на теперішній час, оскільки одразу після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підозрюваний ОСОБА_7 покинув місце вчинення злочину та залишив потерпілого ОСОБА_10 з тяжкими тілесними ушкодженнями, без свідомості не викликавши швидку медичну допомогу, тобто не вжив жодних заходів для збереження життя та здоров'я потерпілого. Також, актуальним є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого, враховуючи насильницький характер кримінального правопорушення згідно висуненої підозри. Поряд з цим стверджує, що наявним є ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки у Деснянському районному суді міста Києва на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023113330000015 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, а також у набутті, володінні, використанні та розповсюдженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у здійсненні фінансової операції, вчиненні правочину з таким майном, а також у вчинені дій, спрямованих на приховування, маскування місцезнаходження такого майна, вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом. Таким чином, ОСОБА_7 , незважаючи на чітке розуміння того, що він є обвинуваченим у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину, вчиняє новий тяжкий злочин. Дана поведінка ОСОБА_7 вказує на формування в останнього почуття безкарності та нехтування моральними принципами суспільства.
Вказана поведінка ОСОБА_7 , а саме заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , вказує на відсутність усвідомлення своєї провини та байдужість до наслідків своїх дій. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно, прагнучі уникнути кримінальної відповідальності, знехтувавши моральними і правовими нормами, що зобов'язують надати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані, підозрюваний ОСОБА_7 не вжив заходів, необхідних для відвернення небезпеки для здоров'я потерпілого ОСОБА_10 .
Вважає, що більш м'якші запобіжні заходи, а також визначення розміру застави, не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів, викладених у ньому, та просила таке задовольнити.
Захисник та підозрюваний просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки заявлені прокурором ризики ґрунтуються на припущеннях, є неконкретизованими та не підтверджені достатніми доказами, зокрема, щодо можливого незаконного впливу на свідків, а підозра необґрунтованою.
Також звернули увагу, що підозрюваному ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № 12025100070001981 від 25.09.2025 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України вже обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, тому відсутні підстави для застосування іншого запобіжного в даному кримінальному провадженні.
Також, покликалися на позитивні характеристики, зокрема, надання допомоги силам оборони України.
Водночас, захисником порушено питання щодо правомірності затримання підозрюваного.
Поряд з цим, в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано свідка ОСОБА_12 , яка є дружиною підозрюваного, яка виклала свою версії подій, як їх безпосередній учасник.
Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши подані учасниками матеріали слідчий суддя прийшов до такого.
За приписами ч. 2 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчим суддею з'ясовано, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні №12025100070002014 від 02.10.2025 проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, за фактом залишення без допомоги ОСОБА_10 .
Згідно протоколу затримання від 02.10.2025 ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення на підставі п.6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
03.10.2025 слідчим вручено ОСОБА_7 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, про що свідчить підпис підозрюваного на повідомленні про підозру, який хоча і відмовився від підпису у відповідній графі, проте власноручно виклав зауваження щодо проведення такої процесуальної дії за відсутності його захисника.
Слідчий суддя перевірив наявність достатніх даних для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення на підставі поданих прокурором доказів.
Зокрема, досліджено долучені до матеріалів клопотання протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 , протоколи допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протокол огляду відеозапису з системи відеоспостереження «Безпечне місто» від 02.10.2025.
Фактичні дані, які містяться у вказаних документах свідчать про причетність ОСОБА_7 до обставин вчинених за версією органу досудового розслідування кримінального правопорушення, а відтак і про наявність в цілому обґрунтованої, в сенсі ч. 2 ст. 177 КПК, підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.135 КК України.
Також надані підозрюваним ОСОБА_7 пояснення у судовому засіданні про те, що такий дійсно відтягнув потерпілого на узбіччя проїжджої частини та не викликав швидку допомогу, оскільки вважав, що швидку допомогу викликали інші особи, не спростовують обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.135 КК України.
Водночас допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , яка є дружиною підозрюваного, виклала власну версію подій, як її безпосередня учасниця, проте такі показання не впливають на висновки суду щодо дотримання мінімального рівня обґрунтованості підозри. Зокрема, стверджувана, на її думку, некоректна поведінка потерпілого, не впливає на обов'язок особи, яка залишила потерпілого в небезпечному для життя стані, та не вжила жодних заходів для збереження життя та здоров'я потерпілого.
Аналогічним чином не спростовує обґрунтованість підозри щодо завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, і досліджений у судовому засіданні відеозапис, який здійснено з мобільного телефону ОСОБА_12 .
Також слідчий суддя звертає увагу, що встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з'ясування всіх елементів його складу не є завданням даної стадії та не вирішується слідчим суддею під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.
Розглянувши доводи сторони обвинувачення, щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК слідчий суддя зауважує наступне.
Оцінюючи ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя виходить насамперед з тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі доведення його вини.
Так, санкція ч. 3 ст. 135 КК України допускає призначення максимального покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що з урахуванням особи підозрюваного, наявності інших кримінальних правопорушень дає підстави для висновку про те, що перебуваючи на волі, він може ухилитися від слідства чи суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, слідчий суддя вважає, що насильницький характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , свідчить про можливий ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого, показання яких мають вирішальне значення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на свідків, що в поєднанні з обґрунтованістю підозри є підставою для застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК).
Перевіряючи доводи клопотання щодо необхідності застування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дійшов до такого.
Згідно вимог ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 197 КПК строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За змістом підозри залишення потерпілого в небезпеці пов'язане з діями самого підозрюваного щодо перетягування ОСОБА_10 до краю узбіччя проїжджої частини, що слідчим суддею визнається діями насильницького характеру.
Оцінивши в сукупності всі обставини, наведені в ст. 178 КПК, врахувавши вимоги ст.183 КПК, слідчий суддя зазначає, що підозра у вчиненні умисного кримінального правопорушення, з урахуванням наслідків для здоров'я потерпілого, а також відношення самого підозрюваного до обставин ним вчиненого, а також наявність у нього іншої підозри у кримінальному провадженні №42023113330000015 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, свідчить, що більш м'якші запобіжні заходи ніж тримання під вартою без визначення розміру застави, не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Протипоказань утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора через стан його здоров'я не встановлено.
Щодо клопотання ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, суд зазначає, що їхній зміст зводиться виключно до надання позитивних характеристик підозрюваному, проте не встановлено, що вказані особи зможуть завдяки своїм особистим якостям та взаємовідносинам з підозрюваним забезпечити його належну процесуальну поведінку. Відтак у задоволенні клопотання ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слід відмовити.
Щодо скарги захисника ОСОБА_5 в порядку ст. 206 КПК України щодо незаконного затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з протоколу затримання таке проведено на підставі пункту 6 частини 1 статті 615 КПК, згідно якого у разі введення воєнного стану окрім підстав для затримання особи, визначених статтею 208 КПК, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Так, з метою надання відсічі агресору й захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан, який діяв на момент затримання ОСОБА_20 .
На обґрунтування підстав для затримання сторона обвинувачення покликалась на оперативну інформацію, доведену до органу досудового розслідування рапортом начальника СКП Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 згідно якого ОСОБА_20 має намір ухилитися від органу досудового розслідування.
Між тим, в скарзі захисника оспорює наявність підстав для затримання згідно п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК, що не узгоджується з даними протоколу затримання.
Фактично у поданій скарзі не спростовується висновки органу досудового розслідування щодо наявності підстав для затримання особи згідно п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК, а клопотань про проведення процесуальних дій з метою перевірки здобутої оперативним підрозділом інформації стороною захисту не заявлено.
За таких обставин в слідчого судді відсутні підстави для задоволення поданої скарги.
Щодо доводів сторони захисту, що підозрюваному вже обрано запобіжний захід в межах іншого кримінального провадження, суд зазначає таке. Дійсно у кримінальному провадженні №12025100070001981 від 25.09.2025 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Між тим, у вказаному кримінальному провадженні оголошено підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а в даному кримінальному провадженні - за ч. 3 ст. 135 КК України. Таким чином, в юридичному сенсі розслідуються різні кримінальні правопорушення, які хоч і пов'язані між собою проте відповідні діяння не становлять ідеальну сукупність кримінальних правопорушень, а тому відсутні підстави для висновку що підозрюваний притягується двіччі за те саме вчинене ним діяння.
Розглядаючи питання щодо строку застосування запобіжного заходу суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК запобіжні заходи належать до заходів забезпечення кримінального провадження.
Відтак слідчий суддя зобов'язаний перевірити чи потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора (п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК).
Між тим, орган досудового розслідування просить застосувати запобіжний захід на 60 днів, тобто та максимально дозволений частиною першою 1 статті 197 КПК строк, проте не обґрунтовує, які процесуальні дії необхідно провести у кримінальному провадженні, які виправдовують необхідність обмеження свободи підозрюваного на максимальний строк.
Беручи до уваги зазначену обставину слідчий суддя вважає за необхідне застосувати запобіжний захід на строк 30 днів, який обчислювати з моменту затримання.
Також суд відхиляє покликання захисника на те, що підозрюваного затримано 02.10.2025 о «13 год. 10 хв.», оскільки з протоколу затримання вбачається, що моментом затримання є 02.10.2025 о «19 год. 10 хв.», що узгоджується з іншими матеріалами, а також поясненнями самого підозрюваного, які надані у судовому засіданні.
Таким чином, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197 КПК, слідчий суддя
клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070002014 від 02.10.2025 року - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, з середньою освітою, працюючого директором ТОВ «Глобал хіл ікс груп», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі без визначення застави строком на 30 днів, тобто до 31 жовтня 2025 року.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 30 днів, обчислюється з 02 жовтня 2025 року і припиняє свою дію 31 жовтня 2025 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.
Скаргу захисника ОСОБА_5 на незаконне затримання - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження - для відома.
Копію ухвали направити ДУ «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1