Справа № 127/29945/25
Провадження № 1-кс/127/11845/25
Іменем України
07 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
заявника скарги: адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з вищевказаною скаргою в якій просила:
- поновити строк на звернення до суду зі скаргою на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;
- скасувати постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На думку заявника, скарги постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необгрунтованою, незаконною та передчасною.
Як зазначається заявником, слідчому у даному кримінальному провадженні процесуальним керівником було надано письмові вказівки, однак слідчим надані вказівки належним чином не виконані, зокрема не вжито заходів для встановлення швидкості руху свідком ОСОБА_7 та іншими учасниками дорожнього руху.
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 27.06.2025 вона повідомила, що рухалась із сталою швидкістю, проте ні швидкість автомобіля під її керуванням, ні швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7 під час допиту слідчим не з?ясовано, що свідчить про неповноту встановлення усіх обставин дорожньо-транспортної події.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 30.04.2025 він вказує, що рухався зі швидкістю 90 км/год та відповідно до протоколу слідчого експерименту від 17 червня 2025р. (а.с. 96-100) свідок ОСОБА_7 повторно вказує, що він рухався зі швидкістю 90 км/год. Проте вказана швидкість не встановлена ні слідчим, ні експертним шляхом та є суб?єктивною думкою особи дії якої призвели до смерті потерпілого.
Таким чином при призначенні інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1, 10.4 слідчий ОСОБА_9 вказав вихідні дані по швидкості руху автомобіля зі слів свідка ОСОБА_7 - учасника ДТП, який зацікавлений в результатах експертизи.
Також, на думку захисника, з незрозумілих причин слідчим не було поставлено на вирішення експерту питання про визначення швидкості руху автомобіля DAF 45, що являється ключовим для з?ясування причинно - наслідкового зв?язку між дотриманням водієм правил дорожнього руху та настанням смерті потерпілого. Крім того в матеріалах кримінального провадження наявні ряд інших процесуальних порушень. Згідно плану-схеми до протоколу огляду місця ДТП від 30 квітня 2025 року (фото таблиця а.с. 39) міститься фото пошкоджень автомобіля, де чітко видно вм?ятину на правому крилі над фарою зі сторони зіткнення з потерпілим, однак слідчим не встановлено під час допиту ОСОБА_7 походження вказаної вм?ятини, в той же час свідок ОСОБА_7 вказує що удар в момент ДТП прийшовся тільки у дзеркало.
Однак якщо припустити, що удар прийшовся саме на передню частину крила (місце вм?ятини), то це свідчить про розбіжності у показах свідка та наявних ушкодженнях, що в свою чергу не було з?ясовано слідчим під час досудового розслідування.
Згідно плану схеми слідчого експерименту від 17.06.2025 місце розташування транспортного засобу DAF 45 не відповідає плану-схемі до протоколу огляду місця ДТП від 30.05.2025, оскільки згідно плану схеми слідчого експерименту відстань від коліс автомобіля до смуги узбіччя становить 0,30 м., а згідно плану-схеми до протоколу огляду місця ДТП від 30.04.2025 відстань від коліс автомобіля до смуги узбіччя становить 0.10 м. (Умовні позначення 1).
Згідно висновку експерта №449 судово медичний діагноз звучить як: «порушення цілісності тазового кільця: в проекції лівої сідничної кістки багато-уламковий перелом тіла із залучення гілки кістки, рани голови, садна верхніх і нижніх кінцівок», тобто можливо припустити, що удар був по всій лівій задній частині тулуба. Однак слідчим не перевірено ймовірність спричинення удару правим крилом автомобіля (над фарою). Слідчим не ставилось питання експертам (чи іншим чином не встановлено) визначити співвідношення зросту померлого ОСОБА_10 і рівня дзеркала заднього виду з огляду на нанесені травми померлому, чи могли зазначенні травми в померлого ОСОБА_10 виникнути від удару об праве крило DAF 45.
Крім того, згідно висновку експерта №449 написано: «Зовнішне дослідження: Труп доставлений на розтин у такому одягу: 2. Куртка з орнаментом по типу "піксель" зеленого кольору, з аналогічними забрудненнями. Однак під час проведення слідчого експерименту, особа яка відтворювала померлого ОСОБА_10 була одягнута у одяг чорного кольору, що значно відрізняється від «піксельної» куртки.
На підставі викладеного адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до суду з вищевказаною скаргою.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на законність та обгрунтованість винесеної слідчим постанови.
Вислухавши думку заявника скарги та прокурора, дослідивши матеріали справи та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №1202502000000593, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення адвокату строку на подання скарги та про задоволення скарги, з огляду на наступне.
Що стосується клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про поновлення строку на звернення до суду із скаргою на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, то вказане клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Судом встановлено, що заявником оскаржувана постанова отримана 08.08.2025 та в межах строку на її оскарження заявник звернулася до Вінницької обласної прокуратури з клопотанням про її скасування.
Однак, 12.09.2025, листом Вінницької обласної прокуратури, заявника повідомлено про відмову у задоволенні клопотання про скасування постанови.
З огляду на це адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з даною скаргою та просила поновити строк для звернення до суду.
Вирішуючи питання питання наявності підстав для поновлення строку для звернення до суд зі скаргою суд враховує, що такий строк пропущено, оскільки предметом оскарження даної скарги є постанова слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яка отримана адвокатом 08.08.2025, а відтак оскарження постанови до прокурора, слугувало причиною для пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, звернувшись 22.09.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, заявником пропущено десятиденний строк на звернення до суду із вказаною скаргою.
Однак, оскільки можливість скасування прокурором постанови слідчого про закриття кримінального провадження передбачено положеннями частини шостої статті 284 КПК України та захисник звернулася до прокурора з відповідною скаргою, слідчий суддя вважає, шо причини пропуску строку звернення до суду, в даному випадку, є поважними (оскарження до іншого органу), а тому з метою забезпечення заявнику доступу до правосуддя слідчий суддя вважає за необхідне поновити заявнику строк на звернення до суду зі скаргою.
По суті вимог скарги судом враховується наступне.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до статті 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої вказаної норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025 слідує, що: «29.04.2025 о 21:20 год, на а/д М21 між населеними пунктами с. Медвеже Вушко та с. Юзвин, Вінницького району водій ОСОБА_7 , рухаючись на автомобілі ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_10 , який рухався по проїжджій частині дороги в попутному напрямку із велосипедом в руках Потерпілого доставлено до МКЛ ШМД м. Вінниця, де під час надання медичної допомоги останній помер.»
Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена ч. 2 ст. 286 КК України.
З досліджених матеріалів кримінального провадження №12025025040000157 від 16.08.2025 слідує, що органом досудового розслідування проведено наступні слідчі (розшукові) дії, а саме: проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди; проведено допити свідків; проведено допит потерпілого; призначено судово-медичну експертизу, судово-токсикологічну експертизу, інженерно-транспортні експертизи, криміналістичну експертизу; проведено слідчий експеримент та їх висновки долучено до матеріалів кримінального провадження.
За наслідками проведеного досудового розслідування постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року кримінальне провадження №12025020000000593 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито, в зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Надаючи оцінку, на предмет законності та обґрунтованості, постанови слідчого про закриття кримінального провадження судом враховуються наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з частиною другою статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 110 КПК України постанова дізнавача, слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову та можливість та порядок оскарження постанови.
Як слідує з оскаржуваної постанови, підставою закриття кримінального провадження №1202502000000593 від 29.04.2025 стало те, що порушення ОСОБА_10 вимог п.п. 4.4, 4.14 (а) Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Як зазначено вище, в межах даного кримінального провадження слідчим призначено судово інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження».
З висновку експерта №СЕ-19/102-25/13637-ІТ від 20.06.2025 (судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження») слідує, що дійшов до наступних висновків:
«1. Наїзд на пішохода ОСОБА_10 автомобілем DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) відбувся в районі 320 км автодороги М-21, неподалік повороту до с. Медвеже Вушко, Вінницького району, Вінницької області, на відстані близько 13,8 м перед початком осипу уламків скла та пластику, відображеного на план-схемі від 30.04.2025 під №3.
Встановити більш точно розташування місця наїзду на пішохода 3 розмірною прив?язкою до елементів дорожнього облаштування, поперечному так і подовжньому напрямку не видалось можливим в зв?язку з відсутністю в наданих матеріалах суттєвих (достатніх з експертної точки зору) слідових ознак трасологічного характеру.
2. У комплексі досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому вихідних даних, водій автомобіля DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині.
3. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзд на пішохода шляхом екстреного гальмування при русі із швидкістю 90 км/год., та зупинити автомобіль DAF 45 до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
4. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 не вбачається невідповідностей вимог Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв?язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Оцінка дій пішохода в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов?язки і права пішохода» Правил дорожнього руху.»
З аналізу постанови слідчого про закриття кримінального провадження слідує, що фактично основною підставою для закриття кримінального провадження слугував саме вищевказаний висновок експерта.
Як зазначено вище, у висновку експерта останнім зазначено про те, що «У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзд на пішохода шляхом екстреного гальмування при русі із швидкістю 90 км/год., та зупинити автомобіль DAF 45 до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.»
При цьому, слідує, що швидкість руху водія ОСОБА_7 автомобілем DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) у значені саме 90 км/год. зазначена слідчим у постанові про призначення експертизи та відповідно обставини дорожньо-транспортної пригоди досліджувались експертом при заданій швидкості руху - 90 км/год.
Однак, на 111 арк. кримінального провадження (11 аркуш висновку експертизи), в тексті вищевказаного висновку експерта №СЕ-19/102-25/13637-ІТ від 20.06.2025 (судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження») експертом зазначено наступне: «Отже швидкість руху автомобіля DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ), яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування коліс автомобіля та його переміщенню до повної зупинки без слідів гальмування, визначається рівною близько 55.8…56.7 км/год.».
Проте, розвиток подій даної дорожньо-транспортної пригоди досліджувались експертом враховуючи вихідні дані надані слідчим у постанові про призначення експертизи, а саме враховуючи швидкість руху водія ОСОБА_7 автомобілем DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) у значені 90 км/год.
Натомість, зазначена експертом у висновку можлива швидкість руху автомобіля у значені - 55.8…56.7 км/год., не була предметом експертного дослідження та відповідно органом досудового розслідування не встановлено чи обставини та наслідки дорожньо-транспортної пригоди були б ідентичними при швидкості руху водія ОСОБА_7 автомобілем DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) у значені - 55.8…56.7 км/год.
На думку слідчого судді, в межах даного кримінального провадження, визначення швидкості руху автомобіля DAF 45 (номерний знак НОМЕР_1 ) та встановлення обставин, що можливого розвитку подій даної дорожньо-транспортної пригоди при встановленій швидкості автомобіля, є необхідним для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та прийняття законного та обгрунтованого рішення.
Разом з тим, в разі неможливості достеменно встановити швидкість руху автомобіля, з метою виключення будь-яких сумнівів. щодо повноти досудового розслідування та недопущення неоднозначного тлумачення висновку експерта, органу досудового розслідування необхідно провести дослідження обставин та наслідків дорожньо-транспортної пригоди при іншій швидкості руху автомобіля, зокрема при можливій швидкості руху вказаній самим експертом у висновку - 55.8…56.7 км/год.
Також в ході досудового розслідування підлягають перевірці та оцінці ряд інших доводів адвоката ОСОБА_3 , зокрема в частині наявності вм?ятини на правому крилі над фарою автомобіля, розбіжностей у відстані від коліс автомобіля до смуги узбіччя, зазначених у протоколі огляду місця ДТП та протоколі проведення слідчого експеримента, одягу померлого ОСОБА_10 - куртки чорного кольору чи «піксельної» куртки.Зі змісту статті 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова слідчого є передчасною та підлягає скасування з наведених вище мотивів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 91, 93, 284, 303 - 306, 307, 309, 372 КПК України, -
Поновити адвокату ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , строк на звернення до суду зі скаргою на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 від 30 червня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202502000000593 від 29.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя