Справа № 752/15679/25
Провадження №: 3-зв/752/7/25
10.10.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві
заяву ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
провідвід судді
У провадженні судді Голосіївського районного суду міста Києва Бондаренко Галини Вікторівни перебуває справа про адміністративне правопорушення № 752/15679/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 .
Під час судового провадження розгляд справи неодноразово відкладався, заслуховувалися пояснення учасників, свідків.
03.09.2025 адвокат Капля Аліна Степанівна в інтересах ОСОБА_1 заявила клопотання "про повернення матеріалу за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду по суті".
У судовому засіданні 03.09.2025 головуючою суддею у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
03.10.2025 до канцелярії суду за підписом ОСОБА_1 надійшла заява від 03.10.2025 про відвід судді Бондаренко Г.В. від розгляду зазначеної справи, що мотивована упередженістю судді, яка не врахувала доводи захисту та відмовила у задоволенні клопотання про передачу справи до Дніпровського районного суду міста Києва без належного мотивування та порушення процесуального порядку розгляду заяви "про повернення матеріалу за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду по суті".
У заяві про відвід зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 ОСОБА_1 інкримінується керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду. Разом з тим, фактична відмова від огляду була зафіксована у приміщенні КМНКЛ "Соціотерапія" за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва. Саме у цей момент і в цьому місці було завершено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заява про відвід містить також посилання на ст. 276 КУпАП щодо місця розгляду справ про адміністративне правопорушення (загальне правило - за місцем вчинення адміністративного правопорушення). Також у заяві про відвід зазначено, що суддя проігнорувала клопотання захисту в судовому засіданні 03.09.2025 про передачу справи за підсудністю, а саме: суддя Бондаренко Г.В. відмовила у задоволенні клопотання, не постановивши окремої ухвали та не виклавши мотивів відмови і це є істотним порушенням, оскільки позбавляє сторону захисту права оскарження такого рішення, створює сумнів у дотриманні принципу неупередженості, порушує гарантії справедливого судового розгляду, передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи зазначену заяву передано на розгляд судді Бушеленко О.В.
Судове засідання для розгляду заяви про відвід призначено на 10.10.2025, в яке викликано ОСОБА_1 та його захисницю Каплю А.С.
10.10.205 в судове засідання учасники не прибули, а оскільки їх явка не є обов'язковою, розгляд заяви про відвід відбувся на підставі наявних матеріалів.
Також слід зазначити, що оскільки чинним КУпАП не унормовано порядок вирішення заяви про відвід судді, подана заява вирішується в порядку аналогії з посиланням на деякі положення КПК України, оскільки, відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також враховується, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", де також визначено, .
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до п. 4 Рішення Ради суддів України від 08.06.2017 № 34 у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи вказане, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, суд (суддя) вважає розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом, не дивлячись на прогалину в КУпАП.
Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Разом з тим, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У той же час сторони та учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами і зловживання процесуальними правами не допускається.
По суті поданої заяви суд (суддя) зазначає, що порядок ведення судового засідання визначає головуючий і при здійсненні правосуддя керується, в першу чергу, законодавством, принципом верховенства права, внутрішнім переконанням.
Як слідує із заявленого відводу суддя Бондаренко Г.В. розглянула клопотання "про повернення матеріалу за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду по суті" та ухвалила щодо нього рішення - відмовила у задоволенні. Тобто, ігнорування цього клопотання не було, а тому заява про відвід у цій частині є безпідставною.
Щодо відсутності письмового рішення про відхилення зазначеного клопотання, то ця обставина не вказує на упередженість головуючої судді та не вказує на істотне порушення прав, оскільки: по-перше, постановлення судового рішення, яке буде виготовлене окремим письмовим документом за наслідками розгляду такого клопотання чинним КУпАП не передбачено; по-друге, суддя Бондаренко Г.В. не позбавлена можливості викласти свою мотивацію щодо всіх заяв, звернень, клопотань учасників провадження у судовому рішенні, яке постановлюватиметься за наслідками розгляду справи в цілому по суті, що є прийнятною та обґрунтованою, правомірною судовою практикою. Тобто, упередженості головуючого судді у цих обставинах також не вбачається.
При цьому, слід зауважити, що КУпАП не містить норм, які передбачають оскарження в апеляційному порядку судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду за правилами територіальної підсудності. За звичайною логікою та керуючись засадами аналогії, слід зазначити, що інші процесуальні кодекси в Україні також не містять норм про можливість оскарження в апеляційному порядку таких судових рішень (про відмову у задоволення клопотання по направлення справи (провадження) за підсудністю до іншого суду).
Сама по собі незгода учасників провадження з ухваленим рішенням судді не є свідченням упередженості судді та підставою для відводу.
Зважаючи на викладене, заявлений відвід задоволенню не підлягає, достатнього обґрунтування як і доказів упередженості судді Бондаренко Г.В. у ході розгляду заяви про її не встановлено.
Поряд з викладеним, доцільно зазначити, що при розгляді заяви про відвід уповноважений суддя не наділений компетенцією одночасного вирішення питання про передачу справи на розгляд до іншого суду.
Окремо доцільно відмітити, що в межах справи № 752/15679/25 до суду надійшли два протоколи по адміністративне правопорушення по притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 як за ст. 124, так і за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тоді заява про відвід та клопотання "про повернення матеріалу за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду по суті" складені без врахування цієї обставини.
Керуючись ст. 221, 245 КУпАП,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бондаренко Галини Вікторівни від 03.10.2025 від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 752/15679/25.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Бушеленко