Справа № 752/10088/25
Провадження № 2/752/6178/25
Іменем України
10 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення безпідставно списаних коштів з банківського рахунку,
У квітні 2025 року в системі «Електронний суд» ОСОБА_1 , через адвоката Гончарука М.П. (ордер а.с.6), звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства (далі - АТ) «Сенс Банк», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 984,49 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Сенс Банк» було укладено договір № 13701120, на виконання якого відповідач відкрив ОСОБА_1 банківський рахунок НОМЕР_1 та емітував на її ім'я банківську картку НОМЕР_2 , а позивач розмістила на зазначеному банківському рахунку свої власні грошові кошти.
Аналізуючи виписки з банківського рахунку, ОСОБА_1 виявила несанкціоноване списання з її рахунку грошових коштів протягом 22 лютого 2025 року - 03 березня 2025 року. Списання коштів з рахунку відбувалось шляхом оплати за товари та послуги на території США в той час, коли сама ОСОБА_1 перебувала на території України.
Звернення до АТ «Сенс Банк» не дали змоги встановити інші обставини заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 , а також осіб, причетних до цього. Вказується, що ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій, що дозволяли б списання грошових коштів з її банківського рахунку, не санкціонувала списання коштів з її банківського рахунку третіми особами, тощо. Внаслідок таких шахрайських дій зловмисники заволоділи грошовими коштами ОСОБА_1 у розмірі 1 985,40 дол. США, що на дату списання становило еквівалент 83 554,21 грн. Банк не повернув незаконно списані кошти, а звернення залишив без відповіді.
У позові вказується про передній (орієнтовний) розмір судових витрат. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, роз'яснено права подачі відзиву, заяв, пояснень (а.с.14-15).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлено учасникам справи до електронних кабінетів (а.с. 16-17).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Стороною позивачки надано суду копію звернення 04 березня 2025 року представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до АТ «Сенс Банк», в якому позивач просить банк провести розслідування та посприяти поверненню коштів на рахунок ОСОБА_1 , які списано шахраями. Як вказано у зверненні, приблизна сума списаних коштів складає 83 554,00 грн (1 985,00 дол. США) (а.с. 8).
Позивачкою також надано виписку до угоди № 13701120 за період з 22 лютого 2025 року по 04 березня 2025 року, сформованої 04 березня 2025 року. Зокрема, за поточним рахунком № НОМЕР_3 (валюта рахунку - UА) ОСОБА_1 випущена картка World Mastercard Black Edition № НОМЕР_2 . За вказаний період проводились операції за рахунком у валютах: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наданої банківської виписки, з 22 лютого 2025 року по 02 березня 2025 року на території країни «USA» по рахунку у валюті USD були проведені операції на загальну суму у гривневому еквіваленті - 48 143,87 грн.
Крім того, у період з 28 лютого 2025 року по 02 березня 2025 року на рахунку були заблоковані та не списані грошові кошти у валюті USD на загальну суму у гривневому еквіваленті - 35 410,34 грн (а.с. 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст. 7, п. 38.1, 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних інструментів та створення системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
Із положень п. 39.2 ст. 39 цього Закону вбачається, що при проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від несанкціонованого доступу до інформації; несанкціонованих змін інформації; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем.
Пунктом 39.4. ст. 39 Закону встановлено, що працівники суб'єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації.
Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
Ініціювання переказу коштів може, в тому числі, здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 вказаного Закону).
Відповідно до пунктів 6-9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою правління НБУ від 05 листопада 2011 року № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вина банку у знятті коштів з рахунків клієнта виключається у разі доведення, що саме клієнт банку своїми діями чи бездіяльністю посприяв у втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Підставами позовних вимог ОСОБА_1 є відсутність її волевиявлення на проведення транзакцій по списанню коштів з банківського рахунку в АТ «Сенс Банк» з 22 лютого 2025 року по 02 березня 2025 року за операціями на території США на загальну суму 83 554,21 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за угодою № 13701120 було відкрито ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_3 , яка отримала електронний платіжний засіб - карту № НОМЕР_2 .
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 повідомляє, що на території США шахрайськими діями відбулось списання коштів з її рахунку шляхом оплати за товари та послуги, однак позивач в цей час перебувала на території України.
Разом з тим, відповідних доказів на підтвердження перебування позивача на території України з 22 лютого 2025 року по 02 березня 2025 року, ОСОБА_1 не надала. У випадку наявності перешкод в отриманні таких доказів, з відповідним клопотанням про їх витребування від Державної міграційної служби України про перетин кордону, до суду не зверталась.
Також, як вбачається із наданої позивачем виписки по банківському рахунку, у період з 19 лютого 2025 року по 03 березня 2025 року з карткового рахунку № НОМЕР_2 також відбулось списання грошових коштів у валюті CZK у м. Прага, а також у валюті USD у м. Дублін. Проте заперечень, у випадку, якщо позивач не виїжджала за межі території України, щодо списання коштів в інших країнах, позивач не висловила.
Крім того, згідно із виписки по банківському рахунку слідує, що частина коштів у розмірі 35 410,34 грн, яку позивач включила до загальної суми несанкціонованого списання у розмірі 83 554,21 грн, перебуває у статусі заблокованих, але не списаних сум за рахунком.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Аналізуючи надані стороною позивача докази, в частині їх достатності та належності, вбачається, що позивач не довела тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Отже, як наслідок, у зв'язку із відсутністю доказів порушення прав позивача саме відповідачем, суд дійшов висновку, що АТ «Сенс Банк» не повинен нести відповідальність за списання коштів з рахунку позивача.
З урахуванням наведеного вище суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення безпідставно списаних коштів.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати у справі необхідно залишити за позивачем.
Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення безпідставно списаних коштів з банківського рахунку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Повний текст судового рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Суддя А.В. Слободянюк