10.10.2025 Справа №945/1678/24
2/469/233/25
08 жовтня 2025 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Тавлуя В. В.,
за участю секретаря судового засідання Рогозевич С. О.
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 - не з'явилась,
представник позивачки (в режимі відеоконференції) - адвокат Бакума О.П.
відповідач ОСОБА_2 - не з'явився,
відповідачка - ОСОБА_3
представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Мороз О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
10 липня 2024 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 352 930,10 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 17.05.2023 року у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху ОСОБА_4 , яка керувала автомобілем марки MERCEDES BENZ E230, державний номерний знак НОМЕР_1 що належить на праві власності ОСОБА_2 трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 отримав пошкодження.
Постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 14.03.2024 року (справа № 469/688/23) ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
В результаті ДТП належному позивачу автомобілю марки TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , були спричинені механічні пошкодження, детальний опис яких приведено в висновку експерта №2605Д/23 від 19.06.2023 р.
Відповідно до висновку експерта №2605Д/23 транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 від 19.06.2023 року, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, яке відбулося 17.05.2023 року визначена у розмірі 352 930 (триста п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 10 коп.
Крім того, внаслідок ДТП позивачці була спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що вона відчула душевні страждання, у зв'язку із пошкодженням її майна; позивачка тривалий час не має можливості використовувати пошкодженим транспортним засобом; пошкодження автомобіля та неможливість користуватися ним зумовило порушення встановленого ритму життя; у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачка втратила можливість їздити на дальні відстані, відвідувати своїх близьких; відчула почуття розчарування та моральні хвилювання; а також їй були спричинені інші моральні страждання.
Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 352 930,10 грн. майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, та стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на її користь 50 000,00 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 серпня 2024 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області (а.с.56).
Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заявипротоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01 жовтня 2024 року справу розподілено судді Тавлую В.В. (а.с.62).
04 жовтня 2024 року ухвалою Березанського районного суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.64).
13 лютого 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, згідно яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними, а викладені у ньому обставини такими, що не відповідають дійсності та не знаходять свого підтвердження наданими доказами, вважає, що об'єктивний розмір збитків становить 138 621 грн., а не той що заявляє позивач (а.с.98-99).
03 липня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.129).
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , яка була повідомлена належним чином про дату, місце і час судового засідання, не з'явилася.
Представник позивачки адвокат Бакума О.П. у судовому засіданні позову підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки 352 930,10 грн. майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, а також стягнути на користь позивачки з відповідачки ОСОБА_3 50 000,00 грн. моральної шкоди.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився. Відзив на позовну заяву до суду не надавав, про причини неявки не повідомляв, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Про дату, місце і час судового засідання відповідач ОСОБА_2 неодноразово належним чином повідомлявся (а.с.137), зокрема, у спосіб, передбачений ч.11. ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.142).
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Мороз О. М. проти задоволення позовної заяви заперечували. Посилаючись на обставини, викладені у наданих ними до суду письмових поясненнях від 13 лютого 2025 року. Вважають, що об'єктивний розмір збитків, завданих позивачці внаслідок ДТП, становить 138 621 грн., а не 352 930,10 грн., як заявлено відповідачкою до стягнення у позовній заяві.
За таких обставин, суд розглянув цивільну справу за відсутності позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.13 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення на користь позивачки з відповідача ОСОБА_2 майнової шкоди, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Березанського районного суду Миколаївської області від 14.03.2024 року (справа №469/688/23) ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, а саме у тому, що ОСОБА_4 17.05.2023 року о 13.00 годині на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ 82 км., керуючи автомобілем MERCEDES BENZ Е230, державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надала дорогу автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження та завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_4 порушила вимоги п.16.13, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України (а.с.106-107).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 09 липня 2024 року, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 09 липня 2024 року і змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 " (а.с.136).
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За приписами частини 1,2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Отже, з системного аналізу статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За даними дослідженого судом Висновку експерта №2605Д/23 транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 від 19.06.2023 року, в результаті ДТП належному позивачці автомобілю марки TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , були спричинені механічні пошкодження типу: деформація руйнування переднього номерного знаку, переднього бамперу; пошкодження передньої частини кузова КТЗ, руйнування корпусу блоку фари передньої лівої; руйнування корпусу блоку фари передньої правої, деформація, руйнування капоту; деформація мк рила переднього лівого в задній частині; деформація шарнірів капоту; деформація замку капоту, деформація з утворенням заломів металу крила переднього; руйнування скла вітрового, руйнування дзеркала заднього виду правового зовнішнього; руйнування дзеркала заднього виду правого зовнішнього, деформація двері передньої правої; деформація двері передньої правої , деформація стійки даху правої; деформація з утворенням заломів металу панелі передньої гуртом; деформація з утворенням заломів металу підсилювача бамперу переднього; деформація панелі упори замку капоту; деформація, руйнування бачку омивача скла; руйнування обтікача панелі притоку повітря, деформація з утворення заломів металу арку колісної передньої правої; руйнування колісного переднього правого колеса; руйнування бачку системи охолодження двигуна; руйнування радіатору системи охолодження, руйнування конденсатору кондиціонеру; руйнування крильчатки вентилятору; деформація передньої гнучкої опори двигуна; руйнування бачку системи охолодження, бачку ГПК; руйнування правої опори двигуна; руйнування правого переднього колісного диску; деформація правого переднього нижнього важеля підвіски; спрацювання подушки безпеки водія (а.с.12-40).
За наслідками проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідженняу складеному Висновку судовий експерт дійшов висновків про те, що:
- Ринкова вартість колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, на дату пошкодження становить 149 072,00 грн.;
- Вартість відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, становить 352 930,10 грн.
- Розмір матеріального збитку, нанесеного власнику колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП від 17.05.2023 року становить 149072,00 грн;
- Ринкова вартість колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, на дату проведення оцінки (у пошкодженому стані) становить 10451,00 грн.
Жодних заперечень щодо висновків експертизи до суду від відповідачів не надходило, клопотань щодо проведення повторної експертизи відповідачами не подавалось.
За інформацією РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 21.06.2024 року, наданою адвокату Бакумі Оксані, власником автомобіля марки MERCEDES BENZ E230, державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 17 травня 2023 року був ОСОБА_2 , що підтверджується листом регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях вих. №31/30/15/510-аз/08-2024-206-2024 від 21.06.2024 р. (а.с.46-48).
Таким чином, оскільки автомобіль марки MERCEDES BENZ E230, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала водій ОСОБА_3 перебував у власності ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.ст.1166, 1187 ЦК України саме відповідач ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність за матеріальні збитки, завдані належним йому на праві власності транспортним засобом, як джерелом підвищеної небезпеки.
У зв'язку з цим, суд погоджується з доводами позивачки, у тій частині, що саме ОСОБА_2 повинен відшкодувати їй матеріальні збитки, завдані внаслідок ДТП.
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір шкоди, який був завданий позивачці внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, і який підлягає стягненню на її користь, суд виходить з наступного.
Згідно з п.30.1 ст.30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з висновком про оцінку, виконаним оцінювачем відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 30.2 ст.30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що власнику фізично знищеного транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону №1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК(аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, для повного відшкодування розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню внаслідок ДТП, суду необхідно встановити ринкову вартість автомобіля до ДТП та вартість деталей, вузлів та агрегатів фізично знищеного ТЗ після ДТП.
Аналогічні висновки, у подібних правовідносинах, висловлені також в постановах КЦС у складі Верховного Суду, зокрема, у Постановах від 14 березня 2018 року у справі №337/5881/14-ц (провадження №61-1586св18), від 15 березня 2018 року у справі №564/2464/14-ц (провадження №61-5059св18), від 4 квітня 2018 року у справі №758/8578/15-ц (провадження №61-8962св18), від 18 квітня 2018 року у справі №361/3094/15-ц (провадження №61-700св18), від 31 жовтня 2018 р, справа №343/2372/15-ц (провадження №61-8947св18), від 12 грудня 2018 р, справа № 466/7010/16 (провадження №61-7447 св18) та від 18 грудня 2018 р, справа №524/561/16-ц (провадження №61-21355св18).
Так, згідно Висновку №2605Д/23 транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 від 19.06.2023 року (а.с.12-40) вартість відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, становить 352 930,10 грн.
Саме вказану суму матеріальних збитків позивачка просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь.
Разом з тим, як вбачається з даних Висновку №2605Д/23 від 19.06.2023 року, ринкова вартість колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП від 17.05.2023 року, на дату проведення оцінки (у пошкодженому стані) становить 10451,00 грн.
У зв'язку з цим, оскільки сума 352 930,10 грн. є більшою за суму 10451,00 грн., витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ремонт автомобіля позивача слід вважати економічно необґрунтованим, що узгоджується з вимогами «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», зокрема, які містяться у п.8.2. Методики, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за умови якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша (більш) за його ринкову вартість.
Таким чином, оскільки витрати на відновлювальний ремонт колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП від 17.05.2023 року перевищують вартість цього транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, колісний транспортний засіб TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 слід вважати фізично знищеним.
А тому, дійсний розмір матеріального збитку дорівнює різниці між вартістю цього транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки у Висновку №2605Д/23 транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 від 19.06.2023 року експертом визначено ринкову вартість колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_2 , на дату проведення оцінки (у пошкодженому стані) у розмірі 10451,00 грн. (а.с.12-40), можливо встановити дійсну вартість матеріального збитку, заподіяного позивачці ОСОБА_1 внаслідок ДТП, що становить 138 621,00 грн., виходячи з наступного розрахунку:
149 072,00 грн. (ринкова вартість транспортного засобу на дату пошкодження) - 10451,00 грн. (ринкова вартість колісного транспортного засобу на дату проведення оцінки (у пошкодженому стані)) = 138 621,00 грн.
Відповідно до викладеного суд дійшов висновку, що позивачці ОСОБА_1 внаслідок ДТП від 17.05.2023 року були завдані матеріальні збитки у розмірі 138 621,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на її користь, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положенням п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.
Відповідно до п. 27 Постанови при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.
Суд, дослідивши письмові докази та встановивши обставини справи, враховуючи, що транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП, а відтак позивачу завдано моральної шкоди у зв'язку із пошкодженням належного їй транспортного засобу, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя.
При цьому, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням його майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зі змісту позовної заяви та пояснень предстваника позивачки, у судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , у зв'язку з ДТП, що мала місце 17.05.2023 року, відчула душевні страждання, у зв'язку із пошкодженням її майна, оскільки втратила можливість їздити на дальні відстані, відвідувати своїх близьких, що зумовило порушення встановленого ритму життя.
На думку суду, зазначені душевні страждання позивачки ОСОБА_1 і ДТП 17.05.2023 року мають причинно-наслідковий зв'язок.
Таким чином, суд вважає доведеним факт понесення позивачкою втрат немайнового характеру, які в розумінні ст.23 ЦК України є моральною шкодою, право на відшкодування якої передбачено вказаною нормою закону.
Оскільки, дорожньо-транспортна пригода від 17.05.2023 року трапилася з вини ОСОБА_3 , яка була водієм транспортного засобу, який був учасником ДТП, моральна шкода, завдана позивачці підлягає відшкодуванню саме ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачки, суд, оцінюючи вказану позивачкою у позові моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., у якому вона просить її стягнути з відповідачки ОСОБА_3 , вважає, що позивачкою не доведено такого обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування моральної шкоди в зазначеному позивачем розмірі.
У зв'язку з цим, суд вважає, що заявлена до стягнення сума моральної шкоди є завищеною, а відтак виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини душевних страждань позивача, дійшов висновку про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме у розмірі 35 000 грн.
На підставі п.2 ч.3 ст.133, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути понесені судові витрати, які складаються з витрат за проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження, підтверджених Актом прийому-передачі виконаних робіт від 19.06.2023 року (а.с.42), Рахунком №2605Д/23 від 23.05.2023 року (а.с.43) в розмірі 1936,50 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно по 968,25 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст.12,13,76,82,141,259, 263-265,268, 280-282 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити, частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , дата та рік народження не відомі, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , 138 621 (сто тридцять вісім тисяч шістсот двадцять одну) гривню 00 копійок майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП від 17.05.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
На підставі п.2 ч.3 ст.133, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 , дата та рік народження не відомі, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , судові витрати у розмірі 968,25 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі п.2 ч.3 ст.133, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , судові витрати у розмірі 968,25 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Суддя: