Справа № 466/5344/25
Провадження № 2/461/3436/25
10.10.2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду міста Львова Кітов О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни, про визнання протиправною постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни, про визнання протиправною постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.08.2025 року дану справу передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалою Галицького районного суду від 08.09.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 7-ми денний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у загальному розмірі 3633,60 грн; виконати вимоги п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; уточнити процесуальний статус державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.09.2025 позивач отримав копію вищевказаної ухвали суду від 08.09.2025.
06 жовтня 2025 року, на виконання ухвали суду, від позивача до суду надійшла виправлена позовна заява. Разом з тим, до вказаної позовної заяви позивачем не долучено квитанції про сплату судового збору у загальному розмірі 3633,60 грн.
Таким чином, позивач не усунув в повній мірі недоліки позовної заяви вказані в ухвалі суду від 08.09.2025.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець, держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення, вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач не виконав вимоги викладені в ухвалі суду від 08 вересня 2025 року, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Станкевич Вікторії Мирославівни, про визнання протиправною постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КІТОВ