іменем України
Справа № 126/1274/25
Провадження № 1-кп/126/247/2025
"09" жовтня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бершадь обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний Реєстр досудових розслідувань за № 42024022120000205 від 05.10.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи призначеним відповідно до витягу з наказу начальника Управління поліції охорони у Вінницькій області № 90 о/с від 16.08.2021 на посаду поліцейського-водія групи реагування Гайсинського районного відділу (м. Бершадь) Управління поліції охорони у Вінницькій області (далі- Гайсинського районного відділу (м. Бершадь) УПО у Вінницькій області), маючи спеціальне звання «старший сержант поліції», який згідно вимог ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), під час виконання повноважень є представником держави, законні вимоги якого є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами та відповідно до положень ст. 18 Закону зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», а також пункту 1 примітки до ст. 364 КК України, службовою особою правоохоронного органу, займаючи посаду, пов'язану із здійсненням функцій представника влади, діючи умисно, використовуючи свої службові повноваження, всупереч інтересам служби, вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому владних повноважень, які супроводжувались насильством, за відсутності ознак катування, шляхом нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 за наступних обставин.
Так, відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Конституції України ніхто не може бути підданий нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Згідно з ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ст. 2 Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Положеннями ст. 18 Закону визначено основні обов'язки поліцейського. Поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Статтею 29 Закону України «Про Національну поліцію» визначеного вимоги до поліцейського заходу.
Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.
Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.
Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.
Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.
Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.
Статтею 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено види поліцейських заходів примусу.
Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Статтею 44 Закону України «Про Національну поліцію» визначено порядок застосування фізичної сили.
Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Поліцейський зобов'язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов'язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 згаданого Закону, поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Згідно посадової інструкції поліцейський-водій групи реагування Гайсинського районного відділу (м. Бершадь) УПО у Вінницькій області, відповідно до своїх обов'язків відпрацьовує інформацію, що надходить до чергової частини Управління та ПЦС про стан охорони приміщень та об'єктів в зоні відповідальності.
Так, згідно списку працівників, які залучені до служби 04.10.2024 у складі наряду групи реагування Гайсинського районного відділу (м. Бершадь) УПО у Вінницькій області «ЛОСК-2» заступили поліцейський-водій групи реагування ОСОБА_5 та поліцейський групи реагування ОСОБА_7 ..
Так, 04.10.2024 о 20:18 на ГПЦС Гайсинського районного відділу
(м. Бершадь) УПО у Вінницькій області надійшов сигнал «Тривога» з охоронюваного об'єкту магазину «Наташа», що по вул. Покровська, 196 у
м. Бершадь Вінницької області.
У подальшому, у цей же день, співробітники Гайсинського районного відділу (м. Бершадь) УПО у Вінницькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прибули за місцем знаходження охоронюваного об'єкту близько 20:23 у якому перебував ОСОБА_4 , який висловлювався нецензурною лайкою та порушував правила громадського порядку.
Після чого, співробітниками Гайсинського районного відділу (м. Бершадь) УПО у Вінницькій області прийнято рішення про затримання ОСОБА_4 та під час якого о 20:23 старшим сержантом поліції ОСОБА_5 застосовано засіб, споряджений сльозогінної та дратівної дії та після чого ОСОБА_4 повалено на землю з метою припинення протиправних дій останнього.
Після чого внаслідок застосування фізичного впливу протиправні дії ОСОБА_4 припинено, його знерухомлено та останній був позбавлений можливості вільно пересуватись чи чинити будь-який опір та він утримувався в цей час співробітниками Гайсинського районного відділу (м. Бершадь) УПО у Вінницькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ..
Однак, 04.10.2024 о 20.26 старший сержант поліції ОСОБА_5 , будучи службовою особою правоохоронного органу, переслідуючи прямий умисел, направлений на перевищення влади та службових повноважень, а саме на умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, з метою застосування спеціальних засобів до ОСОБА_4 , явно виходячи за межі наданих йому повноважень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 18, 29, 42, 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», заздалегідь не попередивши ОСОБА_4 про застосування до нього спеціальних засобів, не висунувши для виконання будь-які вимоги поліцейського, без будь-яких законних підстав, не врахувавши обставин конкретної ситуації, застосував до нього засіб, споряджений сльозогінної та дратівної дії.
Після чого, о 20:27 04.10.2024 ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що стосовно ОСОБА_4 застосовано засіб, споряджений сльозогінної та дратівної дії та який перебував на землі, не чинив опору, наніс йому один удар правою ногою та один удар лівою ногою в область обличчя, один удар правою ногою в область правої нижньої частини живота, один удар правою рукою в область правої частини спини.
Внаслідок вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді подряпини спини, садна на обличчі, почервоніння обох вух, синці під правим оком, садна на правій руці, що у відповідності до висновку експерта № 106 від 17.02.2025 відносяться до легких тілесних ушкоджень в момент заподіяння.
Таким чином, вказані вище дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 365 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень та супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро кається, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та дав покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті. Просить суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 365 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень та супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обставинами, які, відповідно до норми ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується за місцем проживання та роботи з позитивної сторони, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітнього сина, злочин ним вчинено вперше.
Судом враховано зазначені в досудовій доповіді характеризуючі ознаки ОСОБА_5 та думку органу пробації стосовно визначення міри покарання, відповідно до якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.
Судом також враховано думку потерпілого ОСОБА_4 , який не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 , просить не позбавляти волі обвинуваченого, оскільки злочин став можливий саме через його негативну поведінку, а також те, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, позиції потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого, особи обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, з урахуванням позиції прокурора щодо виду та міри призначення покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових злочинів буде обрання йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді відсторонення від посади та запобіжний захід - особисте зобов'язання залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати у даному кримінальному проваджені відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 09.10.2025 року.
Заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , у вигляді відсторонення від посади та запобіжний захід - особисте зобов'язання залишити в силі до вступу вироку в законну силу.
Речові докази: консультативний висновок спеціаліста форми № 028/0 від 04.10.2024 року на ім'я ОСОБА_4 , кардіограму на ім'я ОСОБА_4 , завірену копію Журналу первинного обстеження та надання медичної допомоги утримуваним особам ІТТ № 2 (м. Бершадь) ГУНП у Вінницькій області, відео-файлів з назвою «Видео в 09.31.11 _75е94с16», що зберігаються при матеріалах справи - залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1