Справа № 947/35889/25
Провадження № 1-кс/947/14743/25
03.10.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ТОВ «УКІВО» - адвоката ОСОБА_4 , під час розгляду у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161050000003 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за №72025161050000003 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України.
Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні детектив звертався з клопотанням про арешт майна, що вилучено під час проведення огляду 01.04.2025 року офісних приміщень, адміністративних будівель та складських споруд, зернових терміналів, а також іншого володіння осіб, розташованих у зоні митного контролю на території ДП «Одеський морських торговельний порт, відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса порт» та ДП «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ОДЕСА» КОМПАНІЇ «ЕЙЧ ЕЙЧ Е ЛЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ» де зберігається сільськогосподарська продукцію та продукти її переробки ТОВ «УКІВО» у контейнерах, перелік якого зазначено у клопотання детектива.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 27.05.2025 року клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161050000003 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України задоволено, накладено арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було вилучено під час огляду 01.04.2025 року офісних приміщень, адміністративних будівель та складських споруд, зернових терміналів, а також іншого володіння осіб, розташованих у зоні митного контролю на території ДП «Одеський морських торговельний порт, відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса порт» та ДП «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ОДЕСА» КОМПАНІЇ «ЕЙЧ ЕЙЧ Е ЛЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ» де зберігається сільськогосподарська продукцію та продукти її переробки ТОВ «УКІВО» у контейнерах.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.09.2025 року вищезазначена ухвала про арешт майна скасована, постановлено нову ухвалу якою клопотання про арешт майна повернуто прокурору строком на 72 години для усунення недоліків.
Детектив за погодженням з прокурором повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити посилаючись на доводи викладені письмово.
Представник власника майна ТОВ «УКІВО» - адвокат ОСОБА_4 надала письмові заперечення в яких зазначила, що прокурором порушений строк звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді. Зауважила, що детективом не обґрунтовано належним чином того, яке доказове значення має вилучена сільськогосподарська продукція та продукти її переробки, що містяться у вилучених контейнерах та самі контейнери, документи до кримінального провадження, що розслідується.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення представника власника майна, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що детективом під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 27.05.2025 року клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161050000003 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України задоволено, накладено арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було вилучено під час огляду 01.04.2025 року офісних приміщень, адміністративних будівель та складських споруд, зернових терміналів, а також іншого володіння осіб, розташованих у зоні митного контролю на території ДП «Одеський морських торговельний порт, відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса порт» та ДП «КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ОДЕСА» КОМПАНІЇ «ЕЙЧ ЕЙЧ Е ЛЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ» де зберігається сільськогосподарська продукцію та продукти її переробки ТОВ «УКІВО» у контейнерах, а саме на:
-Контейнер № TGCU0127099 з олією, нехарчовою сумішшю в кількості 23 695 кг;
- Контейнер № MSDU1726678 з олією, нехарчовою сумішшю в кількості 23 500 кг;
- Контейнер № DFSU3077376 з олією, нехарчовою сумішшю в кількості 23 555 кг;
- Контракт № 2300704/к від 20.12.2023 на 21 арк.;
- Приймальний акт № ARL00107039 від 02.12.2024 на 1 арк.;
- Приймальний акт № ARL00106977 від 30.11.2024 на 1 арк.;
- Приймальний акт № ARL00107059 від 03.12.2024 на 1 арк.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.09.2025 року вказану ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 27.05.2025 скасовано, та постановлено нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна повернуто прокурору строком на 72 години для усунення недоліків.
Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, детективом під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.
Так, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Крім того, слідчий суддя враховує доводи адвокат ОСОБА_4 під час попереднього розгляду клопотання з приводу того, що майно, на яке просить накласти арешт детектив належить третій особі. Таким чином, процесуальним керівником не наведено належного обґрунтування який існує зв'язок між кримінальним правопорушенням, яке розслідується та майном, що належить третій особі ТОВ «УКІВО».
Таким чином, детективом не були наведені нові обставини, які не були враховані під час розгляду попереднього клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно, не надано відповідне документальне обґрунтування необхідності застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження.
За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути його.
Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час недоліки зазначені в ухвалі Одеського апеляційного суду про повернення клопотання про арешт майна прокурором не усунуті та наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161050000003 від 14.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1