Номер провадження 2/243/1693/2025
Номер справи 243/6903/25
«29» вересня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Гончарової А.О.,
з участю: секретаря судового засідання - Слободкіної Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він доводився сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилась спадщина: земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 7,66 га, кадастровий №1424287900:05:000:0359, розташована за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада); земельна ділянка сільськогосподарського призначення: для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 3,443 га, кадастровий №1424287900:05:000:0360, розташована за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада). ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом фактичного проживання зі спадкодавицею за однією адресою на день смерті. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтв про право на спадщину за законом на успадковані земельні ділянки. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки у зв'язку із відсутністю належного документу у спадкодавиці ОСОБА_2 , який би підтверджував її право власності на земельні ділянки.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення: для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 7,66 га, кадастровий №1424287900:05:000:0359, розташовану за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада) та на земельну ділянку сільськогосподарського призначення: для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 3,443 га, кадастровий №1424287900:05:000:0360, розташовану за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 , та представник позивача, адвокат Прокопцев С.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АН №1751165 від 01 серпня 2025 року, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явилися, до суду надали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
Представник відповідача, Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Макарова Г.М., яка діє на підставі довіреності від 13 грудня 2024 року, до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2020 року, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17 грудня 2020 року.
Після її смерті залишилась спадщина, до складу якої увійшли земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 7,66 га, кадастровий №1424287900:05:000:0359, розташована за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада) та земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 3,443 га, кадастровий №1424287900:05:000:0360, розташована за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада).
Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ДН №123113 від 16 грудня 2002 року, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 квітня 2025 року.
Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після своєї матері на спірні земельні ділянки.
Після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №160/2025, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82036448 від 30.07.2025 року.
Постановою державного нотаріуса Першої слов'янської державної нотаріальної контори Макарової Н.І. від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки за адресою: Україна, Рай-Олександрівська селищна рада, кадастровий № 1424287900:05:000:0359 та кадастровий № 1424287900:05:000:0360, оскільки спадкоємцем не надано документ, який підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначені земельні ділянки.
До 2002 року в Україні діяв державний акт на земельну ділянку рожевого (червоного) кольору, що не містить кадастрового номера. Крім того, що в державному акті земельної ділянки не було кадастрового номера, до нього можна було вносити дані одразу кількох земельних ділянок. У 2002 році в законодавстві України відбулися деякі зміни, у зв'язку з чим державний акт набув нової форми та змісту, тепер він став зеленого кольору і в нього не можна було вписувати більш ніж одну земельну ділянку, а всі внесені до кадастру ділянки мали свій індивідуальний кадастровий номер.
Право власності на вищевказані земельні ділянки не було зареєстроване за ОСОБА_2 за новими правилами.
Згідно з п.3.1 Постанови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» «Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.
Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця».
У встановленому нотаріальному порядку позивач не може оформити право власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада), оскільки нотаріусу не надано документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Вказане також підтверджене і роз'ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у вигляді втрати права на спадщину.
Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно, здійснюється відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, шляхом визнання прав.
Відповідно до 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада.
Умов для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі в позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 1225 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Так, в судовому засіданні, на підставі зібраних судом доказів, встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак його право не визнається, що є, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», правовою підставою звернення до суду, відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.
Умов для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі у позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання права на спадщину в межах заявлених позовних вимог підлягає судовому розгляду та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 355, 356 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку сільськогосподарського призначення: для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 7,66 га, кадастровий №1424287900:05:000:0359, розташовану за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку сільськогосподарського призначення: для ведення особистого селянського господарства (01.03) площею 3,443 га, кадастровий №1424287900:05:000:0360, розташовану за адресою: Донецька обл., Слов'янський район, Рай-Олександрівська сільська рада (сучасна адреса: Донецька обл., Краматорський район, Миколаївська міська рада).
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області А.О.Гончарова