Номер провадження 2/754/5470/25
Справа №754/7749/25
Іменем України
01 жовтня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Сенюти В.О.,
секретар судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.05.2018 до 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021, у зв'язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ). Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира №4 за зазначеною адресою під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло-та водопостачання, а отже, відповідач є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачем послуг з ТЕ/ПГВ. Позивач вказує, що відповідач користується послугами, але свої зобов'язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 28.02.2025 складає 100179,11 грн: за послуги з централізованого опалення в розмірі 1547,69 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 33353,17 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22544,30 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 42670,41 грн. Також у відповідача також існує заборгованість за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 39,89 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 23,65 грн. Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 1133,60 грн. Відповідач не здійснив належним чином оплату послуг, у зв'язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість, що зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.05.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.10.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
01.10.2025 від представника позивача Банецького Б.І. до суду надійшла заява, відповідно до якої повідомлено, що після відкриття провадження у справі відповідачем повністю погашено забогованість за спожиті послуги, проте не було сплачено штрафні санкції та судовий збір, тому спір між сторонами існує.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. При цьому в матеріалах справи наявна заява, в якій проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та судового збору заперечує, оскільки являється учасником УБД та долучені копії посвідчень.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) забов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) забов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
ПАТ «Київенерго» з 01.07.2014 визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VІІ.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесїї позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01.05.2018 за адресою: АДРЕСА_1 .
З 01.05.2018 по 31.10.2021 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювало КП ««Київтеплоенерго».
З 01.11.2021, у зв'язку зі зміною законодавства, КП ««Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085).
Також на веб-сайті КП «Київтеплоенерго» оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/.
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг, наданих позивачем.
Відповідно до даних позивачем розрахунків заборгованості заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги до 01.05.2018 та з 01.05.2018 по 31.10.2021 та з 01.11.2021 по 28.02.2025.
Згідно з визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
За приписами ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно з п. 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Згідно з п. 32, 33, 35, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII споживач має право: на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги (постанова Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для правильного її вирішення (постанови Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 727/9295/16-ц, від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18)).
Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої, відповідач погасив заборгованість після відкриття провадження у справі за період до 01.05.2018 та з 01.05.2018 по 30.09.2025 у повному обсязі.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, як зазначає позивач та встановлено судом, відповідач сплатив заборгованість в повному обсязі як за спожите постачання теплової енергії так і за гарячу воду.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав в задоволенні позовних вимог КП «Київтеплоенерго» і відмовляє в позові в частині стягнення заборгованості за надані послуги.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційні втрати.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» було доповнено ч. 15 підп. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 № 1275-VІІ.
Пунктом 3 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено поширення дії підпункту 3 пункту 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Так, матеріали справи містять посвідчення УБД та копію військового квитка, що вказує на те, що відповідач перебуває на військовій службі.
Отже, відповідач користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», тому нарахування щодо нього штрафних санкції, пені за невиконання зобов'язань, суперечить вимогам закону.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованості за штрафними санкціями.
Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та враховуючи висновки суду, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено - 10.10.2025.
Суддя В.О.Сенюта