Справа № 706/1095/25
2/706/698/25
10 жовтня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» через свого представника - Руденка К.В. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») та ОСОБА_1 Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4239780 від 23.12.2023 відповідач отримала кредит у розмірі 10 000 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , що емітована АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Кредитний договір укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач стверджує, що підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилася перед підписанням договору та отриманням кредиту.
26.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» укладено Договір факторингу № 26/08/2024 від 26.08.2024, за умовами якого право вимоги за Договором №3854381 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.12.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс».
Відповідач не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки, у зв'язку із чим станом на 26.08.2024 утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 66998,71 грн, яка складається із 9 999,99 грн заборгованості за кредитом; 56 998,72 грн заборгованості за нарахованими відповідно до п. 1.4 кредитного договору процентами за ставкою 2,5% в день за період із 23.12.2023 по 26.08.2024.
Означену суму заборгованості, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та 10 000 грн витрат на правничу допомогу позивач просить стягнути із відповідача.
Ухвалою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданому 13.08.2025 до суду клопотанні просить справу розглядати за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у призначене на 02.10.2025 судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, позовні вимоги визнає частково - в розмірі тіла кредиту, проти стягнення відсотків заперечує.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі відкладено до 13 год 30 хв 10.10.2025.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази на предмет їх належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов до таких висновків.
Судом установлено, що відповідно до укладеного 23.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 Договору №4239780 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі по тексту - Договір №4239780), відповідач отримала кредит у розмірі 10 000 гривень строком на 360 днів шляхом його переказу на платіжну картку позичальника № НОМЕР_2 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК». Періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 20 днів.
За умовами пункту 1.2 Договору №4239780 відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
У пункті 1.4 Договору №4239780 сторони визначили, що процентна ставка є фіксованою. За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, що становить 2,50 % в день або зниженою - у розмірі 0,01 % в день за умови, що клієнт до 11.01.2024 включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше сум першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних умовах.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписаний о 14:49:46 23.12.2023 відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 94529.
Відповідно до п. 1.5 Договору № 4239780 орієнтовна реальна річна процента ставка на дату укладення договору складає за весь строк кредиту 185 488,02% річних, з урахуванням зниженого періоду - 31 455,41 % річних.
За змістом пункту 1.6 Договору № 4239780 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом становить 100 000 грн, за зниженою - 95 020 грн.
Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. договору (п. 4.1 Договору № 4239780).
У випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний на вимогу товариства сплатити штраф.
За умовами п. 9.9 Договору № 4239780, клієнт, підписавши Договір, підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», актуальна на дату укладання договору редакція яких розміщена на вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора 94529 також підписала додаток до Договору № 4239780, тим самим погодивши загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку та графік платежів за договором.
Підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 22076 паспорт споживчого кредиту містить аналогічні істотні умови надання коштів у кредит, що й кредитний договір.
Листом №968-2808 від 28.08.2024 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтвердило перерахування 23.12.2023 о 14:51:07 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на банківську картку НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 10 000 грн. Номер транзакції в системі iPay.ua - 323927613, призначення платежу: зарахування 10 000 грн на карту НОМЕР_1 .
Наданим на виконання ухвали суду листом № 20.1.0.0.0/7-250815/51339-БТ від 25.08.2025 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтвердив емітування банком на ім'я ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_3 , IBAN НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером ОСОБА_1 .
Згідно з випискою за договором б/н за період 23.12.2023-28.12.2023 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 23.12.2023 надійшли грошові кошти в сумі 10 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом положень ч. 1, 2 ст.207, п. 2 ч. 1 ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «Лінеура Україна», прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту (здійснила акцепт пропозиції товариства), тобто договір вважається укладеними відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину.
Факт укладення кредитного договору в електронній формі із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та отримання за ним 10 000 гривень відповідач ОСОБА_1 не заперечує.
Дану обставину з урахуванням позиції відповідача та досліджених матеріалів справи суд вважає доведеною.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
26.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (фактором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнтом) укладено договір факторингу № 26/08/24, відповідно до якого клієнт відступив (передав) фактору права вимоги, а фактор набув права вимоги від клієнта та сплатив клієнту за відступлення прав вимог фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Відповідно до п. 3.1.3 Договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024 право вимоги переходить до фактора з моменту підписання договору та надходження суми фінансування у повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитним договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором.
Згідно з платіжною інструкцією кредитного переказу коштів ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» перерахувало на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» грошові кошти, призначення платежу: сплата згідно договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024 ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 4239780 від 23.12.2023 у розмірі 66998,71 грн, з яких: 9 999,99 грн - заборгованість за сумою кредиту, 56 998,72 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.
Оскільки, позивач ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» на підставі договору факторингу № 26/08/2024 від 26.08.2024 набуло право вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4239780 від 23.12.2023, що укладений між первісним кредитодавцем ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 , то у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Доказів про визнання договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024 недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повністю виконало свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахувало на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 10 000 грн.
Відповідач, у свою чергу, зобов'язання за Договором № 4239780 належним чином не виконала, суму кредиту та проценти не повернула.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4239780 від 23.12.2023 розмір заборгованості становить 66 998,71 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 9 999,99 грн, заборгованість за процентами - 56 998,72 грн. Із наданого позивачем розрахунку слідує, що відповідач сплатила лише 19,01 грн, з яких 19 грн зараховані на погашення процентів за договором, а 0,01 грн - на погашення тіла кредиту.
Проценти відповідачу нараховані первісним кредитодавцем за період із 23.12.2023 по 26.08.2024, тобто в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 Договору № 4239780.
Укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитний договір є споживчим, а відтак до спірних правовідносин підлягають застосування вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Так, стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% .
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року - 1% від суми кредиту за кожен день.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.
Кредитний договір № 4239780 від 23.12.2023 укладений строком на 360 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Тобто такий кредитний договір діяв після набрання чинності цим Законом, а тому суд доходить висновку, що до даних правовідносин застосовується зазначений вище закон з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
Тоді загальний розмір процентів з урахуванням обмежень щодо денної процентної ставки складає:
1) із 23.12.2023 по 11.01.2024 (20 днів): 20*1 (10 000*0,01%) = 20 грн (нараховано кредитодавцем за зниженою процентною ставкою);
2) 12.01.2024 по 22.04.2024 (102 дні): 102 * 249,99 (9 999,99*2,50%) = 25 498,98 грн;
3) 23.04.2024 по 20.08.2024 (120 днів): 120 * 149,99 (9 999,99*1,50%) =17 998,80 грн;
4) 21.08.2024 по 26.08.2024 (6 днів): 6 * 99,99 (9 999,99*1%) =599,94 грн.
Загальний розмір процентів за користування кредитними коштами складає: 20 грн + 25498,98 грн + 17 998,80 грн + 599,94 грн =44 117,72 грн.
Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4239780 від 23.12.2023 по тілу кредиту в розмірі 9 999,99 грн, по нарахованих відсотках в розмірі 44 117,72 грн, а всього - 54 117,71 грн, що становить 80,77% ціни позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено частково (на 80,77 %), то сума судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1?956,57 грн (2422,40*80,77%).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн надано: договір № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, відповідно до якого вартість послуг виконавця, зокрема, становить 10 000 грн; акт приймання- передачі наданих послуг №56 від 02.08.2024 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, згідно положень якого підготовка позовних заяв про стягнення заборгованості з боржників ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» згідно реєстру № 1 від 03.03.2025 становить 10 000 грн; витяг з реєстру № 1 до акту приймання передачі наданих послуг № 56 від 02.08.2024 до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 03.03.2025, відповідно до якого підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 4239780 про надання споживчого кредиту від 23.12.2023 та клопотання про витребування доказів становить 10 000 грн; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 2066 від 03.03.2025 про перерахування ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс» на рахунок Руденка К.В. грошових коштів в сумі 100 000 грн.
Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Руденком К.В. правничої допомоги відповідно до договору про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024 у даній справі.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
Дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, віднесення справи до категорії малозначних, незначної складності, наявність узгодженої та усталеної судової практики, у зв'язку із чим позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 3 000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуваннямскладності справи, необхідних процесуальних дій сторони.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог на 80,77 % від ціни позову, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача становить: 2 423,10 грн (3000грн*80,77%).
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76 - 81, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 287 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 4239780 від 23.12.2023 у розмірі 54 117 (п'ятдесят чотири тисячі сто сімнадцять) гривень 71 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс» судовий збір у розмірі 1?956 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 57 копійок та 2 423,10 (дві тисячі чотириста двадцять три) гривні 10 копійок витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс», ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, 03124.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА