Справа №705/1905/20
1-кп/705/217/25
09 жовтня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду матеріали об'єднаних кримінальних проваджень за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черповоди Уманського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, одружений, осіб на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України, судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
21.05.2020 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12020250100000223 від 15.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Також 04.06.2025 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12020250100000203 від 03.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою від 21.08.2020 кримінальне провадження № 12020250100000223 від 15.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та кримінальне провадження № 12020250100000203 від 03.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, об'єднано в одне провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття провадження за ч. 2 ст. 125 КК України на цій підставі. Також заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно нього за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з декриміналізацією діяння.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України в зв'язку із закінченням строків давності. Зазначив, що навіть з урахуванням переривання перебігу строку давності наразі наявні підстави для звільнення обвинуваченого та закриття кримінального провадження в цій частині. Також не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України 18.07.2024 Закону № 3886-ІХ, згідно з яким втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд, заслухавши клопотання обвинуваченого, вислухавши думку прокурора, дослідивши об'єднане кримінальне провадження, дійшов такого висновку.
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12020250100000223 від 15.04.2020 ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 14.04.2020 близько 23 год. 45 хв. в с. Черповоди Уманського району Черкаської області, перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_5 , під час словесного конфлікту, з метою спричинення їй тілесних ушкоджень, повалив останню на підлогу, після чого двома руками схопив за шию та почав душити, в подальшому наніс три удари кулаком правої руки в область живота та один удар кулаком правої руки в область грудної клітки, а також три удари правою ногою в область тулуба, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців та саден шиї, синців грудної клітки, лопаток, які відповідно до висновку експерта № 07-5-01/279 від 16.04.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 визначена як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відноситься до кримінальних проступків. Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.
Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як убачається з вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12 встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладене вище, та те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, з моменту вчинення якого та після переривання строків давності у кримінальному провадженні до дня ухвалення судового рішення минуло більше трьох років, обвинувачений просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, та прокурор не заперечував щодо задоволення такого клопотання, суд доходить висновку, що клопотання слід задовольнити, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження.
Крім того, згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12020250100000203 від 03.04.2020 ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи раніше судимим, судимість у встановленому порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став і знову вчинив новий умисний злочин проти власності, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно 27.03.2020, близько 15 год. 00 х., шляхом вільного доступу зайшов на територію сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди», що по вул. Ринкова, с. Черповоди Уманського району Черкаської області, де шляхом розірвання мотузки на дверях проник до приміщення корівника № 3, де зі зварювального апарату, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , вийняв його комплектуючі складові, а саме мідну проволку 16 кг, вартість якої на момент вчинення злочину відповідно до довідки про вартість становить 80 гривень за 1 кілограм, та 100 кг заліза, вартість якого на момент вчинення злочину відповідно до довідки про вартість становила 3 грн 50 коп. за кілограм, які помістив до поліпропіленового мішка, за два рази переніс на територію СВК «Черповоди», так як викрадений метал мав значну вагу, та залишив в лісосмузі, розташованій поряд з господарством, в послідуючому викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 шкоду в розмірі 1 630 гривень.
Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 визначена як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Він же, в ніч з 30.03.2020 на 31.03.2020 в с. Черповоди Уманського району Черкаської області, правомірно з дозволу власника, знаходячись в житловому будинку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований по АДРЕСА_2 , з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав бувший у вжитку планшет марки «Samsung» модель «Tab СЄ 0168», який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , ринкова вартість якого на момент викрадення згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 10/681 від 08.05.2020 становить 1367 гривень 00 копійок, та який знаходився на підвіконні в спальній кімнаті будинку, після чого залишив місце вчинення злочину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму 1367 гривень 00 копійок.
Правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 визначена як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон № 3886-ІХ, який набув чинності 09 серпня 2024 року.
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Неоподатковуваний мінімум в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу, для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2020 ця сума становила 2102 грн.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень 27.03.2020 із завданням шкоди потерпілому у розмірі 1 630 грн 00 коп., та в ніч з 30.03.2020 на 31.03.2020 із завданням шкоди потерпілому у розмірі 1367 грн 00 коп., тобто на момент вчинення даних кримінальних правопорушень вартість майна не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, КПК України передбачає наявність згоди обвинуваченого на це і наявність підстави для такого закриття кримінального провадження.
Так, згідно зі ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
У зв'язку з наведеним та з урахуванням ст. 5 КК України, ст. 58 Конституції України та усталеної практики Європейського суду з прав людини закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, і суди мають застосовувати той закон, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Тому, враховуючи клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, і наявність такої передбаченої законодавством підстави, кримінальне провадження № 12020250100000203 від 03.04.2020 відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України підлягає закриттю у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільні позови не заявлялися.
Частиною 1 статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Оскільки в даному випадку судом вирішується питання про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та обвинувальний вирок не ухвалюється, суд вважає, що понесені стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 12020250100000203 від 03.04.2020 витрати на залучення експерта, а саме на проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 653 грн 80 коп. слід віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 284, 286, 288, 314, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12020250100000223 від 15.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрити.
Кримінальне провадження № 12020250100000203 від 03.04.2020 відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речовий доказ: планшет чорного кольору марки «Samsung» модель «Tab СЄ 0168», який передано потерпілій ОСОБА_7 під зберігальну розписку, - залишити потерпілій за належністю.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 653 грн 80 коп. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1