Справа № 541/3913/25
Провадження № 2-н/541/566/2025
іменем України
10 жовтня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Вірченко О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та судових витрат,
встановив:
06 жовтня 2025 року представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з 01 жовтня 2022 року по 31 серпня 2025 року в розмірі 35 602 грн 26 коп. та судових витрат.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
За приписами ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог встановлених ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Водночас ст. 163 ЦПК України визначено обов'язкові вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України в заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Як зазначено у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у поряду наказного провадження», заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Заявником до заяви приєднаний розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 01 жовтня 2022 року вже була заборгованість в розмірі 20 223,74 грн (23 128 грн - 2 904,26 грн).
Відповідно до п.п. 1,5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу в разі, якщо: заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
В заяві не зазначені обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника про стягнення заборгованості до 01 жовтня 2022 року, до заяви не додано документи, які вказують на безспірність суми боргу станом на 31 серпня 2025 року. В розрахунку заборгованості зазначено, що нарахування за жовтень 2022 року становить 2 904,26 грн, а прострочена заборгованість за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року - 23 128 грн. Із приєднаних до заяви документів неможливо встановити, за який період виникла заборгованість в розмірі 20 223,74 грн, а отже неможливо встановити, чи не пройшов строк позовної давності, з моменту якого виникло право вимоги.
Враховуючи вищевикладене, у видачі судового наказу необхідно відмовити та роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 165-166, 353 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та судових витрат.
Копію ухвали для відома направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту їх підписання суддею.
Суддя: О. М. Вірченко