Справа № 752/10165/25
Провадження №: 1-кс/752/7779/25
26 вересня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 06.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
До слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 06.09.2025 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування скарги зазначає, що слідчим управліням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 06.09.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання адвокта ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 від 04.09.2025 року про виконання процесуальних дій, а саме про проведення додаткового допиту свідка у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Адвокат ОСОБА_5 , не погоджуючись із прийнятим процесуальним рішенням слідчого про відмову в задоволенні клопотання, вважає вказану постанову необґрунтованою, невмотивованою, у зв'язку з чим просив її скасувати та зобовязати слідчого додатково допитати свідка ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за участі захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила її задовольнити з підстав, викладених в мотивувальній частині.
Слідчий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не повідомив про причини свого неприбуття.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає можливим проводити судовий розгляд у його відсутності.
Статтею 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав умежах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормою ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Аналіз положень ст. 303, ст. 307 КПК України вказує на те, що чинним КПК визначено не тільки вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, а і способи такого оскарження, а саме: рішення можуть бути оскарженні шляхом їх скасування, дії шляхом зобов'язання їх припинити, бездіяльність шляхом зобов'язання вчинити певну дію.
Слідчим суддею встановлено, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
24 квітня 2025 року в рамках кримінального провадження №12025100000000435 від 28.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження 04 вересня 2025 року адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до старшого слідчого слідчого управління Головного упроавління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 із клопотанням про виконання процесуальних дій (в порядку ст. 220 КПК України), в якому просив додатково допитати свідка ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за участі захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 .
Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 06.09.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання про виконання процесуальних дій - додаткового допиту свідка ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за участі захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 .
У відповідності до вимог ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
При цьому, постанова слідчого, у розумінні вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, окрім іншого, повинна містити зміст встановлених обставин, які є підставою для прийняття рішення, а також мотиви прийнятого рішення, його обґрунтування з посиланням на положення КПК України, а також можливість та порядок оскарження постанови.
Слідчий суддя, перевіривши оскаржувану постанову на предмет її відповідності вимог ст. 110 КПК України, вважає, що вона належним чином немотивована та не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Так, відповідно до частини 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, яка долучена до матеріалів скарги, слідчий при її прийнятті не дотримався зазначених вимог КПК України.
Зокрема, зі змісту постанови про відмову в задоволенні клопотання про виконання процесуальних дій, а саме допиту свідка, вбачається, що як на підставу для відмови у задоволенні клопотання, слідчий посилається на те, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження вже було проведено ряд допитів свідка ОСОБА_7 , а також те що ухвалою слідчого судді від про продовження строку обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , останньому заборонено спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні.
В той же час, оскаржувана постанова не містить обґрунтування прийнятого слідчим рішення про відмову у проведенні додаткового допиту свідка ОСОБА_7 за участі захисника підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , а мотиви відмови у проведенні додаткового допиту свідка є необґрунтованими і формальними та не ґрунтуються на нормах КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова від 06.09.2025 належним чином немотивована та не відповідає вимогам процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Разом з тим, вимога заявлена у скарзі щодо зобов'язання слідчого додатково допитати свідка ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за участі захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , не підлягає задоволенню, оскільки зазначене виходить за межі компетенції слідчого судді, оскільки слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 220, 303, 304, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 06.09.2025 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 06.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 від 04.09.2025 року вих. № 801-к/01123/2025-1367 у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1