Справа № 175/15428/25
Провадження № 1-кс/175/1487/25
"09" жовтня 2025 р. с-ще Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду Дніпропетровської області скаргу потерпілого ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 , у якій скаржник простить суд: визнати бездіяльність слідчого протиправною та зобов'язати начальника СВ Краматорського РУП в Донецькій області, особу уповноважену на прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення, розглянути отриману 25.09.2025 року заяву про вчинення кримінального правопорушення, а саме: внести відповідні відомості по заяві від 25.09.2025 року.
В обґрунтуванні скарги зазначено про те, що 25.09.2025 року скаржником подано до Краматорського РУП в Донецькій області заяву про вчинення кримінального правопорушення, яке на його думку підпадає під дію ч. 4 ст. 185 КК України. 03.10.2025 року черговий ОСОБА_4 Краматорського РУП в Донецькій області не видав скаржнику витяг з ЄРДР з причин невнесення по заяві скаржника від 25.09.2025 року, а тому скаржник звернувся до суду.
В судове засідання сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином. ОСОБА_3 в прохальній частині зазначив про розгляд справи за його відсутності.
Вивчивши матеріали справ, дослідивши докази, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, талон-повідомлення єдиного обліку № 47266 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, суд дійшов такого висновку.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 303, 308).
Положеннями частини першої статті 303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, визначений положеннями ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням відповідних положень глави 26 КПК України.
Згідно п. 1 ч.2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора може бути, в тому числі про скасування рішення слідчого чи прокурора.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а згідно частини другої даної статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У силу ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до п. 111 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 лютого 2005 р. у справі "Новоселецький проти України" суд вказав, що прокуратура є державним органом правової держави, діяльність якого сприяє здійсненню правосуддя, і у випадку недотримання зобов'язань, покладених на цей орган, права, гарантовані Конвенцією, були б позбавлені їх "конкретного та ефективного сенсу. Одне з таких зобов'язань передбачає те, що сторона, яка постраждала, може сподіватись на уважний та ретельний розгляд її скарг, (див., mutatis mutandis, вищезазначена рішення Суругіу, § 65; також як рішення ОСОБА_9 і Хіро Балані п. Іспанії від 9 грудня 1994 року, в серії А N 303 - и 303-В, стор. 12, § 29, та п. п. 29-30, § 27).
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування починається слідчим, дізнавачем з моменту внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Враховуючи встановлені обставини, підстав для невиконання посадовими особами імперативних вимог ст. 214 КПК України та невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою, яка містить усі формальні дані, що дають підстави припускати наявність ознак складу кримінального правопорушення, немає. А тому скарга щодо зобов'язання слідчого внести відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного суддя доходить висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 9, 26, 91, 92, 94, 214, 303,304,306,307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену посадову особу СВ Краматорського РУП в Донецькій області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви (повідомлення) ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 25.09.2025р., яка отримана СВ Краматорського РУП в Донецькій області 30.09.2025 року.
Ухвала слідчого судді набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1