Номер провадження 2/754/10543/25
Справа № 754/17059/25
Іменем України
(ухвала з правильними номерами справи і провадження внесена до ЄДРСР на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 10.10.2025 у справі № 754/17059/25 про виправлення описки щодо номерів справи і провадження)
10 жовтня 2025 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль
ОСОБА_2 - позивач
ОСОБА_1 - відповідач
Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації - третя особа
Позивачем подано позов з проханням: 1) Позбавити відповідача батьківських прав; 2) Змінити розмір стягнутих з відповідача аліментів на утримання дитини.
Відповідно до наданої на запит суду інформації ГІОЦ відповідач на території Деснянськоого району м. Києва не зареєстрований..
Відповідно до позову адреса позивача: АДРЕСА_1 .
Відповідно до позову остання відома позивачу адреса проживання відповідача: АДРЕСА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, 1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України, 1. Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України, 9. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно ч. 10 ст. 28 ЦПК України, 10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Згідно ч. 16 ст. 28 ЦПК України, 16. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Позовні вимоги про позбавлення батьківських прав Деснянському районному суду м. Києва взагалі не підсудні і за цими позовними вимогами позивач не має права вибору між кількома судами.
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України, 1. В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовні вимоги про позбавлення батьківських прав і позовні вимоги про зміну розміру стягнутих аліментів не є основними та похідними одні до одних.
Позовні вимоги про позбавлення батьківських прав подані з порушенням правил підсудності.
Позивачем з власної ініціативи об'єднано позовні вимоги, які не є основними та похідними одні від одних.
У той же час обидві позовні вимоги, як про позбавлення батьківських прав так і позовні вимоги про зміну розміру стягнутих аліментів на утримання дитини підсудні суду за місцем проживання відповідача.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Згідно ч. 1 і ч. 6 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, 1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Будь-яких конкретних правових доказів, які б на стадії вирішення питання про відкриття провадження давали правові підстави для розгляду позовних вимог про позбавлення батьківських прав Деснянським районним судом м. Києва стороною позивача у позові не зазначено та відсутні такі докази і в додатках до позову.
Тобто вирішення питань про відкриття/відмову у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав взагалі не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Деснянського районного суду м. Києва.
Підстави для роз'єднання позовних вимог у суду не має, оскільки позивач бажає щоб обидві позовні вимоги були розглянуті в одному провадженні.
За таких обставин справа передається за територіальною юрисдикцією (підсудністю) іншому суду, якому підсудні усі пред'явлені стороною позивача позовні вимоги.
Передача справи за підсудністю не є перешкодою в доступі до правосуддя, а є спонуканням учасників справи неухильно виконувати вимоги Закону про дотримання правил підсудності з метою не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Керуючись ст. 31 ЦПК України,
Передати справу № 754/17039/25 (провадження № 2/754/10543/25) за позовом позивача ( ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до відповідача ( ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 03.06.2022, остання відома позивачу адреса проживання відповідача: АДРЕСА_2 ) Оболонському районному суду міста Києва.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів.
Згідно ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).