Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15809/25
08 жовтня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2 ,
запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025100070002035 від 06.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні за № 12025100070002035 від 06.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070002035 від 06.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 29.09.2025 до цього часу у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, зобов'язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок,
бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Проте, ОСОБА_5 , усупереч вищенаведених нормативно - правових актів, вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
06.10.2025 о 08 годині ранку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходились у квартирі АДРЕСА_3 , де між ними виникла словесна сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якої останні почали висловлюватися на адресу один одного нецензурною лайкою, та їх конфлікт поступово переріс в штовханину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , знаходячись в квартирі
у квартирі АДРЕСА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс один удар предметом схожим на ніж в черевну порожнину з ліва ОСОБА_7 та самостійно припинив свої злочинні дії.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 , були спричинені наступні тілесні ушкодження - у вигляді проникаючої колото - різаної рани задньої-бокової стінки грудної клітини зліва, лівобічний пневмоторакс.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, слідчий за погодженням з прокурором скерував до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказуючи на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення нових кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала. Посилаючись на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування, впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, звертала увагу слідчого судді на те, що більш м'який запобіжний захід, про який просить сторона захисту, не може запобігти ризикам, які існують у підозрюваного ОСОБА_5 . На запитання слідчого судді повідомила, що у випадку, якщо підозрюваному буде обрано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, він буде закріплений у відання командування та зможе ходити на службу.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 , стверджував, що підозрюваний свою вину визнає та щиро кається. Пояснив суду, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, отримав поранення та наразі перебуває у відпустці та постійно відвідує лікарів. Крім того, звернув увагу суду на той факт, що підозрюваний має двох неповнолітніх дітей, яких необхідно забезпечувати. Відтак, просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арещту у нічний час доби. Висловив позицію, що поміщення захисника України під цілодобовий домашній арешт, а фактично - на утримання його матері, не відповідатиме умовам воєнного стану.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, що дасть йому можливість неси військову службу.
Заслухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Зі слів підозрюваного та копій протоколів допиту потерпілого та свідків встановлено, що події, які відбулися 06.10.2025 за участю ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_3 , виникли за таких обставин: ОСОБА_5 прийшов до цієї квартири до колишньої дружини та своїх дітей та з метою забрати певні речі. В квартирі в цей час перебував ще один колишній чоловік колишньої дружини підозрюваного - ОСОБА_7 , який підозрюється у вчинення злочину за ст. 153 «Сексуальне насильство» КК України. Під час словесної суперечки між двома колишніми чоловіками матері дітей, потерпілий висловився, що зґвалтує дітей ОСОБА_5 , тобто дітей своєї колишньої дружини. Від таких слів майбутній потерпілий не втримався, штовханина переросла в бійку, підозрюваний схопив кухонний ніж і пірнув ОСОБА_7 свої дії припинив самостійно. Потерпілий прослідував додому до свого батька, який наполіг на зверненні до медичного закладу, де лікарі викликали поліцію.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
07.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується наступними доказами: довідкою із КНП «КМКЛ №7» № 26 від 06.10.2025; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.10.2025; протоколом огляду місця події від 06.10.2025року; протоколом огляду місця події від 06.10.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 06.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.10.2025 року; протоколом затримання ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України від 06.10.2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06.10.2025.
На підставі ст.181 ч.2 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляду домашнього арешту у певний період доби.
Аналізуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
Вирішуючи питання про час доби, впродовж якого підозрюваний повинен бути під домашнім арештом, слідчий суддя враховує, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення інших кримінальних правопорушень не доведені прокурором. Ризик впливу на свідків та потерпілого слідчий суддя не вважає таким, що в конкретних обставинах справи, може обґрунтовувати необхідність утримання підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом.
Слідчим суддею встановлено, що потерпілий порушив умови перебування під цілодобовим домашнім арештом, який застосований до нього в КП по ст. 153 КК України, та 06.10.2025 опинився в квартирі колишньої дружини, де проживають діти ОСОБА_5 незаконно. В разі, якби потерпілий не порушив покладені на нього обов'язки не відлучатися з місця свого проживання, подій даного кримінального провадження не відбулося б. Презюмуючи те, що найближчим часом потерпілий більше не опинятиметься в квартирі, де проживають діти ОСОБА_5 , слідчий суддя не вбачає необхідності забороняти підозрюваному пересуватися містом, працювати та нести службу.
Згідно зі змістом ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Відповідно до вимог 177 цього ж Кодексу, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов'язків.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 та його нетяжкі наслідки, особу підозрюваного, а також лише доведений ризик впливати на свідків та потерпілого, вважає за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з покладання обов'язків.
Враховуючи відомості про те, що підозрюваний має двох неповнолітніх дітей, яких необхідно забезпечувати та повинен мати можливість вийти за межі квартири, слідчий суддя переконаний, що саме такий запобіжний захід як нічний домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025100070002035 від 06.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляд домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду (крім випадків слідування до укриття під оголошеної тривоги у м.Києві) - на строк 60 днів, тобто до 04 грудня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 04 грудня 2025 року обов'язки, передбачені КПК України, а саме:
- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкуватись зі свідками без дозволу слідчого, прокурора або суду;
В решті вимог клопотання слідчого - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під домашнім арештом не перевищує двох місяців та діє до 04 грудня 2025 року.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1