Справа № 703/4192/25
2-а/703/68/25
18 серпня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левчук О.О.,
за участі секретаря судового засідання Мельник Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сміла адміністративну справу № 703/4192/25 за позовом:
ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
до
ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_3
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
01 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в інтересах якого діє адвокат Сподинюк Людмила Степанівна звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову ТЦК № 1034 від 16.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З даною постановою ОСОБА_1 не погоджується та просить її скасувати, обґрунтовуючи позов наступним:
- оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КАСУ та не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП;
- позивач на вимогу ТЦК пред'явив свій військово-обліковий документ № 00745 та жодного протоколу в його присутності не було складено;
- оскаржувана постанова була винесена терміново та формально (про що свідчить описка в тексті постанови, де помилково вказано, що свою провину ОСОБА_1 визнає), без складання протоколу, без отримання від позивача жодних пояснень;
- порушено процедуру розгляду справи: не дотримано строк повідомлення про розгляд справи, який відбувся через 10 хвилин після складання протоколу, позивачу не роз'яснено права та позбавлено права на адвоката.
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області ухвалою від 02.07.2025 відкрив позовне провадження в адміністративній справі, призначив її до розгляд на 11.07.2025, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, але на адресу суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про дату, час та місце відповідач повідомлений належним чином та обізнані про судове провадження шляхом направлення ухвали від 02.07.2025 та судових повісток засобами поштового зв'язку, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою: "отримано 18.07.2025". Тобто відповідач обізнаний про судове провадження та належним чином повідомлений про дату судовий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, відсутність від них клопотань про неможливість розгляду справи, обмеженість строку розгляду відповідної категорії справ, дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.
Фіксування судового засідання не здійснювалось, у зв'язку з неявкою учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на військовому обліку, своєчасно оновив свої військово-облікові дані, про що є військово-обліковий документ № 000745 від 26.09.2022.
Постановою № 1034 від 16.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000грн., враховуючи що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, зокрема при перевірці співробітниками ТЦК не мав при собі військово-облікового документу.
Відповідно до пунктів 1, 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з частинами другою, третьою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частина 1 ст. 210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно, диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо).
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» установлено, що у період проведення мобілізації громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ.
Зокрема, стаття 22 Закону про мобілізацію визначає обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації і встановлює, що військово-обліковий документ пред'являється особою за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК СП); поліцейського; представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів перевіряючий може застосовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Процедура перевірки військово-облікових документів визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Так, Постановою 560 передбачено, що у період проведення мобілізації уповноважені представники ТЦК СП, поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Крім того, Постановою 560 регулюються питання щодо дій, які повинні вчиняти уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби, якщо під час перевірки встановлено відсутність військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). А саме здійснювати адміністративне затримання такої особи та доставлення її до відповідного ТЦК СП, або відмовляти у перетині державного кордону на виїзд з України.
Отже, у Постанові 560 мова йде про перевірку відповідними уповноваженими працівниками військово-облікового документу, наявного у особи у паперовій та/або в електронній формі.
Слід зазначити, що у ході перевірки уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби можуть застосовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Однак використання спеціального електронного обладнання є правом, а не обов'язком уповноважених представників.
Можливість застосування технічних приладів, засобів та спеціалізованого програмного забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачена Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, а права Національної поліції та Адміністрації Держприкордонслужби користуватися зокрема технічними засобами визначено у Положеннях про вказані органи, затверджених постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 28.10.2015 № 877 та від 16.10.2014 № 533.
Отже, працівники вказаних вище органів, уповноважені перевіряти військово-облікові документи в електронній формі, оснащуються відповідними технічними засобами.
Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Так, Постановою 559 визначено, що військово-обліковий документ створюється в електронній та/або паперовій формі.
Постанова 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації, за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про таку особу.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (QR-код).
QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Пункт 9 Постанови 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Отже, перевірка військово-облікового документа в паперовій формі здійснюється шляхом надання особою такого документу для перевірки. Водночас перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у вигляді інформаційного повідомлення.
02.05.2025 ОСОБА_1 представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений у м. Сміла для проходження військово-лікарської комісії. Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 було скеровано на до обстеження до КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради». Після проходження ВЛК в м. Сміла, про що видано довідку № 2519 від 02.05.2025, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 доставили ОСОБА_1 в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області та видано повістку на 20.05.2025 та його було відпущено. 20.05.2025 ОСОБА_1 прибув по повістці та ним було пред'явлено свій військово-обліковий документ і жодного протоколу в його присутності на нього не було складено.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Відповідач відзив на позов не подав, жодних доказ на спростування підтвердження обставин, наведених в позові не надав.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що за наявності військово-облікового документу, а зворотнього не доведено, співробітники ТЦК не мали повноважень на складання відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, постанову ТЦК слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ст.139 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.278-280,293 КУпАП, ст. 139, 246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову № 1034 від 16.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.О. Левчук