Справа № 947/37931/25
Провадження № 2/947/6409/25
про залишення позовної заяви без руху
10.10.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про зняття обтяжень з нерухомого майна,
ОСОБА_1 , 07 жовтня 2025 року пред'явив позов до Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про зняття обтяжень з нерухомого майна, та просить суд ухвалити рішення яким визнати обтяження: №20900367, №20900269, №20898554, №20898130, №20897929, №20897486, №208897330, №20897117, №208965,591, № 20896312 такими, що підлягають скасуванню та зобов'язати державного реєстратора зняти зазначені обтяження з Державного реєстру речових прав.
У позовній заяві позивач доводить, що він є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Усі обтяження: №20900367, №20900269, №20898554, №20898130, №20897929, №20897486, №208897330, №20897117, №208965,591, № 20896312 накладені на попереднього власника, та жодним чином не пов'язані з його зобов'язаннями, тому він їх просить скасувати.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Ураховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке розташоване на території Київського районну м. Одеси, а відтак вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимоги до позовної заяви визначені статтями 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2, 4, 5, 6, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У даному випадку позовна заява не відповідає вимогам п.п. 2, 5, 6, 10, частини 3 статті 175 ЦПК.
Відповідно до п. 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
У даному випадку позивач зазначив у позовній заяві, що він є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак інших співвласників до участі у справі не залучив. Не вказав: де, коли та яка справа слухалась. Ким та коли був накладений арешт та по якій справі, не вказав результат розгляду даної справи та не надав рішення на підтвердження доказів, які б свідчили про відсутність обтяження (заборгованості) по позиці на даний час. Не надав ухвалу суду, якою накладено арешт.
У прохальній частині п.2 позивач просить зобов'язати державного реєстратора зняти зазначені обтяження з державного реєстру речових прав, проте якого самого державного реєстратора не вказав, до участі у справі його не залучив.
З Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна- відомості про суб'єктів обтяження вбачається обтяжувач: Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, проте до участі його у справі також не залучено. В позовній заяві ОСОБА_1 не наведено відомостей про те, що він звертався до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо припинення обтяження його нерухомого майна та яке за наслідками цього звернення було прийнято рішення. Тобто, що наявний спір про право.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 відповідачами в справі за позовом про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Однак, з урахуванням предмету позову, ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено в якості учасників у справі цих осіб, на права та/або обов'язки яких може вплинути судове рішення у справі, та не визначено їх процесуальний статус.
Крім того, у порушення вимог Цивільно-процесуального законодавства України позивачем у позовній заяві не зазначено відомості про те, чим підтверджується порушення, невизнання або оспорювання права позивача саме Юридичним департаментом Одеської міської ради, як відповідачем, а також, не надані докази наявності спору між сторонами справи.
Також суд звертає увагу, що у прохальній частині позову позивач просить зняти обтяження з нерухомого майна, що йому належить, але якого саме майна та ким та коли накладено обтяження та на підставі чого не зазначив.
Тобто, предметом розгляду справи є зняття арешту з усього нерухомого майна, належного позивачу.
При цьому, позивач не конкретизує, яке нерухоме майно, має на праві приватної власності, та на яке накладено арешт. Отже, слід конкретизувати позовні вимоги в цій частині.
Водночас, Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Водночас, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до приписів ч. 7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про зняття обтяжень з нерухомого майна залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення викладених в мотивувальній частині ухвали недоліків, який не може перевищувати 10-ти днів з дня вручення ухвали суду, а саме:
- конкретизувати позовні вимоги в описовій та у прохальній частині позову, позовну заяву привести у відповідність вимогам п.п.2,5,6,10, частини 3 статті 175 ЦПК, зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, визначитися з колом учасників справи (відповідачі, треті особи), конкретизувати позовні вимоги в частині з якого майна належить зняти обтяження.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. А. Скриль