Справа № 598/1193/25
провадження № 2/598/564/2025
іменем України
"09" жовтня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.
секретаря Казмірук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору №17.12.2024-100002032 від 17.12.2024 року в сумі 21700,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за умовами кредитного договору (оферти) №17.12.2024-100002032 від 17.12.2024 року відповідачці надано кредит у розмірі 7000,00 грн., зі строком кредитування 140 днів, з продовженням (лонгацією, пролонгацією) строку кредитування та строку виплати кредиту, фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, що застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшений в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражена у процентах від загального розміру виданого кредиту становить 0,87% = (8559.14/7000)/140х100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, що застосовується у відповідному періоді. За надання кредиту нараховується комісія - 20% від суми кредиту та дорівнює 1400,00 грн. Неустойка: 70,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання перед відповідачкою виконало та надало їй 17 грудня 2024 року кредит в сумі 7000,00 грн., однак відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором виконує не належним чином, у зв'язку з чим, станом на дату звернення до суду із позовною заявою має місце заборгованість у розмірі 21700,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 7000,00 грн., за відсотками - 9800,00 грн., комісії - 1400,00 грн., неустойка - 3500,00 грн., що порушує права позивача.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 18.06.2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві та відповіді на відзив зазначив про розгляд справи у його відсутності, позовну заяву підтримує повному обсязі та просить її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день та місце розгляду справи. Від представника позивачки адвоката Зачепіло З.Я. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача та відзив на позовну заяву, де вона просить в позові відмовити та провадження в справі закрити.
Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
На адресу суду 18.07.2025 року від представника відповідачки адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позов, в котрому сторона відповідача зазначила, що 17.12.2024 року ТОВ «Споживчий центр» надало фінансову послугу ОСОБА_1 , шляхом укладення кредитного договору (оферти) №17.12.2024-100002032, що не містить ознак кредитного договору. Позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 21700,00 грн. за вказаним кредитним договором №17.12.2024-100002032 від 17.12.2024 року з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1400,00 грн. - сума заборгованості за комісією, З500,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою, однак, заявлені позивачем суми процентів, що підлягають до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають до задоволення. Іншого належного розрахунку, котрий би узгоджувався із матеріалами справи, умовами договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на позивачу лежить процесуальний обов'язок доказування, а тому в цій частині позовні вимоги є неконкретні, необґрунтовані, та недоведені, оскільки позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідачки перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. У даному випадку розмір нарахованих відсотків, неустойки та комісії значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, що суперечить п.2, ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», де передбачено, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Матеріали справи не містять доказів (поштових квитанцій) направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати прострочену заборгованість, а тому досудові вимоги про необхідність сплати прострочену заборгованість, не надають права банку для звернення до суду за достроковим стягненням всієї суми заборгованості за кредитом. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути заборгованість за комісіями 1400,00 грн., що суперечить частині 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», котра забороняє кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, що не є послугою у визначенні цього Закону, а тому умова договору про надання споживчого кредиту, що передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Також, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість в розмірі 21700,00 грн., нараховувалась відповідно до ст.625 ЦПК України за такий період, коли це було заборонено відповідно до п.15, п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України), а відтак не можуть бути стягнуті з відповідача заборгованість по неустойці, оскільки позичальник звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, під час дії карантину (дія карантину припинилась 01 липня 2023 року) та під час дії воєнного стану. За таких обставин позовна заява про стягнення кредитної заборгованості ТОВ до ОСОБА_1 подана з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та передчасною.
Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому він просить позовні вимоги задовольнити з підстав наведених у позові.
Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підставні і підлягають до часткового задоволення.
Судом встановлено, що відповідно до пропозиції (оферти), яку ТОВ "Споживчий центр" розмістив на вебсайті https://sgroshi/com.ua/ua/, позивач пропонує укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Електронний кредитний договір, крім цієї пропозиції, складається: із заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду). За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума кредиту, строк, на який він видається, проценти встановлюються у заявці, що є невід'ємною частиною оферти.
Відповідачка ОСОБА_1 17 грудня 2024 року сформувала та за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора Е288 підписала заявку на отримання кредиту у ТОВ "Споживчий центр", вказавши реквізити належного їй платіжного засобу для надання коштів за даним договором 5169-15ХХ-ХХХХ-4989.
Згідно з відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №17.12.2024-100002032 відповідачці ОСОБА_1 надано ТОВ "Споживчий центр" кредит на наступних умовах: сума кредиту 7000,00 гривень; на строк 140 днів з дати надання крету; датою повернення (виплати) кредиту - 05.05.2025 року; з передбаченими продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту; процентною ставкою, що є фіксованою та незмінною у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, що застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87% = (8559.14/7000)/140х100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, що застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - плата за надання кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1400 грн., розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, та нараховується кредитором і обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 70 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365% річних, що нараховуються від простроченої позичальником суми, максимальний розмір котрих встановлюється законом.
Як вбачається із повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 211-0906 від 09.06.2025 на виконання умов кредитного договору № 17.12.2024-100002032 позивачем перераховано грошові кошти у сумі 7000,00 грн. на банківську картку з початковим та кінцевим номером картки НОМЕР_1 .
Таким чином, сторони погодили усі істотні умови кредитування та відповідачка отримав кошти у сумі 7000,00 грн., шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачкою.
Згідно з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №17.12.2024-100002032 від 17.12.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором перед позивачем становить 21700 грн., з яких: 7000,00 грн. - тіло кредиту, 9800,00 грн. - проценти за користування кредитом, 1400,00 грн. - комісія за надання кредиту, 3500,00 грн. - неустойка за неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору №17.12.2024-100002032 від 17.12.2024 року.
Згідно з частинами 1,3 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 5 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст.11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши та оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, встановивши укладення між сторонами кредитного договору та наявність заборгованості за ним, суд приходить висновку що не виконання відповідачкою умов кредитного договору №17.12.2024-100002032 від 17.12.2024 року , порушило право позивача на повернення кредитних коштів, а відсотків та комісії, що підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача 7000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9800,00 грн. процентів за користування кредитом, та 1400,00 грн. комісії пов'язаної з наданням кредиту.
Відповідно до п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК Укрїани у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану та неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з наведеним позивачем розрахунком останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором в розмірі 3500, 00 грн.
За наведених обставин, враховуючи те, що неустойка позивачем нарахована після 24 лютого 2022 року, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові випрати понесені ним на оплату судового збору в сумі 2050 грн. 12 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077, п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої по АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 , вул.Саксаганського,133-А, м.Київ, 01032), 18200 грн. 00 коп. заборгованості по кредитному договору №17.12.2024-100002032 від 17.12.2024 року.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 , вул.Саксаганського,133-А, м.Київ, 01032), 2050 грн. 12 коп. судових витрат понесених на оплату судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано 09 жовтня 2025 року.
Суддя Галина ЩЕРБАТА