Справа № 383/607/23
Номер провадження 1-кп/383/49/25
10 жовтня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України,-
У провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України.
26 вересня 2025 року до суду від прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання про призначення у вищевказаній справі судово-психологічної експертизи.
10 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про уточнення питань за клопотанням прокурора ОСОБА_6 про призначення експертизи.
Клопотання обґрунтоване тим, що в ході судового розгляду справи виникла необхідність в з'ясуванні психологічного змісту обставин вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, яке інкриміноване ОСОБА_4 , виявити індивідуально-психологічні особливості особи, визначити, як психічні стани та особливості впливали на його поведінку, встановити причинно-наслідкові зв'язки між інкримінованим злочином та його суспільно-небезпечними наслідками, здатність особи усвідомлювати свої дії.
За вказаних обставин просив суд клопотання задовольнити, призначити судово-психологічну експертизу проведення якої просив доручити експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України.
На вирішення експертам поставити наступні питання:
- який рольовий статус має обвинувачений ОСОБА_4 (лідер, підвладний, ведений тощо), виходячи з його психологічних особливостей і чи це зумовлено його індивідуально-психологічними властивостями?;
- у якому емоційному стані перебував ОСОБА_4 під час спілкування з ОСОБА_7 у період з 20.06.2022 року по 01.07.2022 року?;
- чи має обвинувачений ОСОБА_4 такі індивідуально-психологічні особливості, як вразливість, емоційність? ;
- чи могли індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого ОСОБА_4 сформовані та пов'язанні з його притягненням до кримінальної відповідальності за раніше вчиненні кримінальні правопорушення починаючи з 20.03.2013 року в подальшому суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованого злочину (ч.1 ст.255-1 КК України) з врахуванням представлених стороною обвинувачення доказів в тому числі за період з 20.06.2022 року по 01.07.2022 року?;
- у якому зв'язку вони перебувають з обставинами які досліджуються у кримінальному провадженні? ;
- які психологічні особливості має ОСОБА_4 , яким чином його психологічні особливості вплинули на його поведінку в досліджуваний період (підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера)?
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про призначення експертизи підтримав, яке просив задовольнити, призначити у справі судово-психологічну експертизу, оскільки після дослідження доказів у справі, допиту обвинуваченого ОСОБА_4 та надходження до суду досудової доповіді виникли додаткові питання, які потребують спеціального дослідження.
Захисник адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про призначення судово-психологічної експертизи заперечили, вказуючи на його не обґрунтованість, про що також подали до суду письмове заперечення.
Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи зміст обвинувачення та матеріалів кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до змісту ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова психологічна експертиза - це дослідження психічних явищ та процесів, що проводиться експертом для вирішення питань, які виникають під час судового розгляду, з метою встановлення юридично значущих особливостей поведінки та психіки осіб, переважно здорових. Її проводять для з'ясування індивідуально-психологічних особливостей, емоційних станів, а також визначення ступеня усвідомленості дій та їх наслідків, що є самостійним доказом у кримінальних та цивільних справах.
Пункт 6.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначає, що об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (зокрема, підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі та інші учасники судового процесу), а також малолітні, неповнолітні, дорослі та особи похилого віку. Психологічна експертиза встановлює індивідуально-психологічні особливості, мотиви поведінки та інші психічні прояви, що мають юридичне значення, пояснюючи причини та наслідки поведінки особи.
Згідно п. 6.9 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.
Відповідно до змісту ч.1, ч.2 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У п. 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Відповідно до ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Експертиза проводиться для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
З огляду на наведене, та оскільки в ході судового розгляду справи виникла необхідність в з'ясуванні психологічного змісту обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК України, яке інкриміноване ОСОБА_4 , виявити індивідуально-психологічні особливості особи, визначити, як психічні стани та особливості впливали на його поведінку, встановити причинно-наслідкові зв'язки між інкримінованим злочином та його суспільно-небезпечними наслідками, здатність особи усвідомлювати свої дії, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених прокурорами клопотаннь про призначення судово-психологічної експертизи та задоволення про задоволення цих клопотань.
Доводи захисника щодо неможливості призначення та проведення судової експертизи на даній стадії кримінального провадження суд вважає необґрунтованими, оскільки право сторони кримінального провадження заявляти клопотання про призначення судової експертизи на стадії судового розгляду прямо передбачено положеннями ст. 332 КПК України, відповідно до змісту якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Отже, виходячи із законодавчих приписів, сторони наділені правами та можливостями ефективно реалізувати свої права, в тому числі, за наявності обґрунтованих підстав, наполягати на проведенні експертизи під час судового розгляду справи.
Проведення судово-психологічної експертизи доручити експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України, надавши в розпорядження експертів матеріали об'єднаного кримінального провадження №12022120000000911 та №12023121050000085 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України.
Керуючись ст.ст.242-245, 332, 350, 369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 задовольнити.
Призначити у об'єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України судово- психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- який рольовий статус має обвинувачений ОСОБА_4 (лідер, підвладний, ведений тощо), виходячи з його психологічних особливостей і чи це зумовлено його індивідуально-психологічними властивостями?
- у якому емоційному стані перебував ОСОБА_4 під час спілкування з ОСОБА_7 у період з 20.06.2022 року по 01.07.2022 року?
- чи має обвинувачений ОСОБА_4 такі індивідуально-психологічні особливості, як вразливість, емоційність?
- чи могли індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого ОСОБА_4 сформовані та пов'язанні з його притягненням до кримінальної відповідальності за раніше вчиненні кримінальні правопорушення починаючи з 20.03.2013 року в подальшому суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованого злочину (ч.1 ст.255-1 КК України) з врахуванням представлених стороною обвинувачення доказів в тому числі за період з 20.06.2022 року по 01.07.2022 року?
- у якому зв'язку вони перебувають з обставинами які досліджуються у кримінальному провадженні?
- які психологічні особливості має ОСОБА_4 , яким чином його психологічні особливості вплинули на його поведінку в досліджуваний період (підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера)?
Проведення судово-психологічної експертизи доручити експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України (вул. Героїв Рятувальників, 13Г, м. Кропивницький).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Надати в розпорядження експертів матеріали об'єднаного кримінального провадження №12022120000000911 та №12023121050000085 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України.
Копію ухвали направити для виконання до Кропивницького відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України.
Висновок експерта після проведення експертизи разом із матеріалами кримінального провадження повернути до Бобринецького районного суду Кіровоградської області.
Повний текст ухвали оголошено 10 жовтня 2025 року о 14 год. 40 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1