Справа №705/5559/25
1-кс/705/1560/25
30 вересня 2025 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши подане слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025250320001146 від 15.08.2025 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 06.02.2015 Уманським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 2) 05.10.2015 Уманським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі; 3) 03.02.2022 Уманським міськрайонним судом за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч.1 ст. 395, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 26.08.2024,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_7 , яке обґрунтовано наступним.
У провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250320001146 від 15.08.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 357 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 , 19.07.2025 близько обіднього часу, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за місцем свого проживання, в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України № 4524-IX від 15.07.2025, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зрізу навісного замка проник до половини будинку, яка перебуває у власності його матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де також проживає чоловік останньої, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звідки з метою особистого збагачення за рахунок чужої власності, повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_9 , а саме: мобільний телефон марки та моделі «Xiaomi MI Max 3», чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого становить 2400 гривень, телевізор марки «KIVI» модель «32FR50WU» світло-сірого кольору, ринкова вартість якого становить 4900 гривень, велосипед марки та моделі «Sprick cycle GmbH OS-MTB 26»/18G HE BIN EN 14764», блакитно-сірого кольору, ринкова вартість якого становить 4320 гривень, машинку для стрижки марки «Ideenwelt» модель «RFC 0904» в корпусі чорного кольору, ринкова вартість якої становить 250 гривень, мультиварку марки та моделі «Redmond RMC-M170», чорно-сірого кольору, ринкова вартість якої становить 470 гривень, нетбук марки та моделі «Asus Eee PC 1201 N» сірого кольору ринкова вартість якого становить 1486 гривень, та які оцінювались згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 2410/25 від 10.09.2025.
В подальшому, ОСОБА_10 , розпорядившись вказаним майном, здав його до ломбардів, розташованих в м. Умані, Черкаської області, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 13826 гривень.
Він же, 19.07.2025 близько обіднього часу, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за місцем свого проживання, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зрізу навісного замка проник до половини будинку, яка перебуває у власності його матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де також проживає чоловік останньої, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявив банківську картку, відкриту в АТ «ПУМБ» з номером НОМЕР_3 (рахунок № НОМЕР_4 ), на ім'я ОСОБА_9 .
Після чого, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на викрадення офіційного документу, а саме вказаної банківської картки, з корисливих мотивів. Реалізовуючи вказаний умисел, останній, усвідомлюючи те, що вказана банківська картка належить іншій особі, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих діях, а саме для заволодіння грошовими коштами, привласнив вказану банківську картку, яка згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_9 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно таємно викрав вказаний офіційний документ.
Крім цього, встановлено, що у ОСОБА_4 , під час викрадення банківської картки АТ «ПУМБ» номер НОМЕР_3 , що прив'язана до банківського рахунку № НОМЕР_4 , на якому зберігались грошові кошти, які належать ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник умисел на незаконне збагачення, за рахунок викрадення чужих коштів з вказаної банківської картки.
22.07.2025 ОСОБА_4 , реалізовуючи вказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, в період дії на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженим Законом України № 4524-IX від 15.07.2025, за допомогою банківської картки АТ «ПУМБ» номер НОМЕР_3 , з рахунку № НОМЕР_4 , де знаходились грошові кошти, що належать ОСОБА_9 , яку він викрав 19.07.2025, перебуваючи по вул. Небесної Сотні, 22, м. Умані, Черкаської області поряд з банкоматом АТ КБ «Приватбанк» «CACS5944», розміщеним поряд із аптекою «Народна аптека», маючи єдиний злочинний умисел на максимально доступне викрадення грошових коштів, о 19 год. 00 хв. та о 19 год. 02 хв. здійснив операції зі зняття готівки сумами 10000 грн. та 3000 грн. відповідно, згідно інформації про рух коштів за рахунком № НОМЕР_4 , розпорядившись вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 13000 гривень.
13.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.
В якості підстав застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням розміру застави в сумі 242 240 гривень. Також просить у разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням визначеної суми застави покласти на підозрюваного певні процесуальні обов'язки.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі умисного тяжкого злочину, а тому враховуючи його особу та характер правопорушень, наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що за вчинене діяння йому загрожує покарання до восьми років позбавлення волі та враховуючи його поведінку під час проведення досудового розслідування, а саме ухилення від органів досудового розслідування, ігнорування телефонних дзвінків від слідчих; також може незаконно впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни їх показів на його користь; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, у зв'язку з чим його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки враховуючи заявлені прокурором ризики, визнання вини та наявність у його підзахисного ОСОБА_4 постійного місця проживання, просить обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, що буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначив суд, що вину у інкримінованих йому злочинах визнає та розкаюється.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у Уманським РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025250320001146 від 15.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 357 КК України.
Органом досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному та його захиснику вручено своєчасно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Також, у зв'язку з ухиленням ОСОБА_4 від суду та органу досудового розслідування після звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ст. ст. 188-190 КПК України ухвалою слідчого судді від 18.09.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу та 30.09.2025 ОСОБА_4 був затриманий та доставлений до суду.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.
З матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України. Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, дає підстави вважати, що обставини, з якими пов'язані події кримінальних правопорушень, у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
Обставинами та доказами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України є: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 15.08.2025; відповідь з ломбарду ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» від 01.09.2025; відповідь з ломбарду ПТ «Ломбард «Кредити під заставу» ТОВ «Фіннова» та Компанія від 26.08.2025; показання потерпілого ОСОБА_9 від 25.08.2025; виписка з АТ «ПУМБ» з інформацією про рух коштів по банківському рахунку від 07.08.2025; показаннями свідка ОСОБА_8 від 25.08.2025; відповідь з ломбарду ПТ «Ломбард «Кредити під заставу» ТОВ «Фіннова» та Компанія від 08.09.2025; висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №2410/25 від 10.09.2025; показання свідка ОСОБА_11 від 10.09.2025; виписка з АТ «ПУМБ» з інформацією про рух коштів по банківському рахунку від 12.08.2025; протокол огляду місця події від 12.09.2025.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів враховує те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального проступку та умисних тяжких злочинів, за найважчий із яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років і які вчинені у період воєнного стану, введеного в Україні та, крім того, підозрюваний має ряд судимостей за вчинення аналогічних корисних злочинів, не має постійного джерела доходу. Також, ОСОБА_4 , будучи повідомлений належним чином, не прибув за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не надав доказів поважності причин неявки, що свідчить про його переховування від органів досудового розслідування чи суду. Підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, не має утриманців та не працює, тобто не має міцних соціальних зв'язків, є особою раніше неодноразово судимою. Вказані обставини в сукупності свідчать про його антисоціальну поведінку та стійке неприйняття ним загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень, та, як наслідок, вказують на достатньо високу вірогідність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику вчинення нового кримінального правопорушення, а також впливу на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів на його користь, що негативно вплине на досудове розслідування, тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, що не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведені у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням тих обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчий суддя не бере до уваги посилання захисника та підозрюваного щодо наявності постійного місця проживання та визнання вини, як підстав для застосування менш обтяжливого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та не виключають наявних ризиків.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинен вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи з характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, за найтяжкий із яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи тяжкість та обставини вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , встановлені судом обставини справи, а також, що стороною обвинувачення не доведено необхідність та можливість застосування до підозрюваного максимального розміру застави, передбаченого КПК, слідчий суддя вважає в даному випадку доцільним визначити розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400,00 грн., враховуючи, що станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
На думку слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом перешкоджання підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також не виконувати інші процесуальні обов'язки.
Також, у разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти в зв'язку з внесенням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.11.2025 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень, після внесення якої підозрюваний (обвинувачений) звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного (обвинуваченого) під вартою.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали, у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач - ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ у м. Київ.
У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, покласти на нього протягом строку дії даної ухвали наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати за вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) не відлучатися з міста Умань Уманського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1