Номер провадження 1-кс/754/3362/25
Справа № 754/17052/25
10 жовтня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідчого - ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025100030002467 від 29.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогозів Бориспільського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого,
10.10.2025 р. слідчий СВ Деснянського управління поліції ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 звернувся до суду у кримінальному провадженні № 12025100030002467 від 29.08.2025 року з клопотанням, погодженим із заступником керівника Дарницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів щодо підозрюваного за ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_4 , із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, у провадженні слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП в м.Києві знаходиться вказане кримінальне провадження, в рамках якого 10.10.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України у наступному.
Так, відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.?
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-ІX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє по теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації.
Відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до військової частини НОМЕР_1 з 18.06.2025 р., та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 140 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду командира відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, окрім іншого, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, праве вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.?
Статтею 64 Конституції України передбачено, окрім іншого, що конституційні права й свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ст. 68 Конституції України, окрім іншого, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Відповідно до вимог ст. 3 Закону, військовий обов'язок включає, окрім іншого, проходження військової служби. Статтею 5 Закону передбачено, що видом військової служби, окрім іншого, є Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.01.2022 (далі - Указ) передбачено, що у зв'язку з військовою агресією проти України, в Україні уведено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 р. строком на 30 діб.
Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
При цьому, порядок і вичерпний перелік підстав, за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, №57 від 27.01.1995 р. (далі - Правила).
Відповідно до вимог п. 12 Правил, окрім іншого, у ході перевірки документів під час виїзду з України з'совується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Таким чином, із 05:30 год. 24.02.2022 р. право на виїзд з України, а також перетин державного кордону громадянами України без наявних законних підстав тимчасово обмежено.
Поряд з цим, пунктом 2-6 Правил передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання вказівок, засобів та усунення перешкод, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування групою осіб, діючи з корисливих мотивів, у серпні 2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, під час зустрічі зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запропонував за грошову винагороду організувати перетин останнього через державний кордон України, поза визначеними пунктами пропуску, на що ОСОБА_9 погодився.
У подальшому, з цією метою, протягом вересня - жовтня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою довів ОСОБА_10 , що у визначений час, за його вказівкою, він направить останнього з м. Київ до м. Чернівці де невстановлені в ході досудового розслідування особи організують незаконний перетин ОСОБА_11 державного кордону України з країною Румунія. Також повідомив, що за організацію незаконного перетину державного кордону ОСОБА_11 останній повинен надати ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 9000,00 - 9200,00 доларів СЩА у якості оплати за його послуги, спрямовані на організацію незаконною перетину державного кордону України ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання вказівок, засобів та усунення перешкод, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування групою осіб, діючи з корисливих мотивів та доводячи його до кінця, ОСОБА_4 09.10.2025 р., знаходячись на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_4, перебуваючи у салоні автомобіля марки «Audi», модель А3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при зустрічі з ОСОБА_11 підтвердив розроблену ним злочинну схему та отримав від останнього грошові кошти у розмірі 9200,00 доларів CШA за організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_11 , після чого був затриманий працівниками поліції.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Адвокат та підозрюваний ОСОБА_4 просили застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту, а у разі прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави у меншій сумі, ніж просять слідчий і прокурор.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання і долучені до нього документи, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією зазначеної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому, зважаючи на міру покарання, яка загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим, враховуючи, що він, будучи командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу 1 шб. військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, 21.06.2025 року самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу (Фігуровка) біля АДРЕСА_2 , чим порушив військову дисципліну, не виконав вимог та службових обов'язків військовослужбовця, встановлених статутами Збройних Сил України та вчинив діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у зв"язку із чим повідомлений про підозру в іншому кримінальному провадженні 10.10.2025 р. за ч.5 ст. 407 КК України, існують ризики, що він може скритися від органів досудового розслідування та суду вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких відомі ОСОБА_4 , з метою зміни ними показань.
За таких обставин вважаю, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , виконання ним процесуальних обов'язків.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий стан, дані про його особу, те, що він не судимий, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки - прибувати за кожною вимогою до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи, не спілкуватись зі свідками у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 17 год. 11 хв. 09.10.2025 року.
Строк дії ухвали - до 17 год. 11 хв. 07.12.2025 року включно.
Визначити розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 151400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA 128201720355259002001012089, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк отримувача ДКСУ м. Київ.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи, не спілкуватись зі свідками у кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10.12.2025 р.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя -