Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11739/23
про продовження запобіжного заходу
09 жовтня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ) та ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
обвинувачених ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 12022000000001011 від 20.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, -
У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків, експертів, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , просив зменшити розмір застави.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали думку захисника.
Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію адвоката ОСОБА_4 .
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинувачених, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченимпокладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, незаконно впливати на свідків, потерпілого та експерта.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Аналізуючи ризик переховування від суду, суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин протии власності, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, обвинувачений може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольну територію України. Також будь-яких гарантій явки ОСОБА_6 на судові засідання немає, що в свою чергу може унеможливити прийняття судом кінцевого рішення по кримінальному провадженні у розумні строки. Крім того, з метою уникнення від кримінальної відповідальності у ОСОБА_6 є відсутність у нього в Україні сталих соціальних зв'язків.
При аналізі ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, суд виходить з того, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на волі та з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчиняти дії направленні на примушення до зміни показів свідків, потерпілого та експерта, які не допитані в судовому засіданні.
Аналізуючи ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, суд виходить з того, що обвинувачений може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово судимий, не має постійного джерела доходу.
Згідно п. 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20 серпня 2010 року, яке набуло статусу остаточного, суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що , враховуючи серйозність висунутих обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, встановлені обставини дають суду підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитися від суду з метою уникнення покарання, продовжити злочинну діяльність, впливати на потерпілу та свідків, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, суд вважає що жоден із більш мяких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а тому необхідно продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави підлягає задоволенню.
Щодо клопотання захисника про зменшення розміру застави суд зазначає таке.
За змістом ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Суд вважає за доцільне розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 05.09.2023, зменшити.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу третього ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
А відтак, обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 07 грудня 2025 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178,183, 194, 196, 331, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 07 грудня 2025 року включно.
Розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді від 05.09.2023, в розмірі 402 600,0 грн. зменшити та встановити у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн. (триста дві тисячі вісімсот грн.).
В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- з'являтися до Подільського районного суду м. Києва за першим викликом на визначений посадовою особою час;
- не відлучатися м. Києва без дозволу Подільського районного суду м. Києва;
- повідомляти Подільський районний суд м. Києва про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим та обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та головуючого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали скерувати начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 .
Обов'язок контролю за виконанням ухвали у разі внесення застави покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали - по 07 грудня 2025 року включно.
Ухвала в частині тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Cуддя ОСОБА_1