Справа № 127/21261/25
Провадження № 2/127/4489/25
(ЗАОЧНЕ)
07.10.2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гондарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 24360,00 грн. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту та мобільного застосунку «СlіскСrеdіt - онлайн кредит», укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8719767, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 644320. За цим договором позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 14500 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме: № НОМЕР_1 , номер платежу: а75dе26а-а738-4b01-b2е5-f01fеd9а53с7 від 03.12.2024. Позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Відповідно до п. 2.2.2. Договору позики сторони визначили, що строк позики 30 календарних днів, а відповідач зобов'язаний повернути позику та сплатити проценти та комісію у розмірі: 0,01% процентна ставка (фіксована) з другого дня користування; 17,71% комісія від суми позики; 5,00% проценти за понадстрокове користування (за день); 5,00% пеня %/день; 0,60% денна процентна ставка/день %.
Відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8719767 від 03.12.2024 в розмірі 24360,00 грн. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, тому позивач звернувся в суд з даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 03.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту та мобільного застосунку «СlіскСrеdіt - онлайн кредит», укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8719767, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 644320. За цим Договором позики Позикодавець перерахував Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 14500,00 грн, на погоджених умовами Договору строк, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язався повернути Позикодавиці таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики та Комісію за надання позики.
Відповідно до п. 2.2.2. Договору позики сторони визначили, що строк позики 30 календарних днів, дата повернення кредиту 01.01.2025, а відповідач зобов'язаний повернути позику та сплатити проценти та комісію у розмірі: 0,01% процентна ставка (фіксована); 17,71 % Комісія від Суми Позики; 5,00% Проценти за понадстрокове користування (за день); 5,00% пеня %/день; 0,60% денна процентна ставка/день, %, орієнтована реальна річна процентна ставка 703,01%, орієнтована загальна вартість кредиту 17110,00 грн.
Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 2610.00 грн.) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 14500.00 грн.) / (строк дії договору: 30 днів) х 100% = 0.60 % відсотків в день. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього Строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Кредитодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору. Параметри, порядок і графік повернення Кредиту, сплати Процентів та Комісії за надання кредиту визначено в додатку № 1 до цього Договору. Інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки або розміру Комісії за надання кредиту. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Зазначена у Договорі процентна ставка може бути змінена виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Ставка Комісії за надання кредиту не може бути збільшена Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперс» №КД- 000028708/ТНПП від 14.05.2025 про прийняття до виконання платіжної інструкції, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 14500 грн., перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 , котрий надано позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме: № НОМЕР_1 , номер платежу: а75dе26а-а738-4b01-b2е5-f01fеd9а53с7 від 03.12.2024.
Відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8719767 від 03.12.2024 в розмірі 24360,00 грн., з яких: 14500,00 грн. - тіло кредиту; 42,05 грн. - проценти за користування кредитом; 7250,00 грн. - проценти за понадстрокове користування кредитом; комісія - 2567,95 грн. (а.с. 45-46).
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У частині 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Таким чином, наявні усі підстави вважати, що при укладені договору з відповідачем кредитодавець дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону «Про споживче кредитування» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, на яких договір було укладено. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81ЦПК України є його процесуальним обов'язком. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8719767 від 03.12.2024, укладений між сторонами, є належним та допустимим доказом щодо надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, а також нарахування процентів, комісії.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконала свого обов'язку за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8719767 від 03.12.2024, що підтверджується розрахунком заборгованості, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн. понесеного судового збору.
Визначаючись з розподілом витрат позивача на правничу допомогу, суд враховує, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» скористалися правовою допомогою Адвокатського об'єднання «Правовий курс» по вказаній справі, про що свідчить договір про надання правової допомоги №0924-1 від 02.09.2024. Відповідно до Акту, вартість наданих послуг із правової допомоги складає 7100,00 грн.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Враховуючи вказаний принцип, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність понесених витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Оцінюючи розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката (7100 грн.) по цій справі на предмет їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору по малозначній справі, а також з огляду на розумну необхідність судових витрат (7100 грн.) позивача для цієї конкретної справи, суд вважає неспівмірним та завищеним розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 7100 грн. з урахуванням незначної складності справи; часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг; ціни позову, тому вважає, що необхідно заяву про стягнення витрат позивача на правничу допомогу адвоката задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у стягненні решти суми необхідно відмовити.
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-282, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8719767 від 03.12.2024 в загальному розмірі 24360,00 грн., а також 3028,00 грн. понесеного судового збору та 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
У стягненні решти суми витрат на правничу допомогу адвоката - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: площа Арсенальна, буд. 1Б, м. Київ, 01010.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: