Справа №:755/17446/24
Провадження №: 2-п/755/98/25
про скасування заочного рішення
"01" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року у цивільній справі № 755/17446/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
14 лютого 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 755/17446/24 за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
26 червня 2025 року (вхід. від 27 червня 2025 року № 37210) представник ОСОБА_1 - адвокат Спаський А.Ю., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яка обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 був не належним чином повідомлений про день та час слухання справи та про призначені судові засідання, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про отримання відповідачем судових повісток, що підтверджується конвертом, який повернувся до суду без вручення адресату, причина повернення «за закінченням терміну зберігання». Про винесене заочне рішення дізнався тільки наприкінці травня 2025 року коли всі банківські рахунки були заблоковані виконавчою службою. Надалі звернувся до Північного міжрегіонального центру з БВПД, де було призначено адвоката, після чого адвокат ознайомився з матеріалами справи 26 червня 2025 року. Проти пред'явленого позову заперечує в повному обсязі та вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не доведені належними доказами. З 2017 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час «ковіду» через скриньку повідомляв позивача про даний факт. Таким чином, відповідач не користувався жодними послугами які надає позивач. В кімнаті АДРЕСА_2 , з 2017 року ніхто не проживає. Крім цього, відповідно до наданого розрахунку не зрозуміло яким чином здійснювалося нарахування заборгованості, за яким критерієм та за якими показниками. Жодних додаткових доказів не надано.
З огляду на викладене заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року просив скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01 липня 2025 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
11 липня 2025 року (вхід. № 40210) ТОВ «Євро-Реконструкція» подано письмові заперечення щодо заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Зазначили, що Дніпровським районним судом міста Києва були прийняті всі належні й можливі заходи з повідомлення відповідача про наявність на розгляді у суді судової справи про стягнення з нього заборгованості за надані комунальні послуги. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Суд відправив судові документи відповідачу на відому йому офіційну адресу місця реєстрації та проживання. Отримання відповідачем здійсненого відправлення судом на належну адресу місця реєстрації проживання відповідача перебуває поза межами контролю суду. Протягом судового процесу місце реєстрації відповідача не змінювалося.
Доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи відповідачем не надано. У період виникнення заборгованості місце постійного проживання відповідача у квартирі підтверджується матеріалами справи, відповідно він є споживачем наданих послуг. Проживання в іншому місці не звільняє відповідача від оплати отриманих комунальних послуг.
Договір про надання послуг, передбачений чинним законодавством, на момент виникнення заборгованості між сторонами укладено не було, заяви про приєднання до умов індивідуальних типових договорів споживачами послуг та мешканцями квартири подано не було. Водночас, ТОВ «Євро-Реконструкція» щомісячно направляє квитанції на адреси споживачів, де зазначаються відомості про обсяги спожитих послуг, нарахування, кількість зареєстрованих, порядок нарахування, розмір заборгованості та зазначається про необхідність передачі показників індивідуальних приладів обліку. Відповідач із заявами щодо незгоди про розмір нарахувань спожитих комунальних послуг до постачальника не звертався, визнав факт спожитих ним послуг. У виконавця немає обов'язку періодичної перевірки кількості зареєстрованих осіб та осіб, що фактично проживають у квартирі. Доказів звернення до постачальника щодо зміни кількості зареєстрованих чи фактично проживаючих осіб у квартирі відповідачем не надано. У зв'язку із порушенням відповідачем обов'язку інформування про зміну кількості споживачів у виконавця відсутні правові підстави для проведення перерахунку обсягів наданих послуг та розміру плати за надані послуги за попередні періоди.
Плата за послуги з постачання теплової енергії справляється незалежно від опалювальної площі квартири і не залежить від проживання у ній людей.
Будинок АДРЕСА_2 обліковується як такий, що не обладнаний загально будинковими засобами обліку постачання гарячої води та обладнаний загально будинковим засобом обліку постачання теплової енергії. Квартира АДРЕСА_2 в зазначеному будинку обліковується як така, що індивідуальними засобами обліку теплової енергії та гарячої води не обладнана.
Керуючись пунктами 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки карантин почався на території України 12 березня 2020 року, а воєнний стан - 24 лютого 2022 року, можна зробити висновок про те, що загальна позовна давність була продовжена 12 березня 2020 року на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану.
Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Оскільки з 12 березня 2017 року строк позовної давності спочатку був продовжений, а потім призупинений, відтак, наслідки спливу строків позовної давності не можуть бути застосовані судом до заявлених позивачем позовних вимог про надання послуг з постачання теплової енергії у період з 01 червня 2017 року по 31 березня 2024 року.
З урахуванням поданої представником відповідача заяви про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності, заборгованість відповідачів становить:
-заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 12 березня 2017 року по
30 червня 2024 року - 24 089,57 грн;
-заборгованість за надані послуги з гарячого водопостачання з 12 березня 2017 року по 30 червня
2024 року - 16 746,20 грн;
-заборгованість за абонентське обслуговування - 1 524,82 грн;
-інфляційна складова боргу за централізоване опалення становить 4 104,09 грн, за послуги з гарячого водопостачання становить 2 771,61 грн, за абонентське обслуговування - 10,99 грн, а разом складає 6 886,69 грн;
-розмір 3 % річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимоги за централізоване опалення становить 1 225,24 грн, за послуги з гарячого водопостачання становить 797,40 грн, за абонентське обслуговування - 0,85 грн, а разом становить 2 023,49 грн.
З огляду на викладене заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року по справі № 755/17446/24 залишити без змін.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три (3) дні з дня отримання копії даної ухвали шляхом подачі обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на перегляд заочного рішення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року про залишення заяви без руху вручено заявникові 26 липня 2025 року.
28 липня 2025 року (вхід. № 43610, 43612) до суду від представника заявника - адвоката
Спаського А.Ю., надійшла заява про уснення недоліків та заява про поновлення пропущенного процесуального строку.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року у цивільній справі № 755/17446/24 за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року у цивільній справі № 755/17446/24 за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва на
01 жовтня 2025 року на 10 год. 30 хв.
У судове засідання 01 жовтня 2025 року сторони не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Заявникик ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року подав заяву, у якій просив провести судове засідання без його участі, вимоги заяви про перегляд заочного рішення підтримує, просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
ТОВ «Євро-Реконструкція» у судове засідання свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
Згідно із частиною першою статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та заяву про перегляд заочного рішення, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
14 лютого 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 755/7953/24 за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії за період з жовтня 2016 року по 30 червня 2024 року у розмірі 26 736,84 грн та постачання гарячої води за період з січня
2016 року по 30 червня 2024 року у розмірі 19 180,20 грн, заборгованість за абонентською платою за період з листопада 2021 року по 30 червня 2024 року у розмірі 1 524,82 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 9 559,67 грн, 3 % річних у розмірі 2 851,37 грн, що разом становить 59 852,90 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З матеріалів справи встановлено, що у встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що двічі направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду не врученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання». У зв'язку із вказаним суд вважав за можливе розглянути справу та ухвалити заочне рішення згідно зі статтею 280 ЦПК України.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялися належним чином, проте відзив на позовну заяву не подали з поважних причин. При цьому, заява про перегляд заочного рішення містить заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року по справі № 755/17446/24 слід скасувати і призначити справу до розгляду у спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.
Стосовно клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Спаського А.Ю., про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд зазначає таке.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: - наказного провадження; - позовного провадження (загального або спрощеного); - окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Згідно із частиною шостою статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно із частинами п'ятої, сьомої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як убачається із матеріалів справи позивачем визначено ціну позову 59 852,90 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
Таким чином, позивачем заявлено вимогу про стягнення грошових коштів на суму, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 90 840,00 грн.
Крім того, дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки сторонами не заявлено клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін.
У заяві відповідача не наведено будь-яких доводів, що унеможливлюють розгляд зазначеної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Сторона відповідача не позбавлена можливості надавати свої письмові пояснення, клопотання та докази. Для вчинення таких дій відсутня потреба в проведенні підготовчого засідання та засідання для розгляду справи по суті.
Таким чином, з огляду на предмет спору, що виник між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та з урахуванням документів, що містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Спаського А.Ю., про розгляд справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Керуючись статтями 19, 259, 260, 261, 279, 287, 288, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року у цивільній справі № 755/17446/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 лютого 2025 року у цивільній справі № 755/17446/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - скасувати.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання повного тексту ухвали про скасування заочного рішення суду, відповідачі мають право надіслати (надати) суду відзиви на позовну заяву, які мають відповідати положенням статті 178 ЦПК України, з підтвердженням направлення копій відзивів із додатками позивачу.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзивів, має право надіслати (надати) суду відповіді на відзиви, які мають відповідати вимогам статей 178, 179 ЦПК України, з підтвердженням направлення копій відповідей з додатками відповідачам.
Відповідачі не пізніше п'яти днів з дня отримання відповідей на відзиви, мають право надіслати (надати) суду заперечення на відповіді, які мають відповідати вимогам статей 178, 180 ЦПК України, з підтвердженням направлення копій заперечень з додатками позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Направити учасникам справи копію ухвали.
Учасники судового розгляду можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова