Справа 206/3642/25
Провадження 2/206/2103/25
10 жовтня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Гаркуші В.В.,
за участю секретаря судового засідання Жилка Т.П.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
30.06.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна Анастасія Вячеславівна звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просила суд:
1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 258737 у розмірі 21396,00 грн, яка складається з суми кредиту у розмірі 10000,00 грн, суми процентів за користування кредитом -11396,00 грн.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
31 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 258737. Відповідно до умов договору п.п. 1.1 укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої здійснюється через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при його вході в Особистий кабінет, в тому числі, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході та перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету; п.п. 9.6 договору встановлює, що договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним після підписання Споживачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який формується автоматично та направляється Споживачу на номер телефону, вказаний у договорі; п.п. 2.1 договору встановлює, що кредит надається у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів клієнта на карту вказану у договорі. Підписанням кредитного договору відповідач погодився з усіма його пунктами та повністю прийняв всі його умови.
29.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29022024, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 29.02.2024 до Договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 21396,00 грн, з яких 10000,00 - сума заборгованості з основною сумою боргу, 11396,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором на загальну суму 21396,00 грн (а.с. 2-5).
Відповідач ОСОБА_1 06.10.2025 подала на адресу суду відзив в якому просила відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що договір не містить положень, передбачених п. 15 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», представник позивача не надав доказів отримання відповідачем примірника угоди про надання споживчого кредиту, запиту відповідача на укладення договору кредитування, вважає що договір № 258737 від 31.01.2022 є нікчемним, оскільки він не підписаний електронним цифровим підписом як надавачем кредиту так отримувачем (а.с. 53-57).
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, в прохальній частині позовної заяви просила розглядати дану справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, відповіді на відзив позивача не надала. (а.с. 4 на звороті).
Відповідач у судовому засідання підтвердила факт отримання нею коштів від первісного кредитора у сумі, зазначеній у позовній заяві, однак, вважала, що договір укладений з порушенням чинного законодавства, просила врахувати відзив на позов та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуші В.В. (а.с. 34).
Ухвалою судді від 22.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 38).
В матеріалах справи міститься розписка про отримання примірника позовної заяви відповідачем (а.с. 47).
06.10.2025 від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 53).
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 258737 (а.с. 6-10, 11-12), відповідно до якого:
-сума кредиту 10000,00 грн;
-строк дії кредиту 30 днів до 02.03.2022;
-тип процентної ставки фіксована;
-стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день, за якою весь строк користування кредитом 24079,41 % річних.
-орієнтовна вартість кредиту складає 15700,00 грн.
Кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором Н371.
31.01.2022 Відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-12), яким погоджено наступні умови:
- сума кредиту 10000,00 грн;
- строк кредиту 30 днів з можливістю пролонгації та авто пролонгації відповідно до умов договору;
- мета кредиту споживчі потреби;
- тип процентної ставки фіксована;
- стандартна процентна ставка;
- реальна процентна ставка; 693,50 річних абр 1,90 на день,
- орієнтовна вартість кредиту 15700,00 грн.
Кошти надаються на електронний платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 (а.с. 13).
Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 29.02.2024 складає 21396,00 гривень, з яких: 10000,00 грн. - тіло кредиту, 11396 грн. - сума нарахованих відсотків (а.с. 14-15).
29 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29022024, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 16-18).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 29.02.2024 року до договору факторингу від 29.02.2024 року № 29022024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 258737 (а.с. 20).
Таким чином відповідно до вищезазначеного договору факторингу та витягу з реєстру боржників до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідачаза кредитним договором на суму 21396,00 грн.
Також судом встановлено, що кредитний договір укладено з ОСОБА_1 31.01.2022, яка 23.12.2023 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом по шлюб НОМЕР_2 виданим 23.12.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 49).
ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Аналіз викладених вище норм вказує, що у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач, заявляючи позовні вимоги про погашення кредиту, просить судстягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту та простроченими відсотками за користування кредитами, що загалом складає 21396,00 грн. До матеріалів справи долучено копію договору кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н371, який надісланий на номер телефона відповідача, вказаний у заяві отже вона погодилася з зазначеними умовами.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача викладених у відзиві на позов, щодо недійсності договору, оскільки нею не підписувався договір за допомогою електронного підпису. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 11, 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися в електронній формі, якщо сторони досягли згоди в електронному вигляді шляхом обміну електронними повідомленнями, у тому числі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (OTP-кодом), який відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису. Відповідно до умов договору п.п. 1.1 укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої здійснюється через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при його вході в Особистий кабінет, в тому числі, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході та перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету; п.п. 9.6 договору встановлює, що договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним після підписання Споживачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який формується автоматично та направляється Споживачу на номер телефону, вказаний у договорі.
Тобто використання одноразового ідентифікатора як способу підтвердження волевиявлення сторони в електронній системі прирівнюється за правовими наслідками до підпису у випадках, коли закон не вимагає кваліфікованого електронного підпису. Матеріали справи містять копію договору з вказівкою на використання одноразового ідентифікатора (Н371) що підтверджує факт прийняття умов договору Відповідачем. Отже, доводи про нібито «відсутність підпису» не спростовують факту укладення електронного кредитного договору.
Крім цього, суд бере до уваги, що в судовому засіданні 06.10.2025 ОСОБА_2 особисто підтвердила, що вчиняла дії, направлені на укладення кредитного договору з первісним кредитором та отримала від останнього грошові кошти у сумі, зазначеній у позові.
Таким чином, суд дійшов висновку, що кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором укладено в порядку, передбаченому законом, а тому підстав для висновку про його нікчемність немає.
Посилання відповідача на відсутність доказів отримання примірника договору або подання запиту на кредитування також не спростовують факту укладення договору. Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», якщо споживач приєднався до умов договору шляхом акцепту оферти, договір вважається укладеним у момент відправлення електронного повідомлення про прийняття пропозиції. Надання примірника договору у паперовій формі не є умовою дійсності правочину.
Щодо посилання Відповідача про не зазначення в кредитному договорі інформації відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та стверджує, суд зазначає, що за змістом вказаного пункту йдеться про право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення вимог законодавства у сфері споживчого кредитування та про право споживача звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі врегулювання простроченої заборгованості. Отже, ця норма встановлює процедурні та процесуальні права споживача у разі порушень з боку кредитодавця, але не є нормою, яка прямо визначала б умови дійсності цивільного правочину (договору) або автоматично робила б договір нікчемним.
З огляду на викладене, посилання відповідача на п. 15 ч. 1 ст. 12 цього Закону може бути релевантним для обґрунтування окремих претензій до поведінки кредитодавця, але саме по собі воно не звільняє відповідача від обов'язку повернути фактично отримані кошти і не тягне автоматичного визнання кредитного правочину недійсним без додаткових фактів та доказів щодо неправомірних дій кредитодавця.
Суд зазначає, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надало розрахунок заборгованості за кредитним договором зроблений первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит», судом встановлено, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало жодних додаткових нарахувань за кредитним договором. Зазначений розрахунок не спростований відповідачем у встановленому законом порядку належними доказами.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Фінансовій компанії «Європейській агенції з повернення боргів» не повернуті, а також з огляду на вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин та приходить до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 1516, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055ЦК України, ст.ст. 2, 13, 263, 264ЦПКУкраїни,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 258737 у розмірі 21396, грн. 00 коп., яка складається з суми кредиту у розмірі 10000,00 грн, суми процентів за користування кредитом -11396,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032 м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Гаркуша