1Справа № 335/3088/23 6/335/113/2025
08 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу Орджонікідзевського (на цей час - Вознесенівського) районного суду міста Запоріжжя від 11 квітня 2023 року у справі № 335/3088/23, -
Заявник ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Грішина Р.В., звернувся до суду з заявою про поворот виконання судового рішення, зазначаючи, що 11.04.2023 Орджонікідзевським (на цей час - Вознесенівським) районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість по оплаті за послуги з постачання теплової енергії за адресою об?єкта надання послуг: нежитлове приміщення підвалу А-5 , м. Запоріжжя, пр. Соборний 6.192, приміщення № 368 за період з 01.11.2021 по 28.02.2023 у розмірі 48 700 грн. 65 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп.
31.07.2025 на виконання судового наказу від 11.04.2023, приватним виконавцем Проценком А.Ю. відкрито виконавче провадження № 78746272, під час якого з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» стягнуто 24 045,74 грн., які були розподілені та перераховані наступним чином: 469,00 грн. витрати виконавчого провадження; 21 433,40 грн. на користь Концерну «Міські теплові мережі» в рахунок погашення боргу за виконавчим документом; 2143,34 грн. - основна винагорода приватного виконавця.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07.08.2025 зазначений судовий наказ скасовано.
13.08.2025 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення ВП № 78746272.
Враховуючи викладене, представник заявника, просить суд допустити поворот виконання судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість по оплаті за послуги з постачання теплової енергії за адресою об?єкта надання послуг: нежитлове приміщення підвалу А-5, АДРЕСА_1 за період з 01.11.2021 по 28.02.2023 у розмірі 48 700 грн. 65 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп.
Сторони на розгляд заяви не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись судом належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили, заяв про відкладення судового засідання або про розгляд справи за їх відсутності не надавали.
Відповідно ч. 10 ст. 444 ЦПК України неявка стягувача та боржника не перешкоджає розгляду заяви про поворот виконання рішення суду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах вимог заяви, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Статтею 444 ЦПК України визначено порядок вирішення питання про поворот виконання рішення суду.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Згідно з ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, визначено, що поворот виконання можливий при скасуванні судового наказу за клопотанням боржника в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Аналізуючи норми процесуального права щодо повороту виконання рішення суду, слід виходити з того, що таке може бути застосовано належним судом якщо буде встановлено, що рішення суду було виконано до його скасування.
Отже, за умови якщо питання про поворот виконання рішення суду не вирішувалось судом, у даному випадку при скасуванні судового наказу, чинне законодавство встановлює єдину можливість вирішення цього питання судом першої інстанції стосовно рішення, яким з божника стягнуто грошові кошти.
Судом встановлено, що судовим наказом Орджонікідзевського (на цей час - Вознесенівського) районного суду міста Запоріжжя від 11 квітня 2023 року у справі № 335/3088/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суми заборгованості по оплаті за послуги з постачання теплової енергії за адресою об?єкта надання послуг: нежитлове приміщення підвалу А-5 , м. Запоріжжя, пр Соборний 6.192, приміщення № 368 за період з 01.11.2021 по 28.02.2023 у розмірі 48 700 грн. 65 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп.
31.07.2025 на виконання судового наказу від 11.04.2023, приватним виконавцем Проценком А.Ю. відкрито виконавче провадження № 78746272.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07.08.2025 судовий наказ від 11 квітня 2023 року № 335/3088/23 скасовано.
Згідно з відповіддю приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. №42783 від 13.08.2025 на виконанні у приватного виконавця перебувало виконавче провадження №78746272 з примусового виконання судового наказу №335/3088/23, виданого 11.11.2023 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суми заборгованості у розмірі 48 700 грн. 65 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 268 грн. 40 коп. Під час виконання ВП №78746272 з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» стягнуто 24 045,74 грн., які були розподілені та перераховані наступним чином: 469,00 грн. витрати виконавчого провадження; 21 433,40 грн. на користь Концерну «Міські теплові мережі» в рахунок погашення боргу за виконавчим документом; 2143,34 грн. - основна винагорода приватного виконавця. Виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» 08.08.2025.
13.08.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. винесено постанову про закінчення ВП № 78746272.
На даний час стягнуті кошти з боржника в межах виконавчого провадження по примусовому виконанні судового наказу, який скасований судом, не повернуті боржнику, що стало підставою для звернення із цією заявою.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає в поверненні сторін провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для (виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
Поворот виконання рішення суду є самостійним способом захисту прав і певною процесуальною формою поновлення судом порушених прав зацікавлених осіб у разі, коли судове рішення виконане, але згодом його скасовано.
При вирішенні даної справи суд виходить з того, що поворот виконання рішення форма захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем усього одержаного за скасованим рішенням.
Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст.382 ЦПК України 2004 року (ст.445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
З огляду на викладене, у зв'язку із скасуванням судового наказу №335/3088/23, виданого 11.04.2023 року у справі №335/3088/23, за яким у порядку примусового виконання було із заявника ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» стягнуто 21 433,40 грн. в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, суд приходить до висновку про задоволення в цій частині заяви про поворот виконання судового рішення та необхідність повернення вказаних коштів заявнику.
Поруч з цим, в частині заявленої вимоги, що стосується стягнення в порядку виконання витрат виконавчого провадження у розмірі 469,00 грн. та основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 143,34 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до коштів виконавчого провадження (п. 1 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).
Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»), а не рішенням суду.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.
За змістом ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до п. 2 розділу VІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (з наступними змінами), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Таким чином, стягнуті в процесі виконання судового рішення виконавчі витрати не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за судовим наказом, скасованим в подальшому судом, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.
Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин у даній справі.
Отже, в порядку повороту виконання скасованого судового рішення підлягає поверненню відповідачу безпідставно стягнуте з нього саме за скасованим судовим наказом, а виконавчий збір, винагорода приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій, які за своєю правовою природою не є судовими витратами у справі, не можуть повертатися за правилами вирішення питання про поворот виконання судового рішення.
Для вирішення даного питання законодавством передбачений інший спосіб захисту прав, а саме: шляхом звернення з відповідною заявою до виконавчої служби (приватного виконавця) або до суду зі скаргою на дії державного (приватного) виконавця чи шляхом оскарження постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Відтак, оскільки вказані заявником витрати виконавчого провадження у сумі 2 612,34 грн не є коштами, які стягувались за судовим наказом №335/3088/23, виданим 11.04.2023 року, який надалі суд скасував за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення в частині, що стосується витрат виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст. 171, 444 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу Орджонікідзевського (на цей час - Вознесенівського) районного суду міста Запоріжжя від 11 квітня 2023 року у справі № 335/3088/23, задовольнити частково.
Допустити поворот виконання судового наказу від 11.04.2023 у справі № 335/3088/23 шляхом повернення на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) стягнутих коштів у розмірі 21 433 (двадцять одна тисяча чотириста тридцять три) гривні 40 копійок.
В іншій частині вимог відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.І. Рибалко