справа № 489/6953/25 провадження №2/489/3262/25
Іменем України
10 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «Бізнес позика») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У серпні 2025 року ТОВ «Бізнес позика» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 258335-КС-001 про надання кредиту від 21.08.2023 в розмірі 43436,38 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 21.08.2023 між сторонами в електронній формі було укладено кредитний договір № 258335-КС-001, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн., який зобов'язався повернути, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Через неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань за договором станом на 08.082.2025 утворилась заборгованість в розмірі 43436,38 грн., яка складається із 10000,00 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 31936,38 грн. прострочених платежів по процентам та 1500,00 грн. комісії.
Посилаючись на наведені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 12.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 21.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Бізнес Позика» із Пропозицією (оферта) укласти Договір № 258335-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), в якій пропонував надати йому кредит в розмірі 10000,00 грн. строком на 24 тижні зі сплатою стандартної процентної ставки за кредитом в день 2,00000000, фіксована та зниженої процентної ставки за кредитом в день 1,15288411, фіксована, і сплатою комісії в розмірі 1500,00 грн.
21.08.2023 між сторонами було укладено Договір № 258335-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) на вказаних у оферті умовах.
Підпунктом 3.2.3 пункту 3.1 договору сторони узгодили графік платежів.
Кредитний договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-7064».
Візуальною формою послідовності дій Клієнта - ОСОБА_1 (дані про якого містять: РНОКПП, номер мобільного телефону, електронну пошту) позивач підтвердив послідовність дій Товариства та клієнта в ІТС від початку входу позичальника шляхом використання мобільного телефону для ідентифікації в ІТС та входження в особистий кабінет, перевірки Товариством статусу клієнта, надання клієнтом необхідної інформації для формування Товариством належної пропозиції клієнту, відправлення клієнту на номер мобільного телефону смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-2968 для підписання паспорту споживчого кредиту, ознайомлення та підписання клієнтом одноразовим ідентифікатором паспорта споживчого кредиту, направлення клієнту оферти, які містить істотні умови договору, направлення в смс-повідомленні на номер клієнта одноразового ідентифікатора UA-7064, ознайомлення клієнта з офертою та підписання договору одноразовим ідентифікатора UA-7064 до відображення документів у особистому кабінеті, що включає розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного договору, Правила кредитування в цілодобовому онлайн доступу.
Згідно Анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/) від 08.08.2025, анкета містить відомості про позичальника ОСОБА_1 зокрема, адресу його реєстрації та проживання, РНОКПП НОМЕР_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження, паспортні дані та інформацію стосовно бажаного кредиту із зазначенням номера банківської картки для перерахування коштів: НОМЕР_2 хх-хххх-3534.
Виконання зобов'язань за договором з перерахування відповідачу кредиту позивач підтвердив квитанцією від 21.08.2023 № 634618906 про перерахування коштів в сумі 10000,00 грн. через платіжну систему Pay на платіжну картку НОМЕР_3 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно кредитного договору № 258335-КС-001 від21.08.2023.
Виконання кредитором свої зобов'язань із перерахування відповідачу грошових коштів також підтверджується відповіддю АТ «Унверсал Банк» наданої на виконання ухвали суду від 12.09.2025, згідно якої на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку НОМЕР_4 та згідно доданої до відповіді виписки зарахування коштів відбулося 21.08.2025.
Таким чином, ТОВ «Бізнес Позика» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 10000,00 грн.
Згідно розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість в розмірі 43436,38 грн., яка складається із 10000,00 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 31936,38 грн. прострочених платежів по процентам та 1500,00 грн. комісії.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України в становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, в частині першій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
За вказаним договором ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на вказану ним платіжну картку.
За такого, позивачем доведено як факт укладання договору, так і отримання відповідачем, який здійснив процедуру ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» в ІТС позивача, грошових коштів на погоджених нею умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також неналежне виконання відповідачем обов'язку із поверненню кредитних коштів та сплати відсотків, які згідно розрахунку позивача нараховані у межах строку дії кредитного договору.
Щодо стягнення з відповідача комісії то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої 2 статті 215ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Між тим, позивачем не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, у зв'язку із чим відповідна умова кредиту є нікчемною згідно до частин першої, другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
За такого, встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості, яка складається із 10000,00 грн. по кредиту та 31936,38 грн. по процентам, всього 41936,38 грн.
У частині вимог про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1500,00 грн. слід відмовити з наведених вище мотивів.
Так як позовні вимоги задоволено частково на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2338,58 грн. (2422,40 х 96,54).
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 258335-КС-001 від 21.08.2023 в розмірі 41936,38 грн. (сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять шість гривень 38 коп.) та судовий збір в сумі 2338,58 грн. (дві тисячі триста тридцять вісім гривень 58 коп.).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» , код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 10.10.2025.
Суддя І.В.Коваленко