Справа № 127/12119/25
Провадження 2/127/2338/25
10 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.
Позов мотивовано тим, що у батьки Позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали разом без реєстрації шлюбу. Через деякий час мати Позивача завагітніла. Під час вагітності вона дізналася, що її цивільний чоловік та батько дитини має алкогольну залежність та вживає наркотики, у зв'язку з чим мати Позивача неодноразово намагалася остаточно піти від чоловіка та припинити стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_1 від цих стосунків народився Позивач - ОСОБА_1 . У свідоцтві про народження батьком вказаний « ОСОБА_6 », запис здійснений зі слів матері в порядку ст. 135 Сімейного кодексу України, оскільки з батьком дитини вона в шлюбі не перебувала, а ОСОБА_5 не зважав на те, як вказаний батько його сина у свідоцтві. Мати Позивача у 2006 році остаточно припинила стосунки та пішла від цивільного чоловіка, забравши із собою дитину. Близько 12 років ОСОБА_5 не спілкувався ні з сином, ні з ні з його матір'ю, стосунки підтримували лише через дідуся ОСОБА_7 та сестру ОСОБА_8 . Пізніше ОСОБА_5 через батька ОСОБА_7 почав передавати сину гроші та подарунки, однак, налагодити контакт чомусь не наважувався. З родичами біологічного батька - дідусем ОСОБА_3 , та рідною сестрою, ОСОБА_8 , Позивач та його мати завжди мали гарні родинні відносини, спілкувались, часто приходили один до одного в гості, підтримували тощо. Зловживати алкоголем та вживати наркотики ОСОБА_5 не припиняв. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Похоронами та похованням ОСОБА_5 займалася мати Позивача - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарською будівлею під номером АДРЕСА_1 . Позивач у встановлений законодавством строк звернувся до нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області, з метою її прийняття. Однак, нотаріус відмовила Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , з підстав ненадання доказів родинних відносин або інших відносин з померлим і відсутності заповіту на його ім'я від імені спадкодавця. У зв'язку з чим, Позивач вимушений звертатись до суду, з метою встановити батьківство ОСОБА_5 відносно нього. Встановлення факту батьківства необхідне Позивачу для оформлення спадкових прав після смерті біологічного батька - ОСОБА_5 , а також для отримання пільг, передбачених для членів сім'ї учасника бойових дій.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.05.2025 постановлено клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити, проведення експертизи доручити експертам медико-генетичного центру ТОВ «МАМА ПАПА».
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2025 провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Просив їх задовольнити у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві.
Представник позивача підтримала думку позивача. Просила задовольнити позов. Просила не здійснювати розподіл судових витрат, а залишити їх за позивачем.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позову. Вказав, що позивач є рідним сином його покійного сина. Вказав, що з внуком перебуває у чудових відносинах, завжди його вважав своїм внуком.
Третя особа ОСОБА_4 просила задовольнити позовні вимоги. Вказала, що позивач ОСОБА_1 є сином її та померлого цивільного чоловіка - ОСОБА_5 . Розповіла, що перебувала у відносинах із померлим ОСОБА_5 , проживали з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Коли дізналася, що ОСОБА_5 зловживає наркотичними засобами, то забрала дитину і з'їхала від нього. Народження їх спільного сина у органах ДРАЦС реєструвала самостійно ще до розлучення з ОСОБА_5 . При реєстрації вказала своє прізвище, бо у той момент хотіла, щоб син продовжив прізвище « ОСОБА_9 ». ОСОБА_5 не заперечував щодо зазначеного та йому було байдуже, як записано дитину, оскільки він знав, що син його. Після розірвання її відносин із ОСОБА_5 спілкування припинилось. ОСОБА_5 передавав сину подарунки через його сестру ти через батька ОСОБА_3 . Також вказала, що її син перебуває у теплих стосунках із відповідачем ОСОБА_3 , як внук із дідусем.
Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи. Щодо вирішення спору поклався на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомила, що вона є бабусею позивача та матір'ю ОСОБА_4 . Їй відомо, що батьки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Мали спільного сина ОСОБА_1 . Через зловживання ОСОБА_5 наркотиками ОСОБА_4 розірвала відносини.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні повідомила, що є сусідкою ОСОБА_4 , тому вона може підтвердити, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали разом та у них народився син - ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 19.062018 батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00014097869 від 01.07.2014 встановлено, що 14.06.2004 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області у Реєстрі зареєстровано актовий запис №1686 про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком вказано ОСОБА_6 , матір - ОСОБА_4 .
Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 25.12.1968 ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьком зазначено ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_12 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.08.2006 ОСОБА_5 придбав житловий будинок з господарською будівлею під номером двадцять шостим, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів №2820317 приватним нотаріусом Майбородою Г.П. зареєстровано вказаний правочин за номером 1534968.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.09.2024, про що здійснено актовий запис №2438.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №79843965 від 28.01.2025 приватним нотаріусом Дудар К.Д. 28.01.2025 зареєстровано спадкову справу №15/2025 до майна померлого ОСОБА_5 .
Поховання ОСОБА_5 1968 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 проводила ОСОБА_4 за свої кошти, що підтверджується довідкою №152 від 05.09.2024, виданою Дружненським старостинським округом Калинівської міської ради Хмільницького району Вінницької області.
Постановою від 19 березня 2025 року приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар К.Д. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , з підстав ненадання доказів родинних відносин або інших відносин з померлим і відсутності заповіту на його ім'я від імені спадкодавця.
До матеріалів справи долучено копії фотознімків померлого ОСОБА_5 разом із позивачем та його матір'ю.
Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи №48721 від 25.07.2025 встановлено ймовірність того, що учасник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є біологічним батьком батька учасника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складає 99,97%
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно з п. З ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» віл 15 травня 2006 року № 3. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої факт їхнього батьківства (материнства) може бутті встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року № 3 роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільною процесуального кодексу України.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
У пункті 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 201/11183/16?ц).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами, поясненнями сторін у судовому засіданні, показаннями свідків та висновком молекулярно-генетичної експертизи доведено наявність визначених законом підстав для встановлення факту, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Суд також враховує, що відповідач визнав позов у повному обсязі, підтвердив, що він, будучи батьком померлого ОСОБА_5 , є рідним дідом позивача ОСОБА_1 . За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову.
У пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» №16 від 12.06.1998 роз'яснено судам, що в тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про встановлення батьківства мають розглядатися лише одночасно з вимогами про вилучення відомостей про батька із актового запису про народження дитини, яким підтверджувалось інше її походження.
Згідно з роз'ясненням, викладеним у п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» №16 від 12.06.1998, рішення про встановлення батьківства, факту батьківства, факту визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина повинна містити відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах РАГС (прізвище, ім'я, по батькові батька, число, місяць, рік його народження, національність, громадянство, місце постійного проживання й роботи, номер запису акта про народження дитини, коли та яким органом його складено).
Відповідно до п. 20 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні від 18 жовтня 2000 року № 52/5, затверджених наказом Міністерства юстиції України, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Таким чином, вимога про внесення змін до актового запису про народження, є похідною, так як у повній мірі залежить від задоволення вимоги про визнання батьківства, і має розглядатися в одному провадженні з основною вимогою.
З наведених підстав суд вважає, що потрібно внести зміни до актового запису № 1686, складеного 14 червня 2004 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про народження дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в графі «Батько» записати « ОСОБА_5 , громадянин України», виключивши відомості з графи «Батько» - « ОСОБА_6 », та змінивши по батькові з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_13 ».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потрібно задовольнити у повному обсязі.
Розподіл понесених позивачем витрат суд не здійснює, оскільки позивач просив усі витрати, понесені ним у зв'язку із розглядом цієї справи залишити за ним.
Керуючись ст. ст. 128, 129, 134 СК України, керуючись ст. 4, 5, 27, 49, 53, 76, 95, 102, 133, 134, 174, 175 ЦПК України
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису - задовольнити.
Встановити факт батьківства, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Внести зміни до актового запису № 1686, складеного 14 червня 2004 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про народження дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в графі «Батько» записати « ОСОБА_5 , громадянин України», виключивши відомості з графи «Батько» - « ОСОБА_6 », та змінивши по батькові з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_13 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 25497415, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Замостянська, 26.
Суддя В. В. Горбатюк