Рішення від 10.10.2025 по справі 487/5760/25

Справа № 487/5760/25

Провадження № 2/487/2953/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», через свого представника Романенка М.Е. звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 763582 від 29.11.2021 у загальному розмірі 11 990,10 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 29.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 763582 на суму 10 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Р248.

Підписанням Договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", яка розміщена на сайті фінансової компанії: https://sloncredit.ua/ (далі - сайт Фінансової Компанії), в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови.

Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу грошові кошти на банківську карту відповідача.

Представник позивача у позові також зазначив, що 03.08.2023 між первісним кредитором та ТОВ «"ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 0308-23 (далі - Договір факторингу) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги боржників, у тому числі до відповідача за Кредитним договором № 763582 від 29.11.2021.

Представник зазначив, що відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 0308-23 від 03.08.2023 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11 990,10грн, яка складається з: 7 141,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 849,00 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - заборгованість за комісією.

Посилаючись на викладене, а також те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню отриманих кредитних коштів, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 14.08.2025 року провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

За адресою проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками, конверт з якою повернувся на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв'язку з чим згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 29.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 763582, за умовами якого Товариство надало відповідачу кредит у загальній сумі 10 000,00 грн, шляхом їх перерахування у безготівковій формі визначивши, що: 8 000,00 грн перераховуються за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені Споживачем в Особистому кабінеті, або надані Товариству іншим шляхом, в тому числі, через засоби зв'язку; та 2 000,00 грн на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. Договору (а.с. 19-21).

Строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 29.11.2022 р. (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору (п. 1.4. Договору).

Сторони узгодили між собою, що відповідач сплачує проценти за користування кредитними коштами, що залежить від періоду його встановлення, зокрема: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних) (далі - Проценти за перший день користування кредитом); за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100% річних (далі - Поточні проценти) (п. 1.5. Договору).

Договором № 763582 про надання споживчого кредиту сторони узгодили між собою й інші умови, зокрема щодо порядку та умов надання кредиту, порядку обчислення (нарахування) процентів, порядок їх зміни, взаємних прав та обов'язків, порядку повернення кредитних коштів тощо.

Вказаний договір підписаний сторонами в електронному виді із застосуванням відповідачем одноразового ідентифікатора «Р248» (а.с. 21).

Слід зазначити, що порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом “Р248 » на номер телефону відповідача. А отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому. Доказів протилежного суду не надано.

Факт виконання кредитором своїх зобов'язань щодо надання у користування відповідача, як позичальника кредитних коштів, підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.08.2023 про успішне зарахування коштів 29.11.2021 о 19 год 07 хв на суму 8 000,00 грн на картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іPay.ua- 122289741 (а.с. 29).

Судом встановлено, що 03.08.2023 між первісним кредитором та ТОВ «"ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 0308-23 (далі - Договір факторингу) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги боржників, у тому числі до відповідача за Кредитним договором № 763582 від 29.11.2021.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 0308-23 від 03.08.2023 до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11 990,10грн, яка складається з: 7 141,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 849,00 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - заборгованість за комісією.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 763582 від 29.11.2021 вбачається, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом станом на 03.08.2023 складає 11 990,10 грн, з яких: 8 926,37 грн - заборгованість за кредитом; 3 063,73 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки відповідачем не погашено заборгованість в повному обсязі, у даному випадку мають місце порушення ним прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору у загальному розмірі 11 990,10 грн.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,4 грн, а тому він підлягає до стягнення із відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. ч. 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, укладений між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та адвокатом Лівак І.М; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" щодо стягнення кредитної заборгованості від 30.05.2025; Акт 763582 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30.05.2025; Додаткова угода № 763582 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841.

Квитанцію на підтвердження оплати послуг адвоката суду не надано проте, з цього приводу суд вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Враховуючи складність цієї справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволені повністю, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 6 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 763582 від 29.11.2021 у загальному розмірі 11 990,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.10.2025.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746; МФО: 334851, рахунок НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», адреса місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук

Попередній документ
130894652
Наступний документ
130894654
Інформація про рішення:
№ рішення: 130894653
№ справи: 487/5760/25
Дата рішення: 10.10.2025
Дата публікації: 13.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.10.2025)
Дата надходження: 12.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості