про відмову у задоволенні клопотання
Справа № 495/10883/24
Номер провадження 2/495/1447/2025
07 жовтня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,
за участю:
представника позивача Царенка О.О.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський клопотання представника відповідача адвоката Іванова Д.О. про залишення позову без руху у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,
09.12.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.
10.12.2024 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Боярський О.О./ у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду з викликом сторін.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 502 від 14.03.2025 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа 495/110883/24 передана на розгляд судді Шевчук Ю.В.
17.03.2025 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Шевчук Ю.В./ цивільну справу було прийнято до провадження судді.
08.09.2025 від представника відповідача адвоката Іванова Д.О. надійшло клопотання, яким просив позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини залишити без руху.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Позивачем до позовної заяви не надано довідку про те, що дитина проживає з позивачем і перебуває на його утриманні. Окрім цього ознайомившись зі змістом позовної заяви, кількістю заявлених позовних вимог та доказів оплати судового збору, встановлено, що позивачем не виконано вимоги Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
На теперішній час не вирішено питання про місце мешкання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вжиті заходи щодо врегулювання досудового спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В своєму цивільному позові представник позивача, просить витребувати докази, стягувати щомісячно з ОСОБА_3 грошові кошти аліменти на утримання доньки у розмірі 40000 грн., стягнути на користь позивачки витрати на правничу допомогу у сумі 8000 грн., Цивільний позов, поданий представником позивача, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
У судовому засіданні представник відповідача вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на те, що позивачем при подачі вказаного позову до суду не було сплачено судовий збір за позов та клопотання про витребування доказів.
Представник позивача у задоволені клопотання просив відмовити.
Ознайомившись із заявою представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним у її задоволенні відмовити, виходячи з наступних підстав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Представник відповідача стверджує, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не було сплачено судовий збір за позов та клопотання про витребування доказів.
Між тим, дане твердження є безпідставним з огляду на таке.
09.12.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, у якій позив просить суд стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 40 000,00 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подання позовної заяви до досягнення дитини повноліття.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат..
Встановлюючи сплату судового збору, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судом (ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо пільги щодо сплати судового збору відомо, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Крім того, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановила, зокрема, такі ставки судового збору:
- за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову (п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону);
- за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів або позову (п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону);
- за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову (п.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону).
Таким чином, Закон України «Про судовий збір» безпосередньо не передбачає справляння судового збору за подання до суду заяви про витребування доказів.
Отож, суд констатує відсутність у відповідача обов'язку зі сплати судового збору за подання заяви про витребування доказів та встановлену законодавчу пільгу на сплату судового збору за подачу позову у цілому.
Щодо недостатності доказів, що подані стороною позивача та недолучення позивачем доказів про те, що дитина проживає з позивачем і перебуває на його утриманні - суд зазначає наступне.
Частинами 1 і 2 ст. 2 ЦПК України, визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ч. 1 і 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 і 4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Частинами 1 і 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Резюмуючи, суд висновує, що належить відмовити у задоволенні заяви адвоката Іванова Д.О. про залишення позову без руху з підстав, що викладені вище /у частині несплаченого судового збору/.
При цьому, щодо недостатності поданих доказів стороною позивача, судом буде надана оцінка всім доказам, які надані учасниками справи, на предмет їх належності, допустимості та достатності при ухваленні остаточного рішення у цій цивільній справі.
Керуючись ст. 43, 76, 77, 81, 89, 175,177, 187, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні представника відповідача адвоката Іванова Д.О. про залишення позову без руху у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10.10.2025.
Суддя Юлія ШЕВЧУК