Справа № 755/2304/25
іменем України
про повернення позовної заяви
"10" жовтня 2025 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
07.02.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка 10.02.2025 року була передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Як передбачено ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Із відповіді № 1111085 від 11.02.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , дата зняття з реєстрації: 01.11.2016.
17.03.2025 р. з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області надійшла інформація про те, що ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.
19.03.2025 ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк три дні з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
До суду надійшла заява про усунення недоліків, за змістом якої позивачка просить прийняти позовну заяву до розгляду.
Вивчивши позовну заяву з доданими документами, заяву про усунення недоліків, приходжу до висновку, що подана заява про усунення недоліків позовної заяви не відповідає вимогам до усунення недоліків, які були визначені ухвалою суду від 19.03.2025.
Так, підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало наступне: долучені до позовної заяви документи, а саме: фотокопія паспорта позивача та фотокопія ідентифікаційного коду позивача виконані неякісно, є нечитабельними та не підлягають візуалізації через розмір шрифту, неякісний друк, що підлягає усуненню позивачем.
Разом із тим, позивачем залишено поза увагою вимоги суду, які викладені в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 19.03.2025 року, станом на час постановлення цієї ухвали недоліки не усунені у цілому, а саме: позивачкою не надано копії вказаних документів у належній якості.
Зазначені недоліки не дають правових підстав для відкриття провадження по справі.
Відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст. 185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.6 ст. 185 ЦПК України).
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі вищенаведеного керуючись ч.ч.3, 5, 6 ст. 185, ст.ст. 260, 353 - 354 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - вважати неподаною і повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: