Справа № 487/7571/25
Провадження № 1-кс/487/4499/25
10.10.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 30.07.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080200001696 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, про арешт майна, -
07.10.2025 старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 30.07.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080200001696 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, в якому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ Генічеського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання, а саме: автомобіль HYUNDAI SONATA, VIN НОМЕР_1 , 2015 р.в., білого кольору, д.н. НОМЕР_2 .
Слідчий у судове засідання не прибув, до початку розгляду справи подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025080200001696 від 30.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, м. Генічеськ, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Генічеськ, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Генічеськ Генічеського району Херсонської області, у період тимчасової окупації території Херсонської області, але не пізніше 01 вересня 2022 року (більш точні дата, час та місце у ході досудового розслідування не встановлені) добровільно обійняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду «заместителя начальника отдела Генического районного отдела Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
«06» вересня 2025 у кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України направлено підозрюваному, оскільки не встановлено місце перебування останнього, у зв'язку з чим, орган досудового розслідування позбавлений можливості особисто вручити йому зазначене повідомлення про підозру.
З метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного, органом досудового розслідування у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр», розміщувались повідомлення про необхідність прибуття ОСОБА_4 до слідчого на 11.09.2025, 12.09.2025, 13.09.2025 для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Аналогічно, повістки про виклик ОСОБА_4 до слідчого на 11.09.2025, 12.09.2025, 13.09.2025 для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, розміщувались на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак, підозрюваний до слідчого не з'явився та станом на теперішній час, безпідставно не з'являється до слідчого, про причини неявки не повідомляв. У зв'язку з чим, 01.10.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний розшук, проведення якого доручено управлінню Служби безпеки України у Херсонській області.
Згідно інформації оперативного підрозділу УСБУ в Херсонській області підозрюваний ОСОБА_4 перебуває у м. Генічеськ Херсонської області, яка є тимчасово окупованою, та продовжує незаконну діяльність.
Санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до довідки з РСЦ ГСЦ МВС в Херсонській області підозрюваному ОСОБА_4 на праві приватної власності належить рухоме майно: автомобіль HYUNDAI SONATA, VIN НОМЕР_1 , 2015 р.в., білого кольору, д.н. НОМЕР_2 .
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене, у зв'язку з доведеністю існування достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, а також у зв'язку із доведеністю слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення. При цьому слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ Генічеського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання, а саме: автомобіль HYUNDAI SONATA, VIN НОМЕР_1 , 2015 р.в., білого кольору, д.н. НОМЕР_2 , із забороною розпорядження цим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити старшому слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1