Справа № 201/10611/25
Провадження № 2-о/201/320/2025
10 жовтня 2025 року м.Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого - судді Куць О.О.,
присяжних: Носової Н.В., Лормана О.Л.,
за участю: секретаря судового засідання - Денисенко А.М.,
заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи Управління - служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради - Голик О.І.,
розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління - служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про усиновлення,
27 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що 26 березня 2025 року він уклав шлюб із ОСОБА_2 , однак фактично вони проживають разом з 2014 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина - ОСОБА_3 .
Заявник вказував, що його дружина - ОСОБА_2 має малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З дитиною у заявника склалися дуже гарні стосунки, він займається її вихованням, матеріально забезпечує, опікується дитиною та її здоров'єм. ОСОБА_2 та батько дитини - ОСОБА_5 надали нотаріальну згоду на усиновлення своєї дитини заявником. Стан здоров'я, матеріальне забезпечення, житлові умови є таким, що відповідають вимогам закону і дозволяють бути усиновлювачем. З наведених підстав ОСОБА_1 просив ухвалити рішення про усиновлення ним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із внесенням відповідних змін в актовий запис цивільного стану про народження дитини (а.с. 1-7).
У судовому засідання ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про усиновлення дитини.
ОСОБА_2 не заперечувала проти усиновлення дитини ОСОБА_1 , просила його заяву задовольнити.
Представник Управління-служби у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради - Голик О.І. не заперечувала проти задоволення заяви, оскільки це відповідає інтересам дитини.
Представник Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, розглянувши подані заявником матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.4 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
У відповідність до ч.4 ст.313 Цивільного процесуального кодексу України суд перевіряє законність підстав для усиновлення.
В даній справі судом встановлені такі факти та визначені відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією його паспорту (а.с.8).
З 26 березня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 233 (а.с. 10).
Однак, як зазначив позивач, фактично вони з ОСОБА_2 проживають разом з 2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась спільна дитина - ОСОБА_3 (а.с.15).
Дружина заявника - ОСОБА_2 від першого шлюбу з ОСОБА_5 (а.с. 18) має неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1248 (а.с.14).
Сім'я проживає у трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій є все необхідне для комфортного проживання, в наявності необхідні меблі та побутова техніка, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 18 серпня 2025 року (а.с.32).
ОСОБА_1 має стабільний щомісячний прибуток, працює на посаді заступника директора з юридичних питань ТОВ «ПРИЗМА» з 01 квітня 2023 року по теперішній час що підтверджується довідкою з місця роботи (а.с.27).
На обліку у психіатра та нарколога заявник не перебуває, за станом здоров'я може бути усиновлювачем, що вбачається з медичних документів (а.с. 23, 25).
На території України до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (а.с.26).
ОСОБА_2 надала свою згоду, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мельнічук В.І. і зареєстровану у реєстрі за № 498, на усиновлення ОСОБА_1 своєї дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).
Батько дитини - ОСОБА_5 також надав свою згоду, посвідчену державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Циганко О.В. і зареєстровану у реєстрі за № 4-160, на усиновлення ОСОБА_1 своєї дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).
У висновку Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 20 серпня 2025 року № 5/6-102 зазначено про доцільність усиновлення ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.40-41).
Відповідно до статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновителями у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків (стаття 217 СК України). Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав"вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.1-3 статті 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
За змістом статей 211, 217-219, 283 СК України, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п'ятнадцять років. Усиновлення дитини здійснюється за її згоди, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, а також за вільною згодою її батьків. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Відповідно до статті 219 СК України, усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: невідомі; визнані безвісно відсутніми; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
ОСОБА_1 відповідає вимогам до осіб, які можуть бути усиновлювачами, встановленим статтею 211 СК України, так як спроможний виховати і дати дитині належне виховання, освіту, забезпечити нормальний фізичний та духовний розвиток. За таких обставин суд вважає, що усиновлення буде відповідати інтересам малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому заява ОСОБА_1 , про усиновлення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Принцип 6 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН проголошує що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли є можливість, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові й моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю. На суспільство і на органи публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе турбування про дітей, немаючих сім'ї та про дітей немаючих достатніх засобів до існування.
Статтею 20 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1959 року, Генеральної Асамблеї ООН відзначає, що одним з власних як найкращих інтересів дитини є її усиновлення.
З аналізу статей 229-233 СК України, вбачається, що при усиновленні, особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини, а також змінити відомості про місце народження та дату народження дитини, зміни прізвища та по батькові дитини. Дані зміни вносяться до актового запису про народження дитини, яка усиновлена. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженнями.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухвалюючи рішення згідно зі статтею 255 ЦПК України та статтею 224 СК України, суд повинен обґрунтовувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення в разі її задоволення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім'я, по батькові, день місяць і рік народження а також його громадянство. За наявності клопотання заявників суд вирує питання про зміну прізвища імені та по батькові, дати і місця народження відповідно до статей 229-231 СК України. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва про народження, а до актового запису про народження дитини.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що заявником створені усі мови як для найкращого розвитку і виховання дитини, їх спільне проживання однією родиною досить тривалий час, відсутність об'єктивних причин, через які усиновлення не може бути здійсненим, а також керуючись виключно інтересами дитини, суд дійшов висновку про задоволення заяви у повному обсязі.
Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 49, 81, 82, 310-314 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , усиновити малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису № 1248 від 26 вересня 2012 року серії НОМЕР_2 , вчиненого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, а саме:
- батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- змінити по батькові дитини - з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Інші дані - залишити без змін.
У зв'язку з внесенням змін до актового запису № 1248 від 26 вересня 2012 року серії НОМЕР_2 , вчиненого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області зобов'язати Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видати нове свідоцтво про народження усиновленої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Куць О.О.
Присяжні: Носова Н.В.
Лорман О.Л.