Справа № 473/5227/25
Номер провадження 1-кс/473/1142/2025
іменем України
"10" жовтня 2025 р. м. Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152190000777 від 06.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Михайло-Жукове Братського району Миколаївської області громадянина України, із базовою середньою освітою, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
10 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання старшої слідчої СВ Вознесенського РУП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням №12025152190000777 відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В клопотанні зазначено, щослідчим відділом Вознесенського PУП ГУНП України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12025152190000777 від 06.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 KK України.
Так, 05.10.2025, близько о 21:50 год., точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перебували на пероні міського залізничного вокзалу, що по вул. Соборності, 79Б, м. Вознесенська, Миколаївської області. В цей момент останні помітили на вказаному пероні вокзалу ОСОБА_8 після чого у них виник прямий умисел на викрадення його майна. Після чого, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на заволодінням чужого майна, за попередньою змовою, діючи умисно з корисливих спонукань, з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, реалізуючи спільний умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_8 , направились до лавки, де сидів останній. Підійшовши впритул до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, не приховуючи наміру протиправного заволодіння його майном, будучи усвідомленим, що на території України діє воєнний стан, відкрито, шляхом ривку вихопив з його рук мобільний телефон марки “Samsung А25» вартістю 4914 грн. у силіконовому чохлі у котрому знаходились сім-карти мобільних операторів “Київстар» та “ВФ України». Після чого, сівши на колінні суглоби ніг потерпілого, притискаючи його таким чином до лавки, завдав кулаком своєї руки три удари у праву область обличчя ОСОБА_8 .
В цей момент, ОСОБА_7 , скориставшись безпорадним станом потерпілого в момент завдання йому ударів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді майнової шкоди йому та бажаючи їх настання, не приховуючи наміру протиправного заволодіння його майном, будучи усвідомленим, що на території України діє воєнний стан, відкрито викрав з внутрішньої кишені куртки потерпілого шкіряний гаманець у котрому знаходились грошові кошти в сумі 3000 грн., військовий квиток та паспорт громадянина України видані на ім'я ОСОБА_8 . Після чого, відкрито викрав господарську сумку, котра лежала на лавці біля ОСОБА_8 та в якій знаходилась чоловіча сумка в середині якої знаходились портативний зовнішній акумулятор марки “Xiaomi», дротові навушники марки “HP», зубна щітка марки “Oral-B», футляр для зубної щітки, пігулки для травлення, ключниця з двома наборами ключів від запиральних пристроїв дверей, шапка, зубна паста марки “Splat», набір лез для гоління марки “Big», станок для гоління марки “Rapira», гребінець для волосся.
Заволодівши майном ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , покинули місце вчинення кримінального правопорушення, таким чином розпорядились відкрито викраденим ними майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану.
09.10.2025 в період з 01:55 год. по 02:15 год. 09.10.2025 на підставі ст. ст. 208-211, 213, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, в приміщенні Вознесенського PУП ГУНП в Миколаївській обл. затримано ОСОБА_4 (час фактичного затримання - 23:00 год., 08.10.2025).
ОСОБА_4 09.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ст. 186 KK України.
В судовому засіданні прокурор просила обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказуючи на наявність ризиків, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, так як прокурором не надано жодного доказу, які б підтверджували зазначені ним ризики. У зв'язку з чим захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про доведеність ризиків, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем мешкання підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
В ході проведення кримінального провадження під №12025152190000777 від 06.10.2025 встановлені обставини, які є достатніми відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 196 КПК України, та свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в виді можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування.
В клопотанні поданому до суду зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, це дає привід вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 може негативно впливати на свідків та потерпілого, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, шляхом залякування, погроз та іншого впливу, показання яких мають важливе значення по провадженню та може негативно впливати на об'єктивність їх подальших показань, що матимуть суттєве значення по справі. ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише із застосуванням до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Більш м'які види запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 не забезпечать належної поведінки підозрюваного в ході досудового розслідування та під час судового розгляду у кримінальному провадженні та не зможуть запобігти настанню вище перерахованих ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, відповідно до якого тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно, і прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
В судовому засіданні під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, поданого до суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу, що дає підстави для задоволення даного клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали кримінального провадження, а також практику ЄСПЛ з даного питання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України у кримінальному провадженні, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя вважає можливим в даному провадженні визначаючи розмір застави, з врахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_4 , а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, за необхідне визначити суму застави у розмірі 50/п'ятдесяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто /3028х50/ = 151400/ сто п'ятдесят одна тисяча чотириста/гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178, 183, 184, 194, 196, 205, 206 КПК України,-
Підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - обрати запобіжний захід в виді тримання під вартою до 05 грудня 2025 року включно.
Визначити розмір застави - у розмірі 50/п'ятдесяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто /3028х50/ = 151400/ сто п'ятдесят одна тисяча чотириста/гривень.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного за ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_4 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора або суду, не відлучатися з місця проживання за межі Вознесенського району Миколаївської області, без дозволу зазначених осіб, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання на території України, виключити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1