Справа № 521/19333/24
Номер провадження:1-кп/521/1167/25
10 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163470000818 від 11.11.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, суд
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №12024163470000818 від 11.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та усні заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, суд вважає, що доцільно задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /справа Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller против Austria/;
-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter против Austria/;
-ризик, що особа порушить громадський порядок /справа Letellier против France/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», п. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, допитавши обвинуваченого, вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 4 ст. 186 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, з позбавленням волі до 10 років.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 згідно клопотання є те, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено та судом встановлено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та в подальшому від суду свідчить те, що останній органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;
- на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (впливати на свідків та представника потерпілого) вказує характер інкримінованого кримінального правопорушення та те, що підозрюваний обізнаний про те, хто саме є представником потерпілого та свідки у даному провадженні, знає точне місце розташування їх місця роботи, відтак, з метою зміни даними особами своїх показів, може здійснювати на них вплив;
- на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) вказує характер інкримінованого кримінального правопорушення та те, що підозрюваний не має постійного місця проживання та стабільного джерела доходу, відтак може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Підсумовуючи, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи захисника у судовому засіданні не спростовують висновків слідчого судді щодо існування у даному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відомостей чи документів, які б свідчили, що стан здоров'я підозрюваного не дозволяє, чи взагалі виключає можливість його перебування в установі попереднього ув'язнення, матеріали клопотання не містять та стороною захисту не надані.
Відтак, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим (ч. 4 ст. 186 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років позбавлення волі), вік та стан здоров'я (знаходиться у віці 27 років, відомостей про будь-які захворювання стороною захисту не надано), наявність соціальних зв'язків підозрюваного в м. Одесі (мешкає в м. Одесі, не одружений), майновий стан останнього (має середньо-спеціальну освіту, раніше не судимий.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , необхідно визначити розмір застави виходячи з тяжкості злочину та обставин його вчинення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, його особи та його матеріального становища, тому суд вважає, що розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що складає 60560 /шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят/ гривень є достатньою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів приходжу до висновку, що відносно ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Викладаючи мотиви прийнятого рішення, щодо обставин скоєного злочину та наявних доказів, слідчий суддя вважає за необхідне дотриматися балансу між мотивуванням судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 370 КПК України та недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування, що передбачено ст. 222 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176, 179, 314, 316, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Львівська установа виконання покарань №19".
Строк дії ухвали суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 60 /шістдесят днів/ і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 10.10.2025 року.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 09.12.2025 року.
Визначити розмір застави - 20 /двадцять/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 /шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят/ гривень.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, міру запобіжного заходу, прізвище, ім'я, по-батькові обвинуваченого.
У разі внесення застави - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов'язки, визначені ухвалою суду.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити для виконання співробітникам ДУ "Львівська установа виконання покарань №19".
Суддя: ОСОБА_1