Справа № 127/26804/25
Провадження № 3/127/5764/25
23 вересня 2025 рокум. Вінниця
Cуддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №431420 від 23.08.2025, 23.08.2025 о 00 год. 50 хв. в м. Вінниця, вул. Костянтина Василенка (30-річчя Перемоги), 21 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Vevi VV30326 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №472970, 465302, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, проте забезпечив явку свого захисника адвоката Чернякової М.А., яка просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказане клопотання мотивувала тим, що підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України розміщений в розділі 2, який має назву «Обов?язки і права водіїв механічних транспортних засобів» та поширюється лише на водіїв механічних транспортних засобів, яким електросамокат не є, так як він обладнаний двигуном номінальною потужністю двигуна 350 Вт, в той час як механічним транспортним засобом є лише транспортний засіб з електричним двигуном, потужністю понад 3 кВт. Вказує, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки в протоколі серії ЕПР1 №431420 від 23.08.2025, як транспортний засіб зазначений електросамокат «VEVI», проте не зазначено відповідної марки та моделі самокату, також не надано технічних характеристик самокату та не визначено який тип двигуна і яким способом він приводиться в рух, що є обов?язковою умовою для визначення цього електросамоката як транспортного засобу в розумінні пункту 1.10 ПДР України. Крім того, відповідно до інформації, наявної у відкритих джерелах мережі Інтернет, «VEVI» це компанія, яка надає послуги з прокату електросамокатів, а не сама модель самокату. Встановити яким саме самокатом, зокрема чи наявний у ньому електродвигун і якої потужності з долученого до матеріалів справи відеозапису неможливо. ОСОБА_1 не керував механічним транспортним засобом, тому на нього не поширюються обов?язки водія, передбачені розділом 2 ПДР України, відтак він не є суб?єктом адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 130 КУпАП України. Крім того, зважаючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем огляд на стан сп'яніння останнього мав здійснюватися начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно ст. 245, 251, 252, 280, 283КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №431420 від 23.08.2025, 23.08.2025 о 00 год. 50 хв. в м. Вінниця, вул. Костянтина Василенка (30-річчя Перемоги), 21 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Vevi VV30326 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №472970, 465302, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До вказаного протоколу додано: направлення на огляд від 23.08.2025, рапорт поліцейського взводу №2 роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Вікторії Мельничук, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, а також матеріали відеофіксації з нагрудної камери відеоспостереження поліцейського.
Як слідує з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.08.2025 до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» було направлено ОСОБА_1 у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Згідно рапорту поліцейського взводу №2 роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Вікторії Мельничук 23.08.2025, 23.08.2025 о 00 год. 50 хв. під час несення служби за адресою: м. Вінниця, вул. Костянтина Василенка, 21 було зупинено транспортний засіб, а саме електросамокат VEBI VV 30326 (без д.н.з.) під керування ОСОБА_1 . В ході спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в встановленому законом порядку на місці зупинки на що водій відмовився усвідомлюючи всю відповідальність.
Крім того, до матеріалів справи додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського з якої вбачається, що на пропозицію працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 вказував на відсутність підстав для проведення такого огляду, а також наголошував, що електросамокат не є механічним транспортним засобом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно правових позицій, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені в статтях 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють вказані правила.
Серед ознак такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про дорожній рух», організація дорожнього руху в Україні здійснюється на основі єдиних правил, установлених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджені Правила дорожнього руху (далі ПДР), які регламентують порядок дорожнього руху на всій території держави.
Згідно з пунктом 1.1 ПДР, інші нормативні акти, що регулюють окремі аспекти дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів певних видів, рух на закритих територіях тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах ПДР та не можуть їм суперечити.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України транспортний засіб це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
У Правилах окремо визначаються такі терміни як «транспортні засоби» та «механічні транспортні засоби», а розділ 2 Правил передбачає обов'язки і права водіїв саме механічних транспортних засобів. Так, якщо транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, то механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Отже, із системного тлумачення пункту 1.10 ПДР вбачається, що не всі транспортні засоби є механічними транспортними засобами. Ключовою ознакою механічного транспортного засобу є наявність двигуна (зокрема електродвигуна) визначеної потужності. Для визнання транспортного засобу механічним необхідно встановити його тип, спосіб приведення в рух та потужність двигуна.
Водночас, пункт 1.10 ПДР передбачає, що, наприклад, велосипеди є транспортними засобами, але не механічними, оскільки приводяться в рух мускульною силою людини, а особа, яка ними керує, не є водієм у розумінні ПДР.
Механічний транспортний засіб, здійснювати керування яким, тобто виконувати функції водія, є лише транспортний засіб з електричним двигуном, потужністю понад 3 кВт.
З матеріалів справи встановлено, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, тому що в протоколі серії ЕПР1 №431420 від 23.08.2025 зазначений як транспортний засіб електросамокат «VEVI», проте не зазначено відповідної марки та моделі самокату, також не надано технічних характеристик самокату та не визначено який тип двигуна і яким способом він приводиться в рух, що є обов'язковою умовою для визначення цього самоката як транспортного засобу в розумінні пункту 1.10 ПДР України.
Крім того, відповідно до інформації, наявної у відкритих джерелах мережі Інтернет, «VEVI» це компанія, яка надає послуги з прокату електросамокатів, а не сама модель самокату. Встановити яким саме самокатом, зокрема чи наявний у ньому електродвигун і якої потужності з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського не можливо.
В свою чергу, загальними положеннями Правил дорожнього руху визначено поняття водія - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Проте, діючими ПДР не врегульовано статус електричного самокату, відсутні норми, які регламентують обов'язок отримання водійського посвідчення у разі керування електричним самокатом.
В статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» наводиться визначення термінів, зокрема, електричного колісного транспортного засобу, легкого персонального електричного транспортного засобу, низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу тощо.
Відповідно до цього Закону такий самокат за ознакою потужності визначається як легкий персональний електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не керував механічним транспортним засобом, на нього не поширюються обов'язки водія, передбачені розділом 2 ПДР України, а відтак він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 130 КпАП України.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що зібраними по справі доказами не підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессегеі Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Ч. 1 ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що обставини, викладені у протоколі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а досліджені у судовому засіданні докази не є достатніми для висновку про наявність складу вказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у вчинені ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд вважає, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, 247, 283-284 КУпАП, суд -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна