Справа № 541/3897/25
Провадження № 1-кс/541/894/2025
09 жовтня 2025 рокум. Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді Полтавської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесені відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесені відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, мотивуючи свої вимоги наступним. 25 липня 2025 року ОСОБА_3 до Миргородського РВП було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України. Вказану заяву надіслано на електронну адресу Миргородського РВП. Проте жодних дій, спрямованих на внесення наданих заявником відомостей до ЄРДР та здійснення досудового слідства вчинено не було. Станом на день подання скарги заявнику не було надано жодної інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР за його заявою, тому він просив визнати бездіяльність Миргородського РВП щодо невнесення відомостей до ЄРДР незаконною, зобов'язати Миргородський РВП внести до ЄРДР відомості за його заявою та надати витяг з ЄРДР щодо внесених відомостей.
В судовому засіданні заявник та його представник надали пояснення аналогічні, викладеним у скарзі, просили скаргу задовольнити.
Представник Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Вислухавши думку заявника, його представника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчим суддею встановлено, що 25 вересня 2025 року ОСОБА_3 на електронну адресу Миргородского РВП ГУНП в Полтавській області направив заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якому вказав про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України. Заявник зазначив, що ОСОБА_5 займається виготовленням та збутом самогону, що є порушенням чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Також, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Якщо у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР.
Зі змісту заяви вбачається, що на думку заявника має місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України. Відповідальність за вказаною статтею настає за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
У ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 204 КК передбачені самостійні склади злочинів. Їх об'єктом є суспільні відносини у сфері господарської діяльності з підакцизними товарами, що забезпечують: за ч.ч. 1, 2 - дотримання встановленого порядку виробництва й обігу підакцизних товарів та обов'язкову сплату акцизного податку, а за ч. 3 - ще і охорону життя та здоров'я споживачів підакцизних товарів та їх законні інтереси.
Предметом злочину (за ч. 1) можуть виступати незаконно виготовлені: а) алкогольні напої; б) тютюнові вироби; в) інші підакцизні товари.
Підакцизними товарами визнаються товари, у ціну яких включається акцизний податок.
Відповідно до ст. 215 Податкового Кодексу України предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК України, можуть виступати незаконно виготовлені: алкогольні напої, тютюнові вироби або інші підакцизні товари, такі як спирт етиловий та інші спиртові дистиляти; пиво; тютюн та промислові замінники тютюну тощо.
Виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту і збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення не може кваліфікуватися за ст. 204 КК України, оскільки в даному випадку відсутній предмет злочину.
У п. 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, тобто підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя при відсутності правових підстав не позбавлений можливості відмовити у задоволенні скарги щодо зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Під час розгляду скарги встановлено, що у зверненні ОСОБА_3 не були наведені факти дій чи бездіяльності, що могли б свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення, воно не містить наведення об'єктивної сторони діянь, які кваліфікуються за відповідними статтями КК України.
Таким чином, оскільки доводи заявника є необґрунтованими, а викладені в заяві обставини не містять даних, які б достовірно свідчили про наявність події злочину в розумінні положень ст. 11 КК України, підстав для задоволення скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303-309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесені відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1