Справа №127/31008/25
Провадження №1-кс/127/12213/25
03 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 62025240040000821 від 26.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,-
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодообвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 62025240040000821 від 26.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Встановлено, що у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 06.12.2024 у військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_5 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 в порушення нормативно - правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 06.12.2024 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 , та ухилявся від проходження військової служби понад три доби.
Крім того встановлено, що 12.07.2025 останній повторно самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , що дислокується у АДРЕСА_1 , та ухилявся від проходження військової служби понад три доби.
24.09.2025 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.10.2025.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлений для розгляду до Вінницького міського суду, однак, підготовче судове засідання у справі призначене поза межами строку дії запобіжного заходу.
Наразі у вказаному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зазначені в ухвалі про застосування запобіжного заходу, зокрема: переховування обвинуваченого від суду, з огляду на те, що покарання за вчинені злочини є таким, що спроможне в значній мірі обмежити його права й свободи; незаконного впливу обвинуваченого на свідків, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
Вказані ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Отже, є достатні підстави для продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому прокурор просила клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила зменшити визначений ухвалою суду розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані обвинуваченого, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у ч. 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
В рамках кримінального провадження № 62025240040000821 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри/обвинувачення слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст., 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень обґрунтована. Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень достатньою мірою доводиться доказами, які долучені до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
Ухвалою Вінницького міського суду до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
Підставами для постановлення вищевказаної ухвали суду було доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 176 КПК України, передбачає застосування виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання під вартою.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що попередньо визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченого та наразі, у зв'язку з завершенням досудового розслідування, ризики, які існували на час обрання запобіжного зменшились.
Крім того, слід враховувати, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
При вирішенні питання щодо розміру застави, суд враховує обставини та тяжкість правопорушення, а також характеризуючі дані обвинуваченого, який надає покази, має постійне місце проживання, раніше не судимий, приймав безпосередню участь у бойових діях, а також його матеріальний стан та вважає за доцільне зменшити попередньо визначений розмір застави та визначити її в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
01.10.2025 обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 направлено для розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області, однак підготовче засідання не призначено.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 на 60 днів.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 197, 199, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 01.12.2025 включно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя