Справа № 589/2550/24
Провадження № 2/589/314/25
07 жовтня 2025 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до держави України в особі Державного казначейства про стягнення коштів,
04 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до держави України в особі Державного казначейства, в якій просить стягнути з відповідача 5000000000 грн.
Ухвалою постановленою Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 07 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до держави України в особі Державного казначейства про стягнення коштів залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та був наданий строк в десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху привести позовну заяву у відповідність з вимогами статей 175, 177 ЦПК України, шляхом усунення недоліків вказаних в ухвалі.
14 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 до суду надіслав заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків вказаних у вказаній вище ухвалі суду.
Ухвалою постановленою Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 15 січня 2025 року продовжено позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків у позовній заяві ОСОБА_1 до держави України в особі Державного казначейства про стягнення коштів, на 30 (тридцять) днів, який постановлено рахувати з дня отримання копії ухвали.
З довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Ухвала Постановив» від 15.01.2025 по справі №589/2550/24 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 12.08.2025. (а.с.16) Тобто з моменту отримання ухвали суду про продовження процесуального строку (12.08.2025) 30 днів сплинуло 10 вересня 2025 року.
Враховуючи вказане вище, позивач до зазначеної дати не усунув недоліки вказані в ухвалі суду від 07 червня 2024 року.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений у ст. 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При зверненні до суду позивач самостійно визначає предмет позову, його підстави, коло відповідачів. До обов'язків суду входить установлення обґрунтованості позову який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тлумачення п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд звертає увагу позивача, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне прийняття справи до провадження. Адже суддя, перевіряє, зокрема, чи дотримано особою, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до держави України в особі Державного казначейства про стягнення коштів, слід повернути позивачу.
Керуючись ст. 187, 258-260 ЦПК України, суд,
Повернути ОСОБА_1 його позовну заяву держави України в особі Державного казначейства про стягнення коштів.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша