рава № 203/1781/25
Провадження № 2/947/4549/25
10.10.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
Кредитна спілка "Українська кредитна спілка" 17.03.2025 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, від 15.07.2021 у розмірі 24 140,39 гривень та судового збору у сумі 2 422,40 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2021 між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , укладено Договір про споживчий кредит № 1443Д від 15.07.2021. На виконання умов кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надала, а ОСОБА_1 , отримала у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у загальному розмірі 13 000 гривень строком на 24 місяці, зі сплатою процентів у розмірі 35 % річних від основної (первісної) суми кредиту за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов'язання виконав шляхом перерахування визначених кредитним договором № 1443Д від 15.07.2021грошових коштів на банківський рахунок Відповідачки, що підтверджується належним чином завіреною копією платіжної інструкції № 1910 від 15.07.2021 з печаткою банку про проведення даного платежу.
Згідно із розділом ІІІ "Плата за користування кредитом та механізм розрахунків" укладеного кредитного договору - нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється в національній валюті за фактичну кількість днів в періоді. Нарахування процентів за договорами кредиту відбувається за кожний фактичний строк користування кредитом і починається з наступного дня після отримання кредиту (дати списання з розрахунку кредитодавця), а припиняється в день остаточного розрахунку за кредитом. Для цілей розрахунку процентів за кредитом використовується календарний рік.
Відповідно до п. 3.6 кредитного договору прострочення сплати кредиту та/ або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначеного п.2.1 цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем.
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором № 1443 від 15.07.2021 належним чином не виконувала, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість, яку сплачувати відповідачка у добровільному порядку ухиляється, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою судді Центрального (Кіровського) районного суду м. Дніпра від 06.06.2025 матеріали цивільної справи передано за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Одеси в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України - за місцем реєстрації відповідачки: АДРЕСА_1 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.07.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та визначено відповідачці п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження разом з позовом та додатками, надсилалися їй за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 і до суду повернулися конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомлення відповідачки про розгляд справи.
Таким чином, відповідачка про розгляд справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк відзив на позов не надано, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не подано.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
15.07.2021 між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , укладено Договір про споживчий кредит № 1443Д. Згідно умов Договору про споживчий кредит, Позивач надав Відповідачці кредитні кошти у сумі 13 000 гривень, строком на 24 місяці, від дати надання кредиту, зі сплатою процентів у розмірі 35% річних.
Кредит у сумі 13 000 гривень був отриманий Відповідачкою 15.07.2021, що підтверджується платіжним дорученням №1910 від 15.07.2021.
Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику споживчий кредит у сумі 13 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.5 кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування основної суми кредиту на визначений позичальником рахунок: IBAN НОМЕР_1 в ТВБВ №10004/092 філії - Донецьке обласне управління АТ «ОЩАДБАНК», на користь позичальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідно до п.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням Графіка платежів, що є невід'ємною частиною Договору до закінчення строку, визначеного п.2.1 договору.
Згідно з п.3.1 кредитного договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою, становить 35% річних від основної (первісної) суми кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.
Згідно із розділом ІІІ "Плата за користування кредитом та механізм розрахунків" укладеного кредитного договору - нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється в національній валюті за фактичну кількість днів в періоді. Нарахування процентів за договорами кредиту відбувається за кожний фактичний строк користування кредитом і починається з наступного дня після отримання кредиту (дати списання з розрахунку кредитодавця), а припиняється в день остаточного розрахунку за кредитом. Для цілей розрахунку процентів за кредитом використовується календарний рік.
Згідно з п.3.2 кредитного договору нарахування процентів здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно) Кількість днів у році приймається за 365 (366).
Відповідно до п. 3.6 кредитного договору прострочення сплати кредиту та/ або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначеного п.2.1 цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця.
У разі порушення строків, передбачених п. 2.1., 5.1.8, 5.7. або 9.2. цього Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця за процентною ставкою, передбаченою п. 3.1. цього Договору, в останній день поточного місяця до повної сплати суми кредиту.
Згідно п.10.1 договору у разі виникнення обставин, що унеможливлюють виконання всіх умов цього договору в зазначені строки (в тому числі, але не виключно, невиконання позичальником умов цього договору щодо повернення кредиту та сплаті процентів у встановлені цим Договором строки), цей Договір продовжує діяти до моменту остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором №1443Д від 15.07.2021 року належним чином не виконувала, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачувала, внаслідок чого у відповідачки перед КС «Українська кредитна спілка» виникла заборгованість у розмірі 24 140,39 грн., з яких згідно з наданого відповідачем розрахунку: 9 874,71 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 14 265,68 грн. - нараховані, але не сплачені проценти.
Вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн, представник позивача просить стягнути з відповідачк на користь КС «Українська кредитна спілка».
Норми права, які застосував суд.
Згідно із 1 частиною другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до Частини другої статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно з статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Відповідачка не надала суду відзиву та заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження. Доводи позивача не спростувала.
Факт укладання договору, надання відповідачем кредитних коштів ОСОБА_1 , отримання позивачкою цих коштів, а також користуванням ними підвтерджується копією договору, який містить підписи позивачки на кожному його аркуші; платіжною інструкцією від 15.07.2021 № 1910, відповідно до якої на рахунок ОСОБА_1. № НОМЕР_3 зараховані 15.07.2021 КС "Українська кредитна спілка" грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн; розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що позивачкою упродовж періодуз 17.08.2021 по 24.01.2022 здійснювалось погашення заборгованості. Погашено заборгованість на загальну суму 5532,00 грн (3 125,29 грн - за процентами, 2406,71 грн - по тілу кредиту).
Також доказів на підтвердження погашення більшої суми або всього розміру заборгованості матеріали справи не містять, відповідачка власні розрахунки (контррозрахунки) та підтверджуючи їх докази не надала.
Отже судом установлено, що позивачем умови договору про надання споживчого кредиту виконанні у повному обсязі, а відповідачка взяті на себе зобов'язання за договором виконує неналженим чином, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість по тілу кредиту у сумі - 9874,71 грн.
Окрім цього позивач заявляє про стягнення нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом у розмірі 14 265,68 грн, які нараховані у період з 16.07.2021 по 14.03.2025.
З вказаним розміру процентів, про стягнення яких заявляє сторона позивача, суд не погоджується з огляду на таке.
Згідно з Графіком платежів до Договору про споживчий кредит від 15.07.2021 № 1443Д відповідачка мала сплачувати кожного місяця платежі у сумі 922,00 грн до складу яких входили суми по кредиту та по відсортками (розмір яких коливався в залежності від кількості днів у звітному місяці).
Вказані платежі мали здійснюватися щомісяця у продовж 24 місяців, тобто з 15.08.2021 по 15.07.2023.
Загальна вартість кредиту складає 22090,63, яка включає в себе 13000,00 грн - загальний розмір кредиту, 9090,63 грн - проценти за користування кредитом.
Згідно з випискою від 22.02.2025 з особового рахунку за кредитним довго ром № 190702-004 ОСОБА_2 , позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості складає 17095,81 грн, з яких: 5384,70 грн - прострочене тіло, 9069,12 грн - прострочені проценти, 283,41 - заборгованість за комісією, 2358,58 грн - строкова заборгованість за штрафами.
Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст.
Так, відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору, хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відтак, закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" визначені у ст. 530 ЦК України, згідно з ч. 1 якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
Водночас, ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 також викладена правова позиція, у відповідності до якої, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи строк дії договору встановлено до 15.07.2023 (24 місяці з дати укладання - тобто з 15.07.2021).
Позивач просить стягнути плату за користування кредитом станом на 14.03.2025.
Отже позивач мав право на нарахування відсотків за користування кредитом лише до 15.07.2023, тобто у межах погодженого сторонами строку кредитування, в межах строку дії договору. Подальше нарахування процентів є безпідставним.
З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставним нарахування позивачем відповідачці заборгованості за процентами після спливу строку кредитування, тобто після 15.07.2023.
Таким чином, ураховуючи, що відповідачка в межах строку кредитування, тобто до 15.07.2023, частково погасила заборгованість за договором про споживчий кредит (3125,29 грн - по кредиту, 2406,71 грн - за процентами), згідно наданого позивачем розрахунку станом на 15.07.2023 нараховані проценти становили 6683,92 грн (9090,63 грн - 2406,71 грн), суд виснував зменшити позовні вимоги в частині розміру процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідачки, до 6683,92 грн.
Оскільки відповідачка ОСОБА_1 не виконала передбачені договором про споживчий кредит і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 558,63 грн, з яких: 9 874,71 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6683,92 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - на 68,59 % (16558,63*100/24140,39), судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам: у розмірі 1661,52 грн (2422,40*68,59%).
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» заборгованість за Договором про споживчий кредит від 15.07.2021 №1443Д у розмірі 16 558 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 63 копійок, з яких: 9 874,71 грн - сума заборгованості за кредитом, 6683,92 грн - за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) гривня 52 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Кредитна спілка "Українська кредитна спілка", ЄДРПОУ: 36512355, адреса: Донецька область, Краматорський район, місто Краматорськ, вулиця Чорновола В'ячеслава, 20), ел. пошта: uks2009@ukr.net.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення складене та підписане 10.10.2025.
Суддя Ю. А. Скриль