Справа №127/19425/23
Провадження №1-кп/127/594/23
10 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2023 року за №12023020020000270, 13 грудня 2023 року за №12023020020001091,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 357 КК України.
Згідно обвинувальних актів ОСОБА_4 , серед іншого обвинувачується в тому, що він, будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє -Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за ч. 1 ст. 185 КК України, 30.03.2023 у нічний час доби (точного часу не встановлено), перебуваючи в кімнаті відпочинку № 3 в хостелі, який розташований поряд із залізничним вокзалом м. Вінниці, що за адресою: м. Вінниця, площа Привокзальна, 1, помітив на столі поряд з ліжком, де спав Нардіні Джорджо, «Power bank «Sunix» у корпусі чорного кольору, що належить останньому. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку вказаного Power bank.
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 викрав зі столу Power bank «Sunix» у корпусі чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 2069/23-21 від 06.04.2023 складає 649, 70 гривень. В подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними, незаконними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 649, 70 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 на 90 діб, Попередньо вчинивши кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи 07.12.2023 близько 16 год. 21 хв. поблизу банкомату АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. В'ячеслава Чорповола, буд. 29, вирішив вчинити крадіжку грошових коштів, належних ОСОБА_7 з його банківської карти рахунку АТ «АБ «РАДАБАНК» № НОМЕР_1 , яку він попередньо таємно викрав у ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, умисно, повторно, ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, спрямованих на незаконне збагачення грошовими коштами ОСОБА_7 , з його банківської карти рахунку АТ «АБ «РАДАБАНК» № НОМЕР_1 , незаконно здійснивши несанкціонований вхід до інформаційної (автоматизованої) системи АТ «АБ «РАДАБАНК» через банкомат АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вибравши функцію «зняти без картки» та без дозволу ОСОБА_7 здійснив безкарткове зняття готівки 07.12.2023 о 16 год. 21 хв. на суму 1000 грн., чим завдав ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 1000 грн.
Після чого, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 на 90 діб, попередньо вчинивши кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 , 10.12.2023, близько 14 год. 53 хв., перебуваючи у магазині «Ріо», що розташований по вул. Павла Тичини, 5 у м. Вінниці, маючи у володінні попередньо викрадену ним у ОСОБА_7 банківську картку рахунку АТ «АБ «РАДАБАНК» № НОМЕР_1 , вирішив вчинити крадіжку з неї грошових коштів, шляхом здійснення розрахунку за товари.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 10.12.2023, близько 14 год. 53 хв., перебуваючи у приміщенні зазначеного магазину, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи таємно від оточуючих та власника банківської картки, таємно викрав з даного рахунку грошові кошти в сумі 429 грн. 73 коп., розпорядившись коштами на власний розсуд шляхом розрахунку за товари у вказаному магазині через POS-термінал, здійснивши дві банківські операції, у тому числі на суму 297 грн. 50 коп. та 132 грн. 23 коп.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 429,73 грн.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання в якому просила суд кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , за епізодами від 30.03.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про які внесені 01.04.2023 до ЄРДР за №12023020020000270, а також за епізодами від 07.12.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про які внесені 13.12.2023 до ЄРДР за №12023020020001091, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв'язку із втратою чинності законом, який встановлює кримінальну протиправність діяння.
Так, згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що він вправі заперечувати щодо закриття провадження з зазначеної підстави та роз'яснено положення ч. 3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими суд має право закрити кримінальне провадження на цій підставі виключно якщо обвинувачений проти цього не заперечує. Також судом роз'яснено обвинуваченому положення ч. 1,3 ст. 479-2 КПК України, згідно із якими за відсутності згоди обвинуваченого, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, та в разі, якщо судом буде встановлено вчинення обвинуваченим діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд має постановити ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу, а якщо судом не буде встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалить виправдувальний вирок.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що положення ст. 479-2 КПК України йому зрозумілі, а також право на загальний порядок судового розгляду. Обвинувачений надав добровільну згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальні акти з додатками та долучені сторонами документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання з наступних підстав.
Так, відповідно до обвинувальних актів ОСОБА_4 , в тому числі, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Частиною 1 статті 2 КК України визначено, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна».
Вказаним Законом внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому положення ч. 3 ст. 3 КК України визначають, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Як вже зазначалось, суд роз'яснив обвинуваченому положення ст. 479-2 КПК України, його право не надавати згоду на закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, наявність в нього права за судовий розгляд на загальних підставах, в ході якого сторона обвинувачення буде зобов'язана довести обґрунтованість обвинувачення, а обвинувачений буде мати всю сукупність прав, визначених Конституцією та КПК України. Судом роз'яснено обвинуваченому суть поняття «декриміналізація діяння», відмінність між закриттям з підстав декриміналізації та за відсутності події кримінального правопорушення, відмінність такого виду судового рішення від виправдувального вироку.
Обвинувачений надав суду добровільну згоду на закриття, зазначивши, що вказані положення йому зрозумілі.
Також при вирішенні клопотання, судом враховано правову позицію ОП ВС від 07.10.2024 з вказаного питання. Так, Верховний Суд визначив, що ч. 2 ст. 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ). Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до 2 НМДГ.
Як зазначив Верховний Суд, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 НМДГ.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК України).
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2023 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1342 грн.
Отже, для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення або ж складу адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи перевищує вартість майна, що стало предметом посягання, 2 НМДГ, тобто 2684 грн.
Згідно із обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12023020020000270, ОСОБА_4 , в тому числі, обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. А також, у кримінальному провадженні №12023020020001091 за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. Зокрема, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду за епізодом від 30.03.2023 на суму 649,70 грн. Потерпілому ОСОБА_7 за епізодами від 07.12.2023 та 10.12.2023 ОСОБА_4 завдав матеріальну шкоду на суму 1000 грн. та 429,73 грн. відповідно. Тобто, вартість майна за кожним інкримінованим кримінальним правопорушенням є меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн.
Таким чином, наявність згоди обвинуваченого ОСОБА_4 в сукупності з наведеними нормами Конституції та КК України, висновками ОП ВС у наведеній вище постанові, є підставою для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд керується вимогами ст. 124, 126 КПК України і постановою Верховного Суду від 07.10.2021, якою зроблено висновок щодо застосування норм права із зазначеного питання ( справа №584/800/20).
Так, Верховний Суд зазначив, що закриття провадження у зв'язку з декриміналізацією статті кримінального закону, за якою обвинувачувалась особа, є реабілітуючою обставиною, а тому процесуальні витрати мають бути віднесені на рахунок держави.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 371, 479-2 КПК України, суд-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 , задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2023 року за №12023020020000270 та 13 грудня 2023 року за №12023020020001091 - закрити, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судові витрати у кримінальному провадженні №12023020020000270 за проведення експертизи №2069/23-21 від 06.04.2023, що становить 716 грн. 94 коп., віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2023 року (№127/9317/23) на майно, а саме: «Power bank «Sunix» у корпусі чорного кольору, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні №12023020020000270, а саме: «Power bank «Sunix» у корпусі чорного кольору, який передано до камери зберігання речових доказів відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, повернути за належністю потерпілому ОСОБА_9 .
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 357 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2023 року за №12023020020000270, 13 грудня 2023 року за №12023020020001091.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: