Справа № 487/4716/25
Провадження № 2-а/487/68/25
09.10.2025 року м. Миколаїв Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді -Нікітіна Д.Г.,
при секретарі - Марченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
09.07.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва звернувся позивач ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: визнати протиправною та скасувати Постанову №505 від 30 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП, винесену 30.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою на мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покладено штраф у сумі 17000 грн. 00 коп..
В обґрунтування вимог посилається на те, що у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення військ рф до України, він був вимушений виїхати до Чернівецької області, де тимчасово перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа. Позивач пояснив, що після реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, він отримав повістку від ІНФОРМАЦІЯ_4 та, після прибуття до даного ТЦК та СП, отримав направлення за № 197 від 08.04.2022 року до Кельменецької багатопрофільної лікарні для проходження ВЛК з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я в ЗСУ у зв'язку з постановкою на військовий облік.
За результатами проходження ВЛК він отримав довідку військово-лікарської комісії № 249 від 11.04.2022 року з висновком: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Крім того, відповідно до змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які набрали чинності 18.05.2024 року, він зареєструвався в державному реєстрі «Резерв+» з метою оновлення своїх даних та перевірки свого статусу як непридатного до військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку, після чого виявив відсутність інформації у даному реєстрі щодо його статусу.
У зв'язку з виявленням факту відсутності в Реєстрі інформації про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач 09.07.2024 року звернувся із письмовою заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з питання внесення до державного реєстру «Оберіг» при ІНФОРМАЦІЯ_5 достовірної інформації щодо його особи. Однак, як зазначає позивач, відповідь на його звернення надана не була.
Також позивач зазачає, що на початку 2025 року в державному реєстрі «Резерв+» з'явилася інформація щодо виключення його з військового обліку, однак вже 24.06.2025 року в «Резерв+» з'явилась інформація про його розшук ТЦК, а в графі «Постанова ВЛК», відображаються дані щодо придатності його до військової служби (зазначена дата ВЛК 27.10.2020 року).
Позивач вказує на те, що відповідачем не були прийняті до уваги його доводи стосовно відсутності підстав для повторного проходження ВЛК та наявності рішення ВЛК від 11.04.2022 року про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку. Апелянт вважає, що невнесення в реєстр «Оберіг» та відповідно до «Резерв+» відповідних даних з вини посадових осіб ТЦК не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач не визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210 КУпАП та вважає, що відповідач не належні, допустимі, достовірні та достатні докази його вини у вчиненні зазначеного вище правопорушення.
Позивач вважає винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 постанову №505 від 30.06.2025 року протиправною і такою, що підлягає скасуванню..
Ухвалою судді від 11.07.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду.
Позивач подав заяву про слухання справи за його відсутності, підтримав позовну заяву, та просив її задовольнити.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Судом встановлено, що 26.06.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 був складений відносно ОСОБА_1 протокол № 548 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП від 26.06.2025 р.
У змісті протоколу зазначено, що 26.06.2025 р. о 09 год. 40 хв. виявлено адміністративне правопорушення, так ОСОБА_1 після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк не став на військовий облік, чим порушив вимоги п.3 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
В свою чергу в протоколі міститься пояснення позивача про те, що він не став на облік обумовлена наявністю довідки ВЛК від 11.04.2022 року № 249 про проходження ВЛК та зняттям з військового обліку.
На підставі протоколу №548 від 26 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 30.06.2025 року винесено постанову №505 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 210 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятої постанови, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною першою статті 210 КпАП України встановлено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 210 КпАП України встановлено, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 210 КпАП України встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Як зазначалось вище, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.210 КУпАП, є порушення ч. 3 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що у семиденний строк не став на військовий облік після прибуття до нового місця проживання.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (ст. 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. І ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. З ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23,02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).
Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 а також його структурними підрозділами здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно- територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами га зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.
Так, згідно пункту 3 частини б статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
При цьому, згідно пункту 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку).
До 05.01.2023 механізм організації та ведений військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженим постановою КМУ від 07.12.2016 за № 921 (далі - Порядок №921), який містить аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а саме згідно пункту 56 Порядку №921 взяття па військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності.
При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних па військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Відповідно до п. 2 Положення №154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Так, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 №321/1167 (дек) прийнято відповідні організаційно-методичні вказівки щодо визначення особливостей ведення військового обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу запасу у військових комісаріатах.
Згідно абзацу 4 підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу III організаційно-методичних вказівок підставами для виключення військовозобов'язаних з військового обліку у Р(М)ВК для військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, є постанови ВЛК.
Згідно підпункту 2.7.3 пункту 2.7 розділу III організаційно-методичних вказівок у ході виключення військовозобов'язаних з військового обліку посадові особи Р(М)ВК зобов'язані:
- перевірити підстави для виключення з військового обліку персонально для кожного військовозобов'язаного, які визначені в підпункті 2.7.2 пункту 2.7 розділу III;
- вилучити алфавітні картки з картотеки алфавітних карток та знищити їх без складання акта;
- оформити військово-облікові документи (заповнити відповідний розділ військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаних, підписати у військового комісара Р(М)ВК та завірити гербовою печаткою);
- відібрати облікові картки військовозобов'язаних та встановити їх до розділу виключених з військового обліку картотеки облікових карток;
- повернути військово-облікові документи їх власникам або закласти їх на архівне зберігання.
Згідно підпункту 2.7.5 пункту 2.7 розділу III організаційно-методичних вказівок у ході виключення з військового обліку військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку посадові особи Р(М)ВК, крім заходів, визначених у підпункті 2.7.3 пункту 2.7 розділу III, зобов'язані вилучити постанови ВЛК та долучити їх до справи, яка зберігається встановленим порядком.
Отже, виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком №921) передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_6 , та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).
Законодавством встановлено, що виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
Встановлено, що відповідно до Довідки Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №249 від 11.04.2022 року мене, ОСОБА_1 па підставі ст. 5 «а» графи III розкладу хвороб визнано «Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку». Проте, з причин, які від мене не залежали відмітку про виключення з військового мені так в той час ніхто і не поставив, внаслідок чого я був вимушений писати відповідні Заяви до МОУ, ГШ ЗСУ та ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-УІІІ (далі - Закон № 1951-УІІІ).
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно- телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Статтею 16 вказаного Закону, внесено зміни в ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України. 2006 р., № 38. ст. 324; 2015 р., № 22, ст. 151) викладено в такій редакції: "І. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати".
З огляду на викладене, обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яки останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків позивача.
Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивач у відповідності до положень статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» після оголошення воєнного стану та загальної мобілізації пройшов медичний огляд з метою встановлення придатності до проходження військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.04.2022 року № 249, за наслідком якого був визнаний непридатним до військової служби та підлягав виключенню з військового обліку.
Крім того, уповноваженою особою відповідача притягнуто за ч. 2 ст. 210 КпАП України, яка передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, але всупереч законодавства не зазначила, коли саме особу було вперше притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210 КпАП України.
Вказані обставини не були належним чином досліджені уповноваженою особою відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Відповідачем не наведено мотивів не прийняття до уваги факту проходження позивачем медичного огляду з метою встановлення придатності до проходження військової служби, а також не прийняття до уваги довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.04.2022 року № 249 про визнання позивача непридатним до військової служби. Відповідачем не наведено підстав виникнення у позивача обов'язку після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк ставати на військовий облік після зняття його з військового обліку та повторність протягом року вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 210 КпАП України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стверджуючи про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ІНФОРМАЦІЯ_10 вказував на те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови, статус позивача у реєстрі «Оберіг» був оновлений, і він вважався придатним до військової служби.
З цього приводу слід зазначити наступне:
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Як стверджує позивач, 09.07.2024 року він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань внесення відповідних відомостей про його статус на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.04.2022 року № 249 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, однак відповіді на своє звернення не отримав. Крім того на підставі його звернення відповідні відомості внесені до реєстру не були.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач неодноразово звертався зі скаргами до Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, ІНФОРМАЦІЯ_8 на бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення інформації про його статус у державний реєстр «Оберіг», однак відповіді також не отримав.
В свою чергу позивач також надав до суду відомості із застосунку «Резерв+», які містили інформацію про виключення його з військового обліку, а в подальшому - про визнання його придатним до військової служби (дата ВЛК: 27.10.2020 року).
З огляду на встановлені обставини, сам факт перебування позивача на військовому обліку без з'ясування обставин внесення відповідних змін до реєстру щодо статусу позивача та визнання його придатним до військової служби за наявності довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.04.2022 року № 249, законність видачі якої не оспорюється відповідачем, а також після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк не постанова на військовий облік, не може свідчити про порушення позивачем законодавства про військовий обов'язок та наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що відповідач, ухвалюючи спірну постанову, всупереч імперативних вимог статей 7, 9, 247, 251, 252 КУпАП, не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо допущення позивачем інкримінованого правопорушення.
Таким чином, відповідач не довів факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, а саме, порушення ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення № 505 від 30.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 210 КУпАП не може вважатись законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову №505 від 30 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП, винесену 30.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою на мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покладено штраф у сумі 17000 грн. 00 коп.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, закрити.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Г. Нікітін