Справа №:755/22274/24
Провадження №: 2-ві/755/37/25
"10" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2024 року, заяву передано на розгляд судді Гончаруку В.П.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року про залишення позову без руху вручено ОСОБА_1 17 січня 2025 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
22 січня 2025 року (вхід. № 3808) до суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява у новій редакції, у якій позивач просив: 1) визнати протиправними і незаконними дії щодо відмови укласти з позивачем договір найму житла за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) зобов'язати відповідача забезпечити укладення договору найму житла з позивачем відповідно до його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; 3) зобов'язати відповідача скласти акт поточних показань електролічильника за адресою: АДРЕСА_1 ;
4) стягнути з відповідача грошові витрати в сумі 151,00 грн; 5) стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
Також в матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 21 січня 2025 року, обґрунтування клопотання не наведено.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04 березня 2025 року на 09-30 год, сторонам роз'яснено їх процесуальні права та встановлено процесуальні строки.
04 березня 2025 року у підготовчому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, на відповідача покладено обов'язок надати відомості щодо загально будинкового лічильника за останні два роки. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 07 квітня 2025 року до 16 год.
04 березня 2025 року (вхід. № 12103) до суду від представника відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву.
13 березня 2025 року (вхід. № 14364) ОСОБА_1 подав до суду супровідний лист на приєднання до матеріалів справи копії клопотання позивача від 12 березня 2025 року, копії відповіді позивача на відзив відповідача, копії заяви позивача про збільшення позовних вимог позовної заяви з усунутими недоліками від 21 січня 2025 року.
25 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» з 01 березня 2025 року нараховувати на особовий рахунок квартиронаймача ОСОБА_3
№ НОМЕР_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-які суми до укладення договору найму житла з позивачем.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 березня 2025 року заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Гончаруку В.П.
25 березня 2025 року (вхід. № 17011) ОСОБА_1 подав до суду супровідний лист, про надсилання таких документів: копії заяви позивача від 21 березня 2025 року про зміну позовних вимог 2 з доданими матеріалами, копії клопотання позивача від 21 березня 2025 року, оригіналу супровідного листа відповідачу.
02 квітня 2025 року (вхід. № 18766) до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на заяву позивача від 21 березня 2025 року про зміну позовних вимог.
Також 02 квітня 2025 року (вхід. № 18772) до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на заяву позивача від 12 березня 2025 року про збільшення позовних вимог.
02 квітня 2025 року (вхід. № 18734) позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про витребування доказів.
Також 02 квітня 2025 року (вхід. № 18764) представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду заперечення на клопотання позивача від 12 березня 2025 року про витребування інформації та залучення до справи доказів, а також (вхід. № 18768) заперечення на клопотання позивача від 21 березня 2025 року про витребування доказів.
Також 02 квітня 2025 року (вхід. № 18770) ОСОБА_2 подала до суду письмові заперечення на заяву позивача про забезпечення позову від 21 березня 2025 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову та в заяві про збільшення позову відмовлено.
07 квітня 2025 року у підготовчому засіданні протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача. Також протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 травня 2025 року на
14-00 год.
Також з відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від
03 квітня 2025 року про відмову у забезпеченні позову.
19 травня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду міста Києва направлено матеріали цивільної справи 755/22274/24.
Наступне судове засідання призначено на 04 серпня 2025 року на 11-00 год.
04 серпня 2025 року, протокольною ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено до 01 жовтня 2025 року до
14-00 год. у зв'язку із неявкою позивача.
01 жовтня 2025 року (вхід. № 58955) позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого судді Гончарука В.П.
На обґрунтування заяви про відвід позивач зазначив, що відвід заявляє внаслідок виявлених в матеріалах справи та слухань небезсторонності судді до учасників провадження, упередженості.
01 жовтня 2025 року у судове засідання учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року (вхід. № 58950) подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
З огляду на положення частини другої статті 247 ЦПК України фіксування технічними засобами не здійснювалося.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, визнано необґрунтованою. Передано справу для вирішення відводу у відповідності до вимог частини третьої статті 40 та частини першої статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 жовтня 2025 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О. 09 жовтня 2025 року о 12-00 год.
За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від
09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті
6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від
24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
При цьому, згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Частиною першою статті 88 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі №9901/673/18.
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від
13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, не може бути підставою для відводу судді незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на його думку, суддя повинен вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.
Доказів на підтвердження особистої упередженості судді Гончарука В.П. у вирішенні спору в даній справі відповідачем не надано.
Подана ОСОБА_1 заява про відвід судді не містить обґрунтування проявів небезсторонності судді Гончарука В.П. до учасників провадження, його упередженості.
Зі змісту заяви про відвід судом не встановлено обставин, зазначених у статті 36 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об'єктивності судді, що розглядає справу.
З огляду на матеріали справи, вказані заявником обставини свідчать про незгоду відповідача з прийнятими суддею процесуальними рішеннями у даній справі, що не є правовою підставою для його відводу відповідно до приписів частини четвертої статті 36 ЦПК України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді Гончаруку В.П. від розгляду справи № 755/22274/24, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді, поданої в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова