Провадження № 3/470/255/25
Справа № 470/891/25
09 жовтня 2025 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 секретаря Обуховської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від відділення поліції № 2 сектору поліцейської діяльності №1 Баштанського районного відділу поліції Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с. хороль хорольського району приморського краю рф, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , працюючу діловодом загального відділу Висунського старостинського округу Березнегуватської селищної ради, неповнолітніх дітей на утриманні не маючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №722366, 23 серпня 2025 року близько 16 години 15 хвилин по вулиці Ковтюха, 3 в с. Висунськ в приміщенні Висунського старостинського округу громадянка ОСОБА_1 вчинила у відношенні громадянки ОСОБА_2 сварку, в ході якої ображала останню нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок та спокій останньої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала, пояснила, що нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 не висловлювалася та взагалі не ображала, а намагалася її заспокоїти, оскільки остання була налаштована на сварку і конфлікт, так як їй не сподобалося, що працівники старостинського округу завершали свій робочий день і не встигли прийняти бажаючих громадян записатися на виплату по твердому паливу, в зв'язку з чим між ними виникла гучна розмова, однак вона не висловлювалася на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, а тим більше не порушувала спокій громадян та громадський порядок.
Дослідивши докази у справі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Положенням ст. 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Так з пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , наданих в судовому засіданні, було встановлено, що ОСОБА_3 того дня в приміщенні Висунського старостинського округу вчинила сварку через обурення роботою його працівників, вона намагалася вчинити бійку у відношенні ОСОБА_1 та дуже гучно кричала у її кабінеті, висловлювалася на її адресу грубою нецензурною лайкою, а ОСОБА_1 намагалася її заспокоїти і відвернути конфліктну ситуацію. Крім того пояснили, що в ході сварки було чути лише ОСОБА_2 , яка дуже гучно кричала та погрожувала ОСОБА_1 фізичною розправою, на зауваження припинити подібну поведінку вона не реагувала.
При цьому суддя не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_6 , що маються в матеріалах справи, стосовно образ нецензурною лайкою ОСОБА_1 у відношенні ОСОБА_2 , оскільки вони стосуються подій, які відбувалися 22 серпня 2025 року та протирачать поясненням інших свідків, наданих у судовому засіданні (а.с.4).
Таким чином суд доходить висновку, що під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, яка виникла на ґрунті непорозумінь та образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст.173 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій щодо ОСОБА_7 , які порушують громадський порядок і спокій громадян, суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в її діях події і складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяС. А. Луста