Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/1644/25
Провадження 2/711/1199/25
04 вересня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Кондрацької Н.М.
при секретарі Мелещенко О.В.
представника позивача адвоката Чернявського А.Л.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Педченка В.С.
представників третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Головне управління національної поліції у Черкаській області, Перша черкаська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_5 про зняття арешту з частини квартири,
встановив:
До Придніпровського районного суду міста Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно. У позові зазначає, що під її піклуванням, згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.04.2017 N? 401, проживає та виховується неповнолітній ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Неповнолітній перебуває на первинному обліку служби у справах дітей Черкаської міської ради як дитина, позбавлена батьківського піклування (рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, від 11.04.2017 N? 353: мати дитини ОСОБА_6 рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.08.2020 позбавлена батьківських прав, батько ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер).
Місце проживання дитини з 28.10.2013 дотепер зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
09.08.2024 неповнолітній ОСОБА_8 успадкував 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 (свідоцтво про право на спадщину від 09.08.2024, НТМ 169334), а саме: ОСОБА_8 успадкував 1/4 частину за батьком ОСОБА_7 та за дядьком ОСОБА_9 , але до Державного реєстру речових прав занесені відомості лише на 1/4 частину зазначеної квартири, яка належала дядькові дитини ОСОБА_9 . На частину житла, яке належало батькові ОСОБА_7 , згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 18.10.2024, 06.06.2007 за N? 5080078 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора накладено арешт, а саме: постанова, ВИХ.ДВ-7, 24.04.2003, Державна виконавча служба Придніпровського р-ну, м. Черкаси, Гайдар, вх. 747.
3 огляду на те, що Верховний Суд України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31.05.2023, справа N? 296/314/19, зазначив, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна, служба у справах дітей ЧМР, де ОСОБА_10 перебуває на первинному обліку як дитина, позбавлена батьківського піклування, звернулася до Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з листом про встановлення особи, в інтересах якої винесена постанова про арешт зазначеного майна.
Другий відділ Державної виконавчої служби у відповіді від 05.02.2024 N? 1145/26.21-43/17491 на запит служби у справах дітей повідомив, що неможливо ідентифікувати під час виконання якого виконавчого документа накладено арешт.
Придніпровський районний суд м. Черкаси від 27.03.2024 N? 17/40/24-Вих на запит служби у справах дітей від 21.03.2024 N? 1283 повідомив, що у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала кримінальна справа N? 1-533,01 по обвинуваченню ОСОБА_7 , 1980 р.н., за ст. 142 ч.3 КК України. В ході розгляду кримінальної справи 02.04.2001 слідчий СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області М.П. Колесніков прийняв постанову про проведення опису та накладення арешту на майно ОСОБА_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У постанові слідчий зазначив, що «при розгляді кримінальної справи в якості додаткової міри покарання може бути конфіскація майна обвинуваченого, тому в цілях забезпечення вироку суду, а також забезпечення заявленого цивільного позову» необхідно провести опис майна та накласти арешт на майно ОСОБА_7 . Інші відомості про будь-які постанови про накладення арешту, зокрема, для забезпечення цивільного позову, зазначеного у постанові слідчого, відсутні.
3 огляду на вищезазначене, виникла необхідність звернутися до суду про зняття вищезазначеного арешту з 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала покійному ОСОБА_7 , оскільки арешт є істотною перешкодою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно неповнолітнього ОСОБА_4 .
Судом із занесення ухвал до протоколів судового засідання ухвалено щодо залучення як відповідача Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), залучено третіми особами Головне управління національної поліції у Черкаській області, Перша черкаська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_5 , вилучено із складу відповідачів Головне управління національної поліції у Черкаській області.
Представник відповідача 19.03.2025 подала до суду відзив, у якому зазначає, що ОСОБА_1 помилково посилається на постанову про накладення арешту на майно слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області Колеснікова М.П. від 02.04.2001, як на підставу позову, з огляду на наступне.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна вбачається, що на 1/4 частину квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , 06.06.2007 за N? 5080078 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора зареєстровано обтяження, а саме арешт.
Підставою вищевказаного обтяження слугувала постанова ВИХ.ДВ-7, від 24.04.2003, Державної виконавчої служби Придніпровського району, м. Черкаси, Гайдар, вх. 747.
Постановою слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області Колєснікова М.П. від 02.04.2001 було постановлено провести опис та накласти арешт на майно ОСОБА_7 прож. АДРЕСА_1 .
У матеріалах кримінальної справи відносно ОСОБА_7 міститься протокол про відсутність майна, підлягаючого опису від 03.04.2001, де вказано, що в квартирі звинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_7 , проживаючого АДРЕСА_1 , в місці його проживання майна, підлягаючого опису не виявлено.
Таким чином, слідчим СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області Колесніковим М.П. арешту на майно ОСОБА_7 , у тому числі квартири за адресою: АДРЕСА_1 накладено не було.
Указує, що ГУНП в Черкаській області не є ані боржником, ані особою в інтересах якої накладено арешт на 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги, що слідчим Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області Колесніковим М.П. арешт на 1/4 частини даної квартиру не накладався, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог у зв?язку з пред?явленням їх до неналежного відповідача,та просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до Головного Управління Національної поліції у Черкаській області, заінтересовані особи: Перша черкаська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування відмовити.
Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) через систему електронний суд звернувся до суду з відзивом, який зареєстровано 21.04.2025. У відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог виходячи з наступного. Позивач вказує, що у спадщину за батьком, ОСОБА_7 (помер у 2009 р.) та дядьком ОСОБА_9 , неповнолітній ОСОБА_4 (2008 р.н.) набув право власності на 1/2 частину квартири.
Однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності лише на 1/4 частину, яка належала дядькові, тоді як на частку батька накладено арешт постановою від 24.04.2003, ВИХ.ДВ-7, виданою Державною виконавчою службою Придніпровського району м. Черкаси. Наказом Міністерства юстиції № 684/5 від 20.02.2023 реорганізовано Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) шляхом приєднання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з перейменуванням у Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Встановлено, що Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником відповідних реорганізованих відділів державної виконавчої служби. Другий ВДВС є правонаступником Державної виконавчої служби Приднiпровського району м. Черкаси.
Водночас, попри факт правонаступництва, Другий ВДВС не має юридичних пiдстав для скасування зазначеного арешту в позасудовому порядку з огляду на таке: Згідно з ч.1 ст 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Згідно з ч.3 ст 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Згідно з ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Станом на день подання вiдзиву, Другий ВДВС не володiє виконавчим документом, на виконання якого було накладено арешт. Це унеможливлює встановлення виконавчого провадження, в межах якого була вчинена вiдповiдна дiя. Вiдповiдно до вiдповiдi Другого ВДВС на запит Служби у справах дiтей вiд 05.02.2024 № 1145/26.21-43/17491 встановлено, що iдентифiкувати виконавчий документ, на пiдставi якого було накладено арешт, неможливо. Це також унеможливлює здiйснення будь-яких виконавчих дiй з боку ВДВС.
У судовому засіданні позивач та адвокат Чернявський А.Л. підтримали вимоги та просили їх задоволити.
Представник виконавчої служби згідно довіреності Педченко В.С. просив відмовити у задоволенні вимог, з підстав, зазначених у відзиві.
Представник ГУНП в Черкаській області Макогін І.В. просила відмовити у задоволенні позову, з підстав, зазначених у відзиві.
Представник органу опіки та піклування згідно доручення Барабанщикова О.А. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила задоволити та пояснила, що частина квартири, на яку накладений арешт, належить померлому батькові неповнолітнього, іншу частину неповнолітній успадкував після смерті свого рідного дядька та отримав свідоцтво.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засіданні не з'явилась, про поважність неявки суд не повідомила.
Суд, заслухавши сторін та учасників процесу, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Приписами статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII передбачено, зокрема, що у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016№ 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Згідно ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016№ 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Суд вважає доведеними обставини щодо відсутності правових підстав для тримання нерухомого майна спадкодавця ОСОБА_7 під арештом та оголошення заборони на його відчуження.
Особа, в інтересах якого є звернення до суду, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.04.2017 N? 401, над неповнолітнім ОСОБА_4 , 2008 року народження, встановлено опіку, призначено ОСОБА_1 опікуном над ним, надано їй права і покласти обов'язки законного представника малолітнього згідно з чинним законодавством.
Крім того, ОСОБА_4 перебуває на первинному обліку служби у справах дітей Черкаської міської ради як дитина, позбавлена батьківського піклування згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, від 11.04.2017 N? 353.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 17.09.2020 мати дитини ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав (справа № 711/364/20, провадження 2/711/973/20).
Як вбачається зі свідоцтва про смерть від 22.12.2009 батько неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Місце проживання ОСОБА_4 з 28.10.2013 дотепер зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.
Як слідує з довідки КП «ЧОБТІ» від 29.05.2014 кв. АДРЕСА_2 належала у частці «1» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .
Згідно свідоцтв про смерть від 20.11.2013 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 , від 24.12.2013 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 , від 24.12.2013 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.08.2024 неповнолітній ОСОБА_4 разом з ОСОБА_9 є спадкоємцями майна ОСОБА_12 , де ОСОБА_9 є її сином, а ОСОБА_13 - внук, батько якого. ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який успадковує частку спадкового майна, які успадковують по частки спадкового майна. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається з права власності на частку у праві власності на кв. АДРЕСА_2 . Дане свідоцтво видано ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.09.2014 неповнолітній ОСОБА_14 (нині ОСОБА_4 ) разом з ОСОБА_9 є спадкоємцями майна ОСОБА_12 , де ОСОБА_9 є її сином, а ОСОБА_13 - внук, які успадковують по частки спадкового майна. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається з права власності на частку у праві власності на кв. АДРЕСА_2 . Дане свідоцтво видано ОСОБА_9 .
З викладено можливо зробити висновок, що ОСОБА_4 успадкував по частки кв. АДРЕСА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , після смерті дядька ОСОБА_9 та батька ОСОБА_7 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 18.10.2024 вбачається, що за ОСОБА_4 зареєстрована частка кв. АДРЕСА_2 , яка ним успадкована після смерті дядька ОСОБА_9 . На 1/4 частину указаної квартири, яка належала батьку ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , згідно з цією Інформаційною довідкою накладено арешт, а саме: постанова, ВИХ.ДВ-7, 24.04.2003, Державна виконавча служба Придніпровського р-ну, м. Черкаси, Гайдар, вх. 747.
Другий відділ Державної виконавчої служби у відповіді від 05.02.2024 N? 1145/26.21-43/17491 на запит служби у справах дітей повідомив, що неможливо ідентифікувати під час виконання якого виконавчого документа накладено арешт.
Придніпровський районний суд м. Черкаси від 27.03.2024 N? 17/40/24-Вих на запит служби у справах дітей від 21.03.2024 N? 1283 повідомив, що у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала кримінальна справа N? 1-533,01 по обвинуваченню ОСОБА_7 , 1980 р.н., за ст. 142 ч.3 КК України. В ході розгляду кримінальної справи 02.04.2001 слідчий СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області М.П. Колесніков прийняв постанову про проведення опису та накладення арешту на майно ОСОБА_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У постанові слідчий зазначив, що «при розгляді кримінальної справи в якості додаткової міри покарання може бути конфіскація майна обвинуваченого, тому в цілях забезпечення вироку суду, а також забезпечення заявленого цивільного позову» необхідно провести опис майна та накласти арешт на майно ОСОБА_7 . Інші відомості про будь-які постанови про накладення арешту, зокрема, для забезпечення цивільного позову, зазначеного у постанові слідчого, відсутні.
Інститут права власності в Україні регулюється приписами статті 41 Конституції України. У відповідності до ч. 1 даної статті, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частина 4 ст. 41 Конституції України встановлює принцип непорушності приватної власності.
Як слідує зі ст. 316 ЦК України, право власності являє собою право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яким він розпоряджається на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом та у встановленому законом порядку.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння (ст. 391 ЦК України).
Згідно ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошена померлою.
В силу ч.4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Отже, накладення арешту на майно належне померлому ОСОБА_7 , обмежує право спадкоємця неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , 2008 року народження, на отримання свідоцтва про право власності після смерті батька.
Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно та заборони здійснення відчуження майна, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачка, яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити порушене право власності не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та необхідність скасування такого арешту.
Позивачкою не заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для покладання цих витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 3, 95, 247, 259, 265, 280-283, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Головне управління національної поліції у Черкаській області, Перша черкаська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_5 про зняття арешту з частини квартири - задоволити.
Скасувати арешт, накладений постановою Державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси вух.дв-7, 24.04.2003, зареєстрованого 06.06.2007 за № 5080078 реєстратором Перша черкаська державна нотаріальна контора, реєстраційний номер обтяження 5080078, на 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої зазначений ОСОБА_7 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено 04.09.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька