Справа № 521/9212/25
Провадження № 2/507/530/2025
Номер рядка звіту 40
"10" жовтня 2025 р. селище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Вужиловського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Войковської І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач 03.06.2025 року звернувся до суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, який обґрунтовано тим, що 27.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір про надання кредиту №4109466, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у користування кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн з процентною ставкою: акційна ставка 0.61%, базова процентна ставка - 1.70%, спеціальна процентна ставка - 3% в день за користування кредитними коштами зі строком повернення до 25.05.2021 року.
Позивач свої зобов'язання за вищезазначеним договором виконав у повному обсязі, відповідач у свою чергу зобов'язання не виконувала належним чином, у зв'язку з чим станом на 30.04.2025 утворилась заборгованість у розмірі 34550 грн., яка складається з наступного:
5 000 грн. - заборгованість за сумою кредиту;
29550 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Приймаючи до уваги викладене, позивач просить стягнути з відповідача в рахунок погашення заборгованості кредитному договору 34550 грн. 00 коп., а також 12422 грн. 40 коп. судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно позову просить справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач визнає позов частково виходячи з наступного. Позивачем не надано доказів перерахування коштів відповідачу. Крім того, позивач нарахував суму процентів, яка значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором. Тому, в разі доведеності факту перерахування коштів просила зменшити суму нарахованих процентів.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку з викликом сторін.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про можливість розгляду справи у відсутність представника позивача.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи 27.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір про надання кредиту №4109466. Договір підписано ОСОБА_3 за допомогою одноразового ідентифікатору (PS4109466) (а.с. 36-41).
Того ж дня, 27.10.2020 року ОСОБА_2 підписала одноразовим ідентифікатором (PS4109466) паспорт споживчого кредиту, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, річний та щомісячний процент, плату за оформлення договору, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с.42-45).
Відповідно до п. 3.1. Договору сторони погодили, що Строк дії Договору встановлюється з Дати укладення Договору 27.10.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 25.05.2021 року (включно).
Згідно з п. 1.5. Договору Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.
Відповідно до п. 1.6. Розрахунок Зобов'язань Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є Додатком № 1 до Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов'язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування та за Загальними умовами кредитування.
Згідно з п.1.7.2. Договору у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 27.10.2020 року до 26.11.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 0,61% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 5 915,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 5 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 915,00 грн.
Згідно з п.1.7.3. Договору при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 27.10.2020 року до 26.11.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 27.11.2020 року до 25.05.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Відповідно до п. 1.4. Договору кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.
Додатком Договору є «Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на Сайті Кредитодавця https://аІехсгеdit.uа/ (далі - Правила).
Вказаний Договір було оформлено у порядку, передбаченому розділом 4 Правил. Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. Правил, сторони домовилися, що Договір укладається в електронній формі шляхом використання Електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
За інформацією ТОВ ФК «Елаєнс» від 03.04.2025 року27.10.2020 року позивачем було перераховано 5000 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с. 46).
Як вбачається з листа АТ КБ «Приватбанк» від 30.09.2022 року на ім'я ОСОБА_4 було емітовано банківську картку НОМЕР_1 . З виписки по особовому рахунку видно, що 27.10.2020 року на картку НОМЕР_1 було зараховано переказ на 5000 грн. (а.с. 0
З розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4109466 від 27.10.2020 року, який отримала відповідач видно, що станом на 30.04.2025 року рахується заборгованість в сумі 34550 грн., яка складається з наступного:
5 000 грн. - заборгованість за сумою кредиту;
29550 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с. 52-56).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписавши 27.10.2020 року договір про надання кредиту відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов'язання.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в частині того, що відповідач не отримувала грошові кошти, так як вказаний факт спростовується інформацією ТОВ ФК «Елаєнс» від 03.04.2025 року про те, що 27.10.2020 року позивачем було перераховано 5000 грн. на картку НОМЕР_1 (а.с. 46). Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» від 30.09.2022 року на ім'я ОСОБА_4 було емітовано банківську картку НОМЕР_1 . З виписки по особовому рахунку видно, що 27.10.2020 року на картку НОМЕР_1 було зараховано переказ на 5000 грн. тому, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів позивачем відповідачу.
З договору про надання кредиту, паспорту споживчого кредиту, які погоджені та підписані сторонами видно, що при використанні кредиту на загальних умовах, відповідач повинна повернути позивачу отриманий кредит в сумі 5000 грн. та проценти за користування коштами в сумі 2555 грн. 40 коп., а саме до 26.11.2020 року - 4999 грн. тіла кредиту та 2550 грн. - процентів, 25.05.2021 року 1 грн. - тіла кредиту та 5 грн. 40 коп. - процентів за користування кредитом (а.с. 36-45, 51).
Як видно з розрахунку заборгованості розмір заборгованості становить 34550 грн., яка складається з наступного: 5 000 грн. - заборгованість за сумою кредиту;
29550 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховано в період з 27.10.2020 року по 25.05.2021 року (а.с. 52-56)
З наведеного слідує, що позивачем нараховано відсотки також за ч.2 ст. 625 ЦК України, так як відповідач не сплатила суму кредиту 4999 грн. в строк до 26.11.2020 року.
Суд має право зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості за тілом кредиту, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), де зазначено на право суду зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання у випадку зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановлення її в розмірі, який в два та більше разів перевищує відсотки, які передбачені в рамках первісного строку договору виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідні правові висновки щодо застосування зазначених норм ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 06.12.2019 у справі № 664/1261/16-ц (провадження № 61-25248св18), від 27.01.2020 у справі № 754/6091/18 (провадження № 61-11473св19), від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 (провадження № 61-1416св20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) вказано: «Суди попередніх інстанцій встановили, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги таке. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання».
Згідно з умовами кредитного договору, акційна ставка 0.61%, базова процентна ставка - 1.70%, спеціальна процентна ставка - 3%. Витрати за кредитом з лояльними умовами кредитування згідно кредитного договору та паспорту споживчого кредиту становлять 5915 грн., з яких 5000 грн. тіло кредиту, а 915 грн. - проценти за користування кредитом. Витрати за кредитом із загальними умовами кредитування становлять 7549 грн., з яких 5000 грн. тіло кредиту, а 2595 грн. 40 коп. - проценти за користування кредитом. Позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі 29550 грн., що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту 5000 грн. 00 коп., та орієнтовну загальну вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування - 7549 грн., а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на ч. 4 ст. 42 Конституції участь у договорі споживача як слабшої сторони, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту (рішення КСУ від 11.07.2013 р.№ 7-рп/2013).
З огляду на наведене, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків за невиконане зобов'язання відповідача, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_5 відсотків за користування кредитом, зменшивши їх розмір до розміру заборгованості по кредиту в сумі 5000 грн.00 коп.
Отже, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що ОСОБА_2 уклавши договір кредитування та отримавши кредитні кошти, свої зобовязання не виконала, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 10000 грн. 00 коп., з яких 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5000 грн. - заоргованість по вудсотках.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені в частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог.
Судові витрати позивача попередньо складають 10000 грн. на правову допомогу та 2422 грн. 40 коп. витрат на оплату судового збору. Витрати на оплату судового збору обгрунтовані та підтверджені документально: квитанцією про сплату судового збору. Тому, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 681 грн. 42 коп.
Розрахунок та підтвердження витрат щодо правової допомоги до ухвалення судом рішення суду не надано.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за договором про надання кредиту № від 27 жовтня 2020 року у розмірі 10000 грн. 00 коп., та судові витрати в сумі 681 грн. 42 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 41346335, адреса: 49044 м. Дніпро вул. Якова Самарського, 12-2
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Вужиловський О.В.