Справа № 211/3964/23
Провадження № 1-кс/211/1771/25
10 жовтня 2025 року слідчий суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглядаючи в міста Кривому Розі скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
У своїй скарзі скаржниця просить постанову прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 від 24.09.2025 про відмову у визнанні потерпілим, винесену в рамках кримінального провадження № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, скасувати та зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні визнати ОСОБА_3 , потерпілим у кримінальному провадженні № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ч. 1 ст. 382 КК України, про що винести відповідну постанову та вручити їй пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, в обґрунтування вказує, що у провадженні СВ ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування№ 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за фактом умисного невиконання ОСОБА_5 рішення суду, що набрало законної сили, про стягнення на мою користь грошових коштів. Так, на розгляді у Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу перебувала цивільна справа № 214/3862/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики (розпискою). Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20.11.2018, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Суд зобов'язав ОСОБА_5 сплатити на користь ОСОБА_3 суму заборгованості за договорами позики (розписками) в загальному розмірі 362 641 грн. На виконання рішення суду видано виконавчий лист від 14.01.2019. Постановою державного виконавця Саксаганського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 25.01.2019 відкрито виконавче провадження № 58194876 про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за договорами позики (розписками) в загальному розмірі 362 641 грн. За результатами проведення електронних торгів, які відбулись 30.10.2019, ДП «Сетам» реалізовано належну ОСОБА_5 нежитлову будівлю (магазин), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 . Крім того, шляхом примусового відчуження через електронні торги, реалізовано і належний ОСОБА_5 транспортний засіб MERCEDES-BENZ VITO 110 CDI, 2001 року випуску, внаслідок чого частково погашено суму заборгованості. ОСОБА_5 дотепер є фізичною особою - підприємцем та здійснює свою діяльність за такими напрямами, як роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний вид діяльності), прісноводне рибальство, змішане сільське господарство, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, спрямовану на отримання прибутку, який він неодмінно отримує, оскільки повинен задовольняти свої побутові та інші потреби, а також потреби своєї сім'ї. Попри це останній від виконання рішення суду умисно ухиляється. При цьому, останній повною мірою обізнаний про хід виконавчого провадження, постійно приймав у ньому участь (ознайомлений зі змістом постанови про опис та арешт майна боржника, повідомлений про результати оцінки майна, особисто звертався до суду з вимогою заборонити вчиняти певні дії, зокрема будь-яким чином здійснювати продаж, в тому числі із прилюдних торгів арештованого майна, підписувати та затверджувати акти про реалізацію арештованого майна, на яке звертається стягнення за виконавчим документом, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) права власності на нерухоме майно). Крім того, після проведення електронних торгів саме за заявою представника ОСОБА_5 судом знято арешт на належну йому нежитлову будівлю (магазин), що надало змогу переможцю торгів в особі ОСОБА_7 оформити на себе право власності на дане майно, про що Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу винесено відповідну ухвалу від 06.12.2019 по справі № 214/3862/17. Крім того, за результатами аналізу зібраних матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є пов'язаними особами та знайомі вже багато років. Їх дії та поведінка під час звернення стягнення на майно боржника носили цілеспрямований та узгоджений характер, в тому числі в частині визначення остаточної ціни лоту, оскільки ОСОБА_5 з метою ведення підприємницької діяльності був зацікавлений у тому, щоб і транспортний засіб, і магазин залишились у його безпосередньому управлінні, а ОСОБА_7 фактично є його представником та підконтрольним працівником. Вказане твердження можна підкріпити наступними фактами: - зазначені особи є мешканцями м. Кривого Рогу та одночасно фізичними особами - підприємцями з подібними видами господарської діяльності (згідно відомостей із веб-порталів відкритих даних «Clarity-project» та «Youcontrol»); - незважаючи на те, що електронні торги з продажу автомобілю та будівлі магазину відбувались у різний час, ОСОБА_7 приймала участь у кожній із процедур електронних торгів та отримала у них перемогу. Узгодженість дій вищевказаних осіб додатково може свідчити про небажання ОСОБА_5 добровільно виконувати рішення суду та мінімізувати для себе та своєї сім'ї грошові витрати, які підлягають сплаті в рамках виконавчого провадження. Таким чином, ОСОБА_5 усвідомлював, що починаючи із дати відкриття виконавчого провадження, а саме з 25.01.2019, з метою належного виконання рішення суду, він повинен був акумулювати усі отримані доходи, не вчиняти будь- яких видатків та спрямовувати всі грошові кошти на погашення суми заборгованості в рамках виконавчого провадження. В подальшому, перевіркою майнового стану ОСОБА_5 державним виконавцем 12.04.2021 встановлено, що боржником здійснювалось відкриття нових розрахункових рахунків у АТ «Універсал Банк», АТ КБ «Приватбанк», проведення транзакцій по ним, що може свідчити про умисне невиконання рішення суду та перешкоджання заходам примусового виконання в рамках виконавчого провадження. У зв'язку із чим, на адресу відділення поліції державним виконавцем направлено письмові матеріали з повідомленням про вчинення злочину, внесення відомостей до ЄРДР та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за умисне невиконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14.01.2019, за результатами розгляду яких розпочато досудове розслідування № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Наразі, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється з порушенням вимог ст. ст. 2, 9, 28 КПК України, неефективно, на вкрай низькому професійному рівні, а належний нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з боку процесуального прокурора не забезпечено. Незважаючи на те, що досудове розслідування триває майже два роки, а даний злочин є нетяжким, допускається порушення розумних строків досудового розслідування при проведенні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень. За наявності підстав, до цього часу фігуранту по справі про підозру не повідомлено. 01.09.2025 на електронну адресу Криворізької східної окружної прокуратури мною подано заяву про залучення до провадження як потерпілого. Постановою прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 від 24.09.2025, яка мною отримана 29.09.2025, у задоволенні заяви скаржниці відмовлено.
Вважаю, що вказана постанова є незаконною та не обґрунтованою, виходячи з наступного. У мотивувальній частині постанови надається оцінка заяви, надісланій на адресу Криворізької центральної окружної прокуратури 06.03.2023, а не від 01.09.2025, надісланій на адресу Криворізької східної окружної прокуратури, тобто коли досудове розслідування та процесуальне керівництво здійснювалось іншими органами слідства та прокуратури відповідно. Тобто, моя заява про залучення до провадження як потерпілого від 01.09.2025 взагалі залишилась без належного розгляду та реагування. Зміст постанови прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 від 24.09.2025 фактично скопійовано із постанови прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_8 від 09.03.2023, якою у задоволенні моєї попередньої заяви відмовлено. Раніше прийняте процесуальне рішення іншим прокурором від 09.09.2023 оскаржено до суду. Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06.04.2023 по справі № 214/4244/21 мою скаргу задоволено. Постанову прокурора ОСОБА_8 від 09.03.2023 скасовано та зобов'язано визнати мене потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні, про що винести відповідну постанову та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого. Вказане рішення суду дотепер залишилось невиконаним. При прийнятті рішення прокурор ОСОБА_4 виходив із того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, є злочином проти правосуддя, основним безпосереднім об'єктом якого є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення, а склад кримінального правопорушення є формальним, тобто не передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння фізичній та/або юридичній особі шкоди. При цьому, прокурором не взято до уваги той факт, що ч. 3 ст. 382 КК України визначено особливо кваліфікований склад кримінального правопорушення, а саме вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. При цьому, сторона обвинувачення зобов'язана встановлювати розмір спричинених кримінальним правопорушенням збитків, оскільки такі можуть впливати на правову кваліфікацію вчиненого діяння та є обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні в силу положень ст. 91 КПК України. У випадку, якщо розмір шкоди є неістотним, такі дії підлягають кваліфікації за частинами 1 чи 2 вказаної статті, в залежності від суб'єкта злочину, проте вказане не може беззаперечно свідчити про те, що злочинними діями у такому випадку інтересам осіб не заподіюється матеріальна шкода. Умисне невиконання ОСОБА_5 судового рішення, що набрало законної сили, починаючи із 2019 року, позбавило скаржницю як стягувача у виконавчому провадженні можливості вільно володіти та розпоряджатися своєю власністю, а рівень інфляції за цей час значно знизив її грошову вартість.
Заявник у судове засідання не з'явилась, однак разом зі скаргою на адресу суду надійшла її заява про розгляд скарги без її участі, просить задовольнити скаргу в повному обсязі.
Прокурор Криворізької східної окружної прокуратури в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення згідно яких, у своїй заяві про залучення як потерпілого у кримінальному провадженні №12021041750000351 ОСОБА_3 не навела жодних даних які свідчили б про завдання їй будь-якої шкоди саме вчиненням правопорушення передбаченого ст.382 КК України, а лише здійснила посилання на свою заяву від 06.03.2023 та рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу про зобов'язання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури вчинити певні дії. Досудовим розслідуванням кримінального провадження №12021041750000351 не встановлено факт заподіяння шкоди гр. ОСОБА_3 саме невиконанням рішення суду з боку гр. ОСОБА_5 . Так, предметом злочину за частинами 1-3 ст. 382 КК є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), за частиною 1 ст. 382 КК склад злочину є формальним, бо його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру. За частиною 3 ст. 382 КК склад злочину може бути як формальним, - коли зазначені у ч. 1 або 2 цієї статті діяння вчиняються: а) службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище (див. п. 2 примітки до ст. 368 КК), або б) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, так із матеріальним, - коли ці діяння в) заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян. У останньому випадку обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок між діянням та передбаченими у ч. 3 ст. 382 КК наслідками, з моменту настання яких злочин і визнається закінченим. Просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3
Дослідивши скаргу з додатками, слідчий суддя приходить до такого.
Порядок залучення потерпілого у кримінальному провадженні врегульовано ст. 55 КПК України. Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. ч. 1-3 ст. 55 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Як випливає зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для відмови у визнанні заявника потерпілою у кримінальному провадженні № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, став висновок прокурора про те, що невиконання судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є злочином проти правосуддя, безпосередній об'єкт вказаного злочину суспільні відносини, пов'язані з регулюванням певних аспектів діяльності щодо здійснення правосуддя, і склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є формальним, тобто не передбачає настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння фізичній та/або юридичній особі шкоди.
Як установлено слідчим суддею зі змісту заяви ОСОБА_3 від 01.09.2025 року про залучення її в якості потерпілого, обґрунтовуючи вказаний статус, заявник посилалася, зокрема, на те, що вчиненим кримінальним правопорушенням їй завдана шкода, а саме у зв'язку з невиконанням рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу заявник не отримує стягнуті за судовим рішення грошові кошти.
Ураховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 , на користь якої прийнято судове рішення (яким, зокрема, стягнуто з на її користь борг) відповідає критерію потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки у зв'язку з невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, порушуються її права на отримання вказаних грошових коштів, що, безперечно, завдає їй шкоди.
При цьому неможливість виконання вищезазначеного судового рішення призводить до обмеження та порушення гарантованого Першим Протоколом до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права власності ОСОБА_3 , а також порушує конституційні гарантії права її власності (ст. 41 Конституції України).
На думку слідчого судді, кримінальним правопорушенням, яке полягає в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджанні його виконанню, стягувачу (у спірних правовідносинах заявнику ОСОБА_3 ) заподіюється матеріальна шкода.
Тривале невиконання рішення суду безперечно заподіює особі шкоду, і така позиція закріплена у рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року та «Войтенко проти України» від 29.06.2004 року.
Окрім того, диспозицією ч. 3 ст. 382 КК України передбачено, що вказаним злочином може бути завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Таким чином, потерпілими від вказаного злочину можуть бути громадяни та/або юридичні особи.
За таких обставин слідчий суддя приходить до переконання про те, що постанова прокурора про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою, винесена в рамках кримінального провадження № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України є необґрунтованою, і що всупереч вимогам ч. 5 ст. 55 КПК України оскаржувана постанова прокурора не містить обґрунтованих посилань на очевидні та достатні підстави вважати, що заява ОСОБА_3 про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України.
Відтак, постанова прокурора про відмовуу визнанні потерпілим підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Відповідно до частини 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, прокурор здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким зобов'язано слідчого/прокурора вчинити конкретну дію визнати особу потерпілим у кримінальному провадженні, указує на втручання в процесуальні повноваження слідчого. Вирішення данного питання безпосередньо належить до компетенції органів досудового розслідування після проведення ними всіх дій передбаченими нормами КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
А тому підстави для задоволення скарги в частині зобов'язання прокурора визнати скаржницю як потерпілу у кримінальному провадженні відсутні.
Ураховуючи наведене, а також зважаючи на положення кримінального процесуального закону, які не передбачають прийняття окремого процесуального рішення про визнання потерпілим, та процесуальну самостійність слідчого, прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу задовольнити частково та скасувати оскаржувану постанову про відмову у визнанні потерпілою, зобов'язати прокурора повторно розглянути клопотання скаржника, а в задоволенні решти вимог скаржника відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - задовольнити частково.
Скасувати постанову прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 від 24.09.2025 про відмову у визнанні потерпілим, винесену в рамках кримінального провадження № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні повторно розглянути заяву ОСОБА_3 , про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 12021041750000351 від 14.05.2021 за ч. 1 ст. 382 КК України.
В решті вимог відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1