Справа № 489/2570/25
Провадження № 3-в/489/34/25
09 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши подання Інгульського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді 140 годин суспільно корисних робіт стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
До суду надійшло подання Інгульського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях (далі за текстом - орган пробації) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді 140 годин суспільно корисних робіт стосовно ОСОБА_1 .
Подання обґрунтовує тим, що 07.07.2025 в Інгульський районний відділ пробації надійшла на виконання постанова Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2025 стосовно порушника ОСОБА_1 для виконання адміністративного стягнення у виді 140 годин суспільно корисних робіт. Порушнику за місцем проживання в АДРЕСА_1 , 07.07.25 та 15.07.25 було надіслано виклик про явку до відділу для роз'яснення порядку та умов відбування адміністративного стягнення, а також попередження про наслідки ухилення від відбування стягнення. Так як порушник не з'явився після двох викликів та про причини неприбуття не повідомив, було здійснено заходи щодо встановлення його місця проживання за результатами яких встановити місце перебування ОСОБА_1 не вдалось. Скласти протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт також не можливо, оскільки відсутня можливість видати направлення для відбування суспільно корисних робіт. Станом на 12.08.2025 стягнення у вигляді суспільно корисних робіт не виконано. В зв'язку з відсутністю можливості встановити місце перебування боржника, просить визнати постанову Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2025, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 140 годин суспільно корисних робіт такою, що не підлягає виконанню.
Розглянувши подання органу пробації та надану з ним особову справу ОСОБА_1 № 9/2025 р., встановлено наступне.
Згідно зі ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 вказаного ЗаконуБатьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
07.07.2025 до органу пробації надійшла для виконання постанова Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2025 у справі № 489/2570/25, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 140 годин суспільно корисних робіт.
Вказана постанова набрала законної сили 09.06.2025.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання від 29.07.2025 стало відомо, що ОСОБА_1 з 20.07.1999 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
В наданій ВП № 2 Миколаївського РУП на запит центру пробації відповіді від 12.08.2025 №1297 зазначено, що під час відпрацювання запиту було встановлено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, де мешкає невідомо. Дану інформацію повідомили його родичі, які зараз проживають за даною адресою.
Відповідно до відповіді Відділу ДРАЦС у Миколаївській області, в АР Крим та місті Севастополі № 373-06.1-29 від 31.07.2025 не виявлено актового запису про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 .
Функції уповноваженого органу з питань пробації при виконанні адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачені розділом XII «Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт», затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 (далі Порядок).
Відповідно до п. 12.1. Порядку, при виконанні постанови суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються: облік порушників; роз'яснення порушникам порядку та умов відбування суспільно корисних робіт; погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за відбуванням стягнення порушниками та виконанням обов'язків власником підприємства за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; облік відпрацьованого порушниками часу; проведення у разі потреби контрольних перевірок за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; з'ясування причин невиходу порушників на суспільно корисні роботи; складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт.
Суспільно-корисні роботи є видом адміністративного стягнення, мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судове рішення є обов'язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).
Частинами 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ч. 1 ст. 23 КУпАП).
Обґрунтування подання про визнання постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності такою, що не підлягає виконанню, зводиться до того, що у зв'язку з неможливістю встановити місце перебування ОСОБА_1 не можливо виконати постанову суду або ж притягнути його до відповідальності за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Чинне законодавство України, зокрема й норми КУпАП, не передбачають такої підстави для визнання постанови суду такою, що не підлягає виконанню, як неможливість встановити місце перебування особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що визнання постанови такою, що не підлягає виконанню з тих підстав, що не можливо встановити місце перебування правопорушника, у даному випадку порушує принцип обов'язковості судового рішення, надасть можливість ухилитись від виконання постанови суду, що призведе до безкарності особи, не буде досягнуто мети адміністративного стягнення, внаслідок чого будуть порушені права дитини на забезпечення належного утримання, що також буде сприяти невиконанню іншого рішення суду, а саме про стягнення аліментів з правопорушника.
За таких обставин в задоволенні подання слід відмовити, а особову справу № 9/2025 р. стосовно ОСОБА_1 повернути до органу пробації для продовження виконання постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 298, 300, 304, 305 КУпАП України, суддя
В задоволенні подання Інгульського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про визнання постанови Інгульського районного суду міста Миколаєва від 29.05.2025, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді 140 годин суспільно корисних робіт, такою, що не підлягає виконанню - відмовити.
Матеріали особової справи ОСОБА_1 № 9/2025 р. повернути до Інгульського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Ю. Валігурський